Змістовий модуль 7.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.Проблеми розвитку спільного підприємництва в Україні,їх класифікація.

2. Сутність проблем.

3. Проблеми функціонування українсько-зарубіжних підприємств.

1. Одним з пріоритетних напрямків розвитку бізнесу в країнах з перехідною економікою є спільне підприємництво. В теперішній час в Україні воно знаходиться в стадії становлення .

Сьогодення СП уявляють собою найбільш значну та стабільну форму іноземного інвестування в Україну. В 2000 році прямі інвестиції склали приблизно три млрд. доларів США. Основними країнами-партнерами є Німеччина, США, Росія та країни Східної Європи. Пріоритетна сфера діяльності СП в малому та середньому бізнесі - внутрішня та зовнішня торгівля, частка якої складає 16,6% у загальному обсязі інвестицій .В Донецькому регіоні прямі інвестиції у СП склали 50% від їхнього обсягу .

Поява України на світовому ринку інвестицій одразу ж змушує її вести конкурентну боротьбу з індустріально розвинутими країнами. Наша держава доки що є досить слабким конкурентом. Окрім світової нестачі капіталів та невдосконалого законодавства, на заваді припливу іноземного капіталу стають суто економічні умови реалізації міжнародних інвестиційних програм. Згідно з оцінками міжнародних експертів норма прибутку на вкладений капітал, наприклад у будівництво заводу, складає у Західній Європі 38,6% при окупності за 6 років, а в Україні –21% при 11-річному терміні. Слід враховувати, що Україна конкурує ії країнами Східної Європи та СНД за інвестиції розвинених країн .

Як показали дослідження розвитку спільного підприємництва в Україні, СП суттєво не впливають на стан національної економіки через відносно незначні масштаби своєї діяльності. Тому дуже важливим є виявлення та аналітична оцінка проблем, з якими стикаються спільні підприємства.

Для розвитку спільного підприємництва в Україні характерною є наявність сукупності проблем. Для розуміння їхньої сутності та розробки механізмів вирішення доцільно провести класифікацію за певними ознаками та відмітити групи проблем.

За характером слід розрізняти об’єктивно та суб’єктивно зумовлені проблеми. Проблеми об’єктивного характеру пов’язані зі складною економічною ситуацією в Україні, труднощами ринкової трансформації економіки, природними складнощами становлення держави. До об’єктивних проблем відносяться і ті, що притаманні іноземному інвестуванню (ризик інвестицій і їх окупність), а також проблеми, зумовлені діяльністю в умовах стороннього середовища (визначаються специфікою країни прийняття капіталу).

За сутністю проблеми спільного підприємництва можна поділити на політико-правові, економічні, соціально-психологічні, інфраструктурні.

За етапами розвитку слід виділити групи проблем створення та функціонування СП.

За рівнями управління та вирішення проблем необхідно розподіляти їх на внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, національні, міжнародні.

2. Найбільш гострою з політико-правових проблем є нерозробленість надійного законодавства. Спроби виробити нормативні акти, які б відповідали як проблемам та цілям України, так і мотивації іноземних інвесторів, зумовили часту зміну законодавства. Але до останнього часу жоден із законодавчих актів щодо іноземного інвестування не був універсальним та усталеним. Більше того, стрімкі зміни в оподаткуванні та регулюванні зовнішньоекономічної діяльності могли водночас перетворити процвітаючу фірму в банкрута.

Залишилася стара практика дублювання й коригування нормативних актів при їх проходженні від верхніх рівнів управління до нижчих. У більшості це пов’язано з тим, що закони і постанови, які приймаються, мають скоріш декларативний характер. Тому органи управління нижчих рівнів коригують їх за своїм розумінням.Ненадійність правового базису перекликається з адміністративною неурегульованістю. Стримуючим фактором є невизначеність, яка пов’язана з нескоординованими позиціями різних організацій. Систематична зміна законодавства щодо іноземних інвестицій неминуче викликає на деякий час плутанину з поділом ролей між різними рівнями державного управління.

Комплекс економічних проблем так чи інакше стосується всіх сторін створення та функціонування українсько-зарубіжних СП. Найбільш негативно на розвиток міжнародного спільного підприємництва впливає невизначеність пріоритетів ринкової трансформації економіки, повільність процесів приватизації. Між тим процеси приватизації та іноземного інвестування у країнах з перехідною економікою розвиваються взаємопов’язано. Наприклад, у Чехії, Румунії та Польщі, де приватизація досягла значних успіхів, в останні два роки відзначається й інтенсифікація іноземної інвестиційної діяльності (за оцінками спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в економіку цих країн становили майже 9 млрд. дол. США) [2]. При цьому важливо забезпечити рівні конкурентні умови механізмів приватизації для національних та іноземних інвесторів. Важливо, насамперед, визначитись стосовно приватної власності на землю. Така невизначеність в Україні є ще одним ключовим фактором негативного впливу. Справа не тільки в тому, що іноземні інвестори орієнтуються у формах власності на конкретні об’єкти інвестування, але й у пріоритетності цього питання практично для кожного іноземного інвестора.

З серйозними проблемами українсько-зарубіжні СП стикаються і через відсутність повноцінної національної валюти, неконвертованість української гривні. Хоча, як показує практика, існують ефективні засоби отримання іноземним партнером прибутку у ВКВ і в таких умовах.

Проблеми соціально-психологічного характеру у діяльності МСП пов’язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що конкретно проявляється у нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у потребах ринку. Крім того, слід враховувати відмінності у культурних та соціальних цінностях, мовні бар’єри тощо.

Нерозвиненість виробничої і соціальної інфраструктури, застарілість або повна відсутність інформаційно-комунікаційних систем ведуть до того, що МСП створюються переважно у великих містах та промислових центрах. Це, у свою чергу, породжує проблеми територіальної оптимізації міжнародного спільного підприємництва в Україні.

3. Зарубіжно-українські СП також є одною з форм міжнародного економічного співробітництва. В радянські часи підприємства закордоном трактувались як змішані, бо в їх заснуванні та функціонуванні з вітчизняної сторони приймав участь державний капітал. В теперішні часи зростають прямі інвестиції власного капіталу з України.Сукупний капітал резидентів в економіці інших країн має тенденцію до скорочення (з 12 7502 до 9 7591 тис. дол. США за 1998 рік). Значну долю займали внески у формі рухомого і нерухомого майна (приблизно 30%). Найбільша частка прямих інвестицій в 1998 році була з таких галузей економіки України, як транспорт (63%), машинобудування і металообробка (7%).

Проблеми функціонування зарубіжно-українських СП пов’язані, перш за все, з можливостями реалізації конкретних інтересів, які залежать від багатьох чинників: країни приймання капіталу, правової бази та економічного становища останньої, організаційно-правової форми підприємства, його виробничого, технологічного, управлінського потенціалу тощо.

Слід зазначити, що деякі з вітчизняних засновників зарубіжно-українських СП використовують їх в корисних цілях, що знижує авторитет українських партнерів в міжнародному співробітництві.

Зроблений аналіз свідчить про нерозробленість механізмів створення та функціонування СП у структурі економічних відносин в Україні, наявність загальних та приватних нерозв’язаних проблем.Виділення групи проблем створення та функціонування СП в реальній системі управлінських координат дозволяє спрямувати методичний підхід до їх аналізу з метою моніторінгу та відповідного реагування.