Лекція 4. Напрями соціально-виховної роботи із засудженими (правове, трудове, морально-етичне, релігійне, фізичне, санітарно-гігієнічне, світоглядне виховання) (2 год).
План
Поняття, класифікація та характеристика основних напрямів соціально-виховної роботи із засудженими:
правове виховання;
трудове виховання;
морально-естетичне виховання;
фізичне виховання;
санітарно-гігієнічне виховання;
соціально-світоглядне виховання;
релігійне виховання.
Стаття 124. Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України) визначає основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.
У ній сказано, що у колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.
Іншими видами соціально-виховної роботи із засудженими, наприклад, можуть бути соціально-світоглядне виховання, або релігійне.
Тому, керуючись загальною теорією виховання, можна визначити, що соціально-виховна робота в пенітенціарних закладах повинна здійснюватися за такими напрямками:
правове виховання;
трудове виховання;
моральне виховання;
естетичне виховання;
фізичне виховання;
санітарно-гігієнічне виховання;соціально-світоглядне виховання;
релігійне виховання.
Особливості правового виховання засуджених
Правове виховання засуджених є одним із основних напрямків виховної роботи, яка планується обов'язково щоквартально та проводиться із засудженими в пенітенціарному закладі.
Під правовим вихованням розуміють сукупність виховних заходів, які спрямовані на формування в засуджених здібностей правильно розуміти призначення та сутність законів, на виховання стійкого переконання в необхідності їх дотримання і виробку стійких навичок їх точного виховання.
Спрямоване правове виховання засуджених на виконання таких завдань:
Пропаганда правових знань, роз'яснення сутності діючих законів України.
Доказ справедливості та гуманності законів.
Прищеплення поваги до законів, вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку, сприяння вихованню навичок їх добровільного виконання .
Ознайомлення засуджених з їх обов’язками і правами, роз’яснення необхідності суворого їх виконання.
Розвіювання версій про непричетність до злочину та про несправедливість кримінального покарання.
Проведення роботи по схиленню до явки з повинною.
Роз’яснення принципу незворотності покарання за скоєний злочин.
При організації та здійсненні правового виховання засуджених в УВП необхідно враховувати:
що, правосвідомість особи, яка скоїла навмисний злочин, не співпадає з суспільною правосвідомістю;
засуджений не признає конкретну правову норму або групу норм, які захищають певні суспільні відносини, на які він посягнув;
засуджений приймає як правильну та справедливу правову норму, у відповідності з якою він був засуджений, в її абстрактному розумінні, проте часто вважає вирок суду занадто суворим.
Тому, першочерговим завданням правового виховання засуджених має бути процес формування їх правосвідомості не загалом, а саме тих аспектів, які були втрачені або не сприймаються засудженими.
В умовах виправної (виховної) колонії практикуються такі організаційні форми правового виховання:
заняття з основ правових знань, лекції, бесіди, диспути, конференції;
організація роботи юридичних консультацій;
наочна інформація на правову тематику;
оформлення куточків правових знань;
розгляд заяв, пропозицій та скарг засуджених;
прийом засуджених з особистих питань;
засідання спостережних комісій в УВП з питань умовно-дострокового звільнення, переведення до установ інших видів режиму, переведення до приміщення камерного типу;
вечори запитань та відповідей;
відкриті судові засідання;
радіо, телебачення, спеціальні кінофільми, періодична преса тощо.
Розглянемо особливості використання найбільш поширених організаційних форм правового виховання.
Згідно рекомендацій Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо організації вільного часу засуджених правовому вихованню обов'язково підводяться правові години два рази на тиждень в понеділок і четвер. У ці години проводяться заняття із засудженими з вивчення основ правових знань за окремо розробленим планом, в якому визначається тематика та обсяг занять. Заняття можуть проводитись у формі лекції, бесіди, практичних занять.
Диспути і конференції на правову тематику.
Диспути плануються та проводяться для невеликої групи засуджених, а конференції, як правило, для засуджених всього відділення.
Для проведення диспуту або конференції начальник відділення СПС обов'язково складає програму, в якій чітко визначається тема, послідовність розгляду питань, регламент.
Темою для названих виховних заходів можуть бути питання, які стосуються амністії, умовно-дострокового звільнення, обговорення резонансних злочинів чи подій, аналізу злочинності за певний час в регіоні, того, яку шкоду ці злочини завдали здоров’ю людей, збитків державі, як вони вплинули на подальшу долю осіб, які їх скоїли. Під час підготовки до проведення подібних заходів, необхідно особливу увагу надавати підбору питань для обговорення. Їх кількість, послідовність розгляду повинна визначатись регламентом. На відміну від диспуту, на конференцію готуються виступи у письмовій формі. Тривалість диспуту або конференції не повинна перевищувати 1,5 - 2 години.
В кінці диспуту або конференції необхідно зробити узагальнення та ґрунтовні висновки, щоб засуджені змогли правильно зрозуміти сутність питань, які обговорювались, при необхідності усвідомили потребу дотримання правових норм.
Юридичні консультації.
Юридичні консультації проводяться з метою доведення до відома засуджених правових норм, правил поведінки та роз’яснення правових питань, які виникають в засуджених.
Юридичні консультації бувають постійно діючі та тимчасово діючі.
Для постійно діючих юридичних консультацій відводиться певний час і окреме приміщення, в якому може знаходитись різноманітна юридична література.
Юридичні консультації можуть проводитись:
у формі відповідей на запитання засуджених;
у формі фоноконсультацій;
по радіо; за допомогою наочної інформації.
Так в СІЗО та колонії дуже часто користуються магнітофоні записами для трансляції юридичних консультацій по місцевому радіо. Подібним чином до відома засуджених доводяться виступи запрошених до установи кваліфікованих юристів.
Юридичні консультації можуть проводити як начальник відділення СПС, так і представники адміністрації установи, члени методично-виховної ради, представники суду, адвокатури, прокуратури, органів міліції, громадськості.
Прийом засуджених з особистих питань представниками адміністрації установи, працівниками суду, прокуратури, адвокатури, органів міліції. Робота з заявами, пропозиціями та скаргами засуджених
Ця робота може проводитись як у відділенні СПС, так і в межах усієї установи. На розгляд подібних питань підводиться п'ятниця. Перша п'ятниця відводиться для зустрічі з представниками установи, друга для зустрічі з представниками громадських та інших організацій, третя з представниками управління виконання покарань. Керівництво установи повинно проінструктувати всіх хто працює із засудженими, щоб ті розглядаючи скаргу або заяву засудженого, уважно її вивчили, зробили аналіз, узагальнили, і ні в якому разі не давали поспішних обіцянок або приймали необґрунтовані рішення. Питання, які надходять у вигляді заяв, скарг, пропозицій повинні вирішуватись компетентними і уповноваженими особами з дотриманням суворої законності. Якщо представник, сам не в змозі розв’язати певну проблему, необхідно звернутися до керівництва установи або в інший компетентний орган.
Розгляд скарг та пропозицій має здійснюватись оперативно. У випадку, коли питань надходить дуже багато і вони деякою мірою схожі, можна провести вечір запитань та відповідей, або розмістити інформацію в куточку правових знань.
Куточки правових знань.
Такі куточки створюються в кожному відділенні установи та в бібліотеці. У них розміщуються юридичні матеріали, які цікавлять та безпосередньо стосуються засуджених. Це може бути: юридична література, періодична преса, статті на правову тематику, схеми, таблиці, діаграми, фотографії, брошури тощо.
Завданням начальника відділення є своєчасне поновлення інформації, естетичне оформлення, актуальність та наочність.
Демонстрація кінофільмів.
Ця форма пропаганди правових знань вимагає ретельного відбору кіноматеріалів для показу їх засудженим з обов’язковим наступним обговоренням (конференція глядачів). З метою правового виховання краще використовувати фільми, які знято спеціально для показу засудженим.
Відкриті судові засідання.
Відкриті судові засідання проводяться з метою показу засудженим незворотності покарання за вчинений злочин, справедливості вироку суду і профілактики правопорушень в місцях позбавлення волі.
Судові засідання проводяться в тому випадку, коли хтось із засуджених відділення або установи скоїв злочин в пенітенціарному закладі і він має широкий резонанс серед спецконтингенту установи.
Основними методами в ході судового процесу виступають приклад і переконання, коли засуджені своїми очима спостерігають фактичне застосування нормативних актів, які погіршують або покращують правове становище засудженого. Результат педагогічного впливу на свідомість засуджених залежить від того, наскільки всебічно будуть досліджені обставини судової справи, встановлена істина і прийнято справедливий вирок. За результатами судових процесів доцільно проводити з засудженими диспути та бесіди.
Режим відбування кримінального покарання.
Особливу роль в правовому вихованні засуджених відіграє режим. В режимі, як ні в чому іншому, реалізується сутність процесу відбування кримінального покарання – кара. Вона проявляється в установленому законом комплексі правових та побутових обмежень засуджених. Слід підкреслити, що режим здійснює не тільки каральну функцію, але й виховну, примушує засуджених змінити своє відношення до норм закону, правил співжиття, привчає їх до порядку та дисципліни.
Значення режиму в правовому вихованні засуджених полягає створенні необхідних умови для успішного використання інших засобів і форм впливу на засуджених, передбачає, порядок залучення засуджених до праці та навчання, організацію їх дозвілля тощо. Роль режиму значно підвищується, якщо він відповідає вимогам:
доцільності;
точності;
загальності;
визначеності.
Режим регламентує всю діяльність засуджених, а саме:
точне виконання денного розпорядку;
визначає стосунки між самими засудженими, між засудженими та адміністрацією;
передбачає поліпшення або погіршення умов утримання в разі дотримання або порушення дисципліни;
передбачає організацію та раціональне використання вільного часу засуджених і проведення з ними різних культурно-масових заходів;
запобігає скоєнню протиправних дій та нових злочинів з боку засуджених;
регламентуючи їх діяльність сприяє правослухняній поведінці та формуванню динамічного стереотипу поведінки тощо.
Режим відбування кримінального покарання обмежує права та свободи засуджених і тим самим створює можливості не лише для ізоляції злочинців, а й для проведення з ними цілеспрямованої виховної роботи.