Комбіновані препарати

● Цефепім + Амікацин (Cefepime + Amikacin) (див. п. 17.2.1.2. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

17.3.3. Фторхінолони

● Офлоксацин (Ofloxacin) ^[П] * (див. п. 17.2.11. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: J01MA01 - протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний протимікробний засіб фторованого хінолону широкого спектра дії як щодо грамнегативних, так і щодо грампозитивних мікроорганізмів. У концентраціях, ідентичних з мінімальною пригнічувальною концентрацією (МІС) або у трохи вищих він чинить бактерицидну дію (шляхом пригнічення ДНК-гірази = ферменту, необхідного для дублювання та транскрипції бактеріальної ДНК). Відповідно до результатів мікробіологічних досліджень, чутливими до офлоксацину можна вважати такі збудники: Staphylococcus aureus (у тому числі стафілококи, резистентні до метициліну), Staphylococcus epidermidis, Neisseria spp., Escherichia coli, Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Hafnia spp., Proteus spp. (індолнегативні та індолпозитивні штами), Salmonella spp., Shigella spp., Acinetobacter spp., Yersinia enterocolitica, Campylobacter jejuni, Aeromonas spp., Plesiomonas spp., Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Haemophilus influenzae, Chlamydia spp., Legionella spp., Gardnerella spp. Змінну чутливість демонструють стрептококи, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa, Clostridium spp. та мікоплазми. Анаеробні бактерії (наприклад, Fusobacterium spp., Bacteroides spp., Eubacterium spp., пептококи, пептострептококи) зазвичай є резистентними до офлоксацину. Офлоксацин неактивний стосовно Treponema pallidum.

Показання для застосування ЛЗ: мультирезистентний туберкульоз при визначенні чутливості до нього МБТ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в по 200 мг двічі/ добу, при тяжких або ускладнених інфекціях можна вводити у дозі 400 мг двічі/добу, введення необхідно здійснювати з рівними інтервалами, дозу 200 мг слід вводити не менше ніж протягом 30 хв; якщо кліренс креатиніну становить 50-20 мл/хв, доза повинна бути зменшена до 100-200 мг кожні 24 год, при кліренсі креатиніну <20 мл/хв, у т.ч. для хворих, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, доза повинна становити 100 мг кожні 24 год, загальна тривалість лікування офлоксацином у парентеральній та пероральній формах не повинна перевищувати 2 міс; перорально доза для дорослих може становити від 400 мг до 800 мг/добу; у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (при цирозі печінки з асцитом) виведення офлоксацину може знижуватися, тому не рекомендується перевищувати МДД 400 мг.

● Гатифлоксацин (Gatifloxacin) ^[П] (див. п. 17.2.11. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: J01M A16 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

Основна фармакотерапевтична дія: група фторхінолонів; має широкий антибактеріальний спектр дії; у клітинах бактерій він інгібує ДНК-топоізомеразу II роду (DNA-gyrase) - ензим, необхідний для дуплікації та транскрипції ДНК бактерій; він ефективний проти грам (-) та деяких грам (+) м/о; має високу активність у відношенні МБТ; МІК цього препарату у відношенні МБТ (0,06-0,2 мкг/мл) наближається до МІК ізоніазиду (0,025-0,5 мкг/мл).

Показання для застосування ЛЗ: мультирезистентний туберкульоз при визначенні чутливості до нього МБТ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза препарату незалежно від ваги становить 0,4 г/добу за один прийом; препарат застосовують як пероральноу, так і в/в інфузії тривалістю 60 хв.