- •Педагогічна практика Методичні матеріали до проходження
- •Дрогобич, 2014
- •Розділ 1. Завдання та зміст педагогічної практики 5
- •Розділ і. Завдання та зміст педагогічної практики
- •Обов’язки методиста зі спеціальності:
- •Обов’язки викладачів від кафедри педагогіки і психології:
- •Права та обов’язки студента-практиканта
- •Критерії оцінювання навчальної роботи з історії
- •Критерії оцінювання позакласної роботи з історії
- •Розділ 2. Методичні поради до підготовки і проведення уроків історії та вимоги до складання конспекту уроку
- •Розділ 3. Методика організації і проведення позакласної роботи
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів
- •Розділ 4. Методичні рекомендації до проведення виховної роботи з класом
- •Розділ 5. Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання
- •Виготовлення навчально-методичного забезпечення до уроку історії
- •Проведення психолого-педагогічних досліджень з фаху. Орієнтовна тематика теоретичних або практичних питань психолого-педагогічних досліджень
- •Метод спостереження
- •Аналіз учнівських робіт
- •Бесіда, анкетування, інтерв'ювання (як методи масового збору інформації)
- •Педагогічний експеримент
- •Список рекомендованої літератури:
- •Оформлення папки з документацією
- •Документація
- •Орієнтовна схема плану-конспекту уроку
- •Хід уроку
- •Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Загальна оцінка уроку
- •Взірець плану-конспекту уроку з історії України на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського" (7 клас)
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Пояснення та усвідомлення навчального матеріалу
- •1. Галичина під владою Польщі
- •2. Поширення влади Великого князівства Литовського на інші українські землі
- •3. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського
- •4. Кревська унія
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Закріплення вивченого.
- •VII. Підведення підсумків уроку
- •VIII. Інструктаж з домашнього завдання
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії9
- •Додаток 6 Інструкція з ведення класного журналу учнів 5–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
- •1. Загальні положення
- •2.2. Контроль за веденням класного журналу
- •3.1. Загальні поняття
- •3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
- •Аналіз заходу:
- •Примірна схема вивчення і написання психолого-педагогічної характеристики учня і. Загальні відомості
- •Іі. Стосунки з класом і ставлення до школи
- •IV. Праця (уроки праці, громадська робота в школі, праця вдома)
- •V.Особливості самосвідомості
- •Vі.Спрямованість особистості і спеціальні здібності
- •Viі. Дисциплінованість
- •VIII.Особливості характеру і темпераменту
- •План роботи історико-краєзнавчого гуртка "Слідопити історії" для вивчення історії краю
Метод спостереження
Ставить за мету безпосереднє сприймання дослідником явищ і фактів навчально-виховного процесу. З існуючих у науково-дослідному арсеналі видів спостереження студентам рекомендується обрати безпосереднє (суцільне або дискретне), ведене з нейтральної позиції.
Структура (план) спостереження повинна містити відповіді на наступні питання:
За ким (чим) будемо вести спостереження.
Що саме будемо спостерігати.
Що очікуємо /прогнозуємо/ виявити.
Якими способами будемо фіксувати процес спостереження.
Скільки часу будемо вести спостереження.
Як будемо узагальнювати, підсумовувати результати спостереження.
Аналіз учнівських робіт
Структура будується відповідно до запропонованих вище загальних етапів виконання навчального завдання. Об'єктом аналізу може бути обрано, на вибір студента:
навчальна діяльність учнів з певної навчальної дисципліни;
навчальні роботи творчого характеру з різних навчальних дисциплін.
Бесіда, анкетування, інтерв'ювання (як методи масового збору інформації)
Використовуються як способи отримання широкого спектру даних. Структура відповідає структурі виконання навчального завдання.
Бесіда
Діалог того, хто досліджує, з тими, кого досліджують. Попередньо складається план програма бесіди. Варіанти питань формулюються відповідно із варіаціями можливих стверджувальних, заперечувальних та ухильних відповідей респондентів. В процесі бесіди обов'язково повинна бути створена атмосфера, що викликає довіру, умови невимушеного спілкування. Опитування респондентів не повинно виходити за межі навчально-виховних завдань, випадково отримана інформація приватного характеру згідно із вимогами педагогічної етики не підлягає розголошенню.
Інтерв’ювання
Специфіка інтерв'ю, у тому, що окрім вище наведених правил проведення бесіди, дослідник задає її конкретну тему. Метою інтерв'ю є вияв і уточнення думки, поглядів і оцінок опитуваних
Анкетування
Письмове опитування, що має документальний характер і може бути як контактним, так і заочним. На вибір, студентом може бути підготовлено як відкритий (відсутність готових відповідей), закритий (наявні варіанти відповідей) або змішаний тип анкетних питань.
Педагогічний експеримент
З сутністю і завданнями педагогічного експерименту як методу науково-педагогічного дослідження, студенти ознайомилися в процесі вивчення курсу педагогіки.
Вибір експерименту як способу виконання індивідуального науково-дослідного завдання передбачає виконання низки важливих умов, що, у більшості, є відповідними плану структурі даного виду дослідження. Це такі умови:
- ґрунтовні теоретичні знання студента як з фундаментальних, так і з практично орієнтованих дисциплін;
- власного бачення і самостійного формулювання конкретної науково-педагогічної проблеми;
- визначення експериментальної і контрольної групи (учнів, батьків, вчителів) для дослідження;
- розробка теоретичної бази, об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження;
- визначення показників, критеріїв та інструментарію вимірювання;
- проведення самого вимірювання, так званого констатуючого експерименту;
- опис результатів експерименту.
