Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посл КОНСП СC.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
210.94 Кб
Скачать

Змістовий модуль 5.

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ В СПІЛЬНОМУ ПІДПРИЄМНИЦТВІ

  1. Фінансова оцінка проекту спільного підприємства.

  2. Зарубіжні методики оцінки проектів створення СП.

  3. Спільні підприємства як суб'єкт кредитних відносин.

  4. Кредитування спільних підприємств. Форми і види кредитних відносин.

  5. Кредитоспроможність спільних підприємств.

1.До підписання статутних документів основне місце в проробленні питань про створення СП, розробки його проекту має техніко-економічне обґрунтування. У даний час офіційно встановленого документа, що містив би типову форму і порядок розробки цього документа немає. Відомо, що в ньому повинні бути проаналізовані наступні питання:

  • ринок передбачуваної до випуску продукції (як зовнішній, так і внутрішній);

  • ціни на продукцію з урахуванням їх змін; витрати по статтях як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.

При оцінці проектів СП банк аналізує наступні дані, які можна взяти за основу розділів техніко-економічного обґрунтування:

  1. Інформація про партнерів-учасників (сфера діяльності, розмір капіталу, фінансове положення, ділова репутація - щодо закордонного партнера), а для вітчизняних партнерів також наявність ресурсів, підпорядкованість і ступінь самостійності;

  2. Планова діяльність СП (сфера діяльності СП, потреби господарства країни, підтримка вищих органів керування, у т.ч. і територіальних);

  3. Статутні документи (їх проекти й аналіз);

  4. Обґрунтування СП із пояснювальною запискою, у якій указується: склад і структура внесків у статутний фонд, фінансові розрахунки (як у валюті, так і в гривнях), об'єктивні ціни на продукцію, графік погашення кредиту.

  5. Аналіз ринку збуту продукції СП;

  6. Оцінка експертами внесків у статутний фонд у натуральному вираженні;

  7. Висновки фахівців-експертів про конкурентноздатність цін на дану продукцію;

  8. Документи, що підтверджують можливість придбання сировини, комплектуючих і т.д. для виробництва продукції і їх вартість;

  9. Документи або проекти контрактів з покупцями продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

  10. Транспортне забезпечення діяльності СП;

  11. Страхування ризиків;

  12. Для продукції на внутрішньому ринку - податкова експертиза.

Для складання даних документів використовуються наступні показники:

  • Обсяг постачань продукції на зовнішній і внутрішній ринок;

  • Ціни на зовнішньому і внутрішньому ринках;

  • Собівартість продукції;

  • Вкладення в статутний фонд;

  • Кредит і його погашення;

  • Відрахування від прибутку;

  • Ставки податку на прибуток;

  • Перекази за кордон.

2. При оцінці проектів створення СП у міжнародній практиці основним є аналіз грошових потоків, що проводитися як у національній так і в іноземній валюті. Розрахунки можуть бути приведені поквартально, по півріччях і рокам. Термін розрахунку залежить від терміну надання кредиту і його суми.

Спочатку складається звіт без обліку зовнішнього фінансування.

  1. Складається перелік показників, що впливають на розмір грошових потоків (витрата на устаткування, будівельно-монтажні роботи, оренду землі, будівель, технологічне устаткування і необхідний оборотний капітал); тут же робиться розрахунок на покупку сировини, запчастин, заробітну плату, витрати на збут і т.д., а також ставка дисконтування.

  2. Складається таблиця про прибуток від реалізації продукції і розрахунок інвестицій.

  3. Складається зведена таблиця грошових потоків.

  4. Розраховуються показники ефективності проекту, до яких відноситься його поточна вартість, окупність капітальних вкладень, рентабельність підприємства.

  5. Розглядається вплив на результативність проекту зовнішніх факторів (з урахуванням ризиків ціни на продукцію можуть знизитися, у зв'язку з чим знизиться прибуток).

  6. Складається проект руху грошових потоків з урахуванням ризиків - витрати на будівництво, сировину, зменшення цін, зниження завантаження потужностей і т.д.

Після того як зроблений економічний аналіз проекту складається розрахунок його фінансування:

  1. Розрахунок внесків партнерів у статутний фонд.

  2. Розрахунок його потреби в зовнішньому фінансуванні.

  3. Складання таблиці використання і погашення кредиту з урахуванням розумів фінансування.

  4. Складання таблиці з розрахунку фондів, що залишаються в підприємства і на який може розраховувати банк для утримання заборгованості.

  5. Розраховується коефіцієнт покриття заборгованості результатами діяльності проекту.

  6. Цей же показник з урахуванням ризику.

  7. Показник ефективності проекту.

У міжнародній практиці широке поширення одержала методика CОMFAR, за якою розраховується рентабельність створення СП з іноземними інвестиціями.

Реалізація проекту і його фінансова оцінка залежить від великого числа різних факторів, що в сукупності визначають ефективність іноземних інвестицій. У ході валютно-фінансової експертизи зважує ряд питань як організаційного, юридичного, комерційного, так і фінансового характеру. Саме питання організації фінансування ,оцінки і розподіли проектних ризиків фінансування проекту й інші аспекти мають велике значення для його реалізації. У ході експертної оцінки розглядаються саме ті показники, що є основними з погляду галузевої приналежності підприємства.

3. Особливістю кредитування спільних підприємств є наявність діючого господарського режиму, що відрізняється від національних підприємств.

По-перше, кредити, приваблювані спільними підприємствами і внесені в статутний фонд, повинні бути виплачені тім партнером, що робив позику. Виплачувати кредит партнер-позичальник може з належного йому прибутку від виробничої діяльності.

По-друге, загальна власність спільних підприємств, частина якої носить валютний характер, включає внески як національних, так і іноземних партнерів. Кредити, узяті в процесі діяльності спільного підприємства, погашає не кожен учасник окремо, а спільне підприємство в цілому. Тобто відповідати по боргах перед кредитором спільне підприємство буде усім своїм майном.

По-третє, кредитування спільного підприємства пов'язано з великим ризиком, і звичайно кредитні відносини складаються в сфері інвестицій.

Основою для кредитування спільного підприємства є наявність розрахункових і інших рахунків у банку, плану бухбліку і бухгалтерської звітності.

Спільні підприємства для відкриття розрахункового рахунку подають у банк заяву, нотаріально завірені копії установчих документів (угода й статут) і копію довідки про реєстрацію спільного підприємства. Крім того, банк вимагає картку зі зразками підписів осіб, уповноважених на розпорядження засобами. Рахунки в банках можуть бути відкриті як у вітчизняній валюті, так і в іноземній. Валютні рахунки відкриваються у вітчизняних банках, що уповноважені на ведення таких рахунків, а також у закордонних банках при наявності ліцензій (дозволу) від Центрального банку України.

Спільні підприємства крім розрахункових рахунків використовують і кореспондентські рахунки, що відкриваються іноземними банками у вітчизняних банках, або вітчизняним банком в іноземному.

4. При кредитуванні спільних підприємств банки виділяють позички різних форм – короткострокові, середньострокові, довгострокові.

Кредитування вітчизняними банками буває короткострокове і довгострокове, як в іноземній, так і в національній валюті.

Короткострокове кредитування використовується для потреб в оборотних коштах у розмірах, необхідних для діяльності по поточним операціям. Банки надають кредити на оплату залишків сировини, матеріалів, витрат майбутніх періодів, незавершеного будівництва, під товари, відвантажені усередині країни, терміни оплати яких не наступили, і на відкриття акредитивів. Позички під товарно-матеріальні цінності забезпечуються заставою цих цінностей.

Відсотки за кредит у вітчизняній валюті банки нараховують за ставкою, що діє на внутрішньому грошово-кредитному ринку. Прострочені позички більш двох місяців позбавляють спільні підприємства права на кредитування, а виторг із розрахункового рахунка підприємства направляється на позичковий рахунок для погашення заборгованості.

Кредитування експортних операцій відбувається по окремому позичковому рахунку. Банки надають позички для експортних операцій під:

  1. продані і непродані товари в портах і на складах;

  2. непродані товари, відвантажені за кордон;

  3. експортні товари на шляху за кордоном;

  4. під векселі й інші розрахункові документи, виписані з розстрочкою.

Кредити по експорту погашаються за рахунок виторгу по експортним операціям.

Імпортні операції також кредитуються по окремому рахунку. Позички видаються під імпортні товари, що складовані за кордоном, або знаходяться в шляху, під розрахункові документи, під аванс платежів іноземним постачальникам.

Довгострокове кредитування вітчизняними банками в національній валюті надається: для будівництва об'єктів виробничого призначення в межах кошторисної вартості; на розвиток матеріально-технічної бази, соціальної сфери.

Спільні підприємства можуть використовувати кредити в іноземній валюті. Кредити надаються:

  1. у вітчизняних банках на комерційних умовах;

  1. у вітчизняних банках, уповноважених видавати кредити в іноземній валюті;

  2. у закордонних банках при наявності дозволу від Центрального Банку України.

Кредит в іноземній валюті видається під наступну діяльність:

  1. Короткострокові кредити на термін до 1 року при потребі в оборотних коштах, необхідних для закупівлі імпортної сировини, матеріалів тощо;

  2. Середньострокове і довгострокове кредитування може бути більше 2-х років на операції, пов'язані з послугами по розробці проектів, зміцненню матеріально-технічної бази і на інші нестатки.

5. Кредитні відносини з банками виникають тільки в кредитоспроможних підприємств, оскільки процес кредитування пов'язаний з великою кількістю ризиків.

У загальному розумінні кредитоспроможність можна оцінити через показники фінансово-господарської діяльності підприємства, за якими можна судити про використання виданих позикових засобів. Звичайно в цих показниках визначається співвідношення власних і позикових засобів у підприємстві, а також одержання прибутку і його розподілу.

Показники, що використовуються підприємствами для одержання кредитів у вітчизняних банках однакові для спільних і національних підприємств. До них відносяться розрахункові коефіцієнти автономії, покриття, ліквідності. Тільки при визначеному їхньому значенні надається кредит у банку.

У світовій практиці використовується наступна система коефіцієнтів прогнозів банкрутства.

чистий оборотний капітал

Кп.б. = --------------------------------------

активи балансу

нерозподілений прибуток

Коефіцієнт кумулятивної прибутковості = ------------------------------------ .

активи балансу