Релігійне виховання засуджених

Релігійне виховання засуджених являє собою систему методів і засобів впливу на людину з метою засвоєння основних законів релігійної моралі та до життя згідно релігійних принципів, формування на їх основі таких моральних почуттів, як милосердя, співпереживання, добропорядність, ввічливе ставлення до людей тощо. Регламентує релігійне виховання Ст. 128 КВК України.

Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.

2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в неробочий час.

3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.

4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання.

5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також установлених вимог режиму відбування покарання.

6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які відбувають покарання.

7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

Практика останніх років доводить, що прилучення до процесу ресоціалізації засуджених представників різних релігійних конфесій дозволяє позитивно вплинути на почуття, поведінку, свідомість засуджених, якоюсь мірою заспокоїти їх душу, вгамувати пристрасті, вселити надію на майбутнє.

Релігія у більшій мірі пов’язана з почуттями, душевними переживаннями, інтимним світом людини, оскільки віра в Бога, перш за все, зумовлена не загальними, а сугубо особистими, власними причинами. Все це позитивно впливає на перевиховання як віруючих засуджених, так і колективу в якому вони знаходяться. Крім того, релігійні спільноти та конфесії, які співпрацюють з установами виконання покарань, надають їм матеріальну допомогу, одягом, продуктами харчування, підтримують у працевлаштуванні звільнених, допомагають налагодити втрачені соціальні зв’язки тощо.

Для того, щоб визначити організаційні форми здійснення релігійного виховання засуджених доцільно, залежно від їх відношення до релігії, поділити на такі групи:

• засуджені, які не вірять в Бога. Серед них є частина ув’язнених, яка співчуває віруючим, а також такі, які не вірять в Бога, але називають себе віруючими;

• невпевнені та засуджені з нестійкою вірою в Бога. Сюди також відносяться і засуджені, які звертаються до релігії час від часу в результаті тяжких переживань, під час виникнення складнощів або яких-небудь стресів;

• твердо віруючі в Бога засуджені, які дотримуються релігійних обрядів.

Мотиви, за якими засуджені звертаються до Бога можуть бути такі: вирішення пошуку сенсу життя, вирішення проблем в безвихідних ситуаціях, стабільності та духовної мети , віри в майбутнє тощо.

Співробітництво служителів релігійних культів з адміністрацією УВП повинно здійснюватись при дотриманні певних принципових засад, які дозволяли б:

• забезпечити можливість вибору кожним засудженим реалізовувати певні релігійні або атеїстичні переконання;

• не допускати заборон віруючим засудженим у задоволенні їх релігійних почуттів, відправленні релігійних культів, користування предметами культу;

• використовувати діяльність служителів культу в УВП, перш за все, як засіб поглиблення виховного процесу, задоволення духовних потреб засуджених, надання їм соціально-психологічної допомоги.

В останні роки в практиці роботи УВП склались певні традиції здійснення релігійного виховання.

Так, наприклад, :

• релігійна служба працює постійно в тісному співробітництві з соціальною;

• здійснюється хрещення як самих засуджених, так і дітей, які знаходяться в “Будинку дитини”;

• проводяться систематичні читки біблії, вивчення основних її постулатів тощо.

Завдання вихователів полягає в тому, щоб з допомогою релігії більш успішно здійснювати ресоціалізацію засуджених, запобігаючи неусвідомленого, фанатичного віросповідання, що може привести до скоєння нових злочинів.