16.2.2. Засоби для лікування поліпозної риносинусопатії

Місцеві та системні кортикостероїди на сьогодні є основними препаратами в лікуванні поліпозу носа. Клінічний ефект кортикостероїдів при поліпозній риносинусопатії обумовлений їх вираженою протизапальною дією. При наявності у хворого з назальними поліпами алергічного риніту слід застосовувати відповідні схеми протиалергічного лікування (див. також розділ «Імуномодулятори та протиалергічні засоби» та п.2.1. даного розділу). Враховуючи певну роль мікроорганізмів в етіопатогенезі хр. гнійно-поліпозного риносинуситу, до комплексної їх терапії залучають антимікотичні та антибактеріальні засоби (див. також розділ «Протимікробні та антигельмінтні ЛЗ) та п.2.1. даного розділу).

У випадку поліпів, які обтурують порожнину носа, на початку лікування застосовують системні кортикостероїди у вигляді короткого курсу. Ендоназальне застосування кортикостероїдів у формі дозованих аерозолів (беклометазон, флютиказон, мометазон) дозволяє досягти значного зменшення розміру поліпів. Для попередження рецидивів поліпозу носа після хірургічного лікування проводять довготривалі (до 4 місяців) повторні курси інгаляцій ГК.

16.2.3. Засоби для лікування носової кровотечі

Носова кровотеча у більшості випадків є симптомом системних захворювань, рідше розвиток цієї патології обумовлен різними порушеннями в порожнині носа та навколоносових синусах. Для зупинки кровотечі використовують різні маніпуляції:

• притискання крил носа до носової перегородки;

• припалювання зони кровотечі;

• передня, задня тампонада порожнини носа;

• перев'язка зовнішньої сонної артерії;

• ендоваскулярні методи.

Припалювання здійснюється трихлороцтовою кислотою чи проводиться кріодеструкція. Залишки кислоти нейтралізують 2-5% р-ном натрію гідрокарбонату.

З гемостатичною метою застосовують етамзілат, амінокапронову кислоту, р-н гідрохлориду кальцію (див. розділ «Гематологія. Лікарські засоби»). При захворюваннях крові використовують різні фактори згортання, в залежності від патології. У хворих з носовою кровотечею, що мають підвищений АТ застосовують антигіпертензивну терапію, поряд з іншими заходами (див. розділ «Кардіологія. Лікарські засоби»).

16.2.4. Засоби для лікування атрофічного риніту

Основне значення в лікуванні атрофічного риніту має постійне застосування різноманітних ендоназальних засобів, дія яких направлена на зволоження та пом’якшення слизової оболонки носа, стимуляцію її регенерації, зменшення запальних проявів. Для видалення кірок з носа роблять промивання порожнини носа 0,9% р-ном хлориду натрію з додаванням у нього на 200 мл 6-8 крап. 10% йоду. Застосовують місцево олію шипшини, оливкову або персикову олію, р-н Люголю з гліцерином (йоду 1 частина, калію йодиду 2 частини, гліцерину 94 частини, води 3 частини), 1% олійний р-н цитралю, р-н ретинолу ацетату в олії, йодинол. З метою зволоження й туалету слизової оболонки носа застосовують засоби елімінаційної терапії (див.п. 2.1.1.7.). Окрім місцевої терапії застосовуються системні муколітичні засоби.