1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. ПРОФЕСІЯ ТА ОСОБИСТІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Тема 1. Загальна характеристика педагогічної професії, виникнення та перспективи розвитку професії вчителя. Особливості професійної діяльності вчителя в умовах інклюзивної освіти.

Тема 2. Особистість вчителя. Вимоги до вчителя початкових класів. Сучасна початкова школа як осередок професійно-педагогічної діяльності первоучителя.

Тема 3. Гуманістичний характер професійної діяльності вчителя початкових класів. Особистісні якості вчителя-гуманіста. Особливості гуманістичного ставлення до дітей зі спеціальними потребами.

Тема 4. Підготовка вчителя початкових класів у ВНЗ. Професіограма вчителя початкових класів.

Тема 5. Педагоги минулого та сучасності про вчителя, вимоги до його особистості та діяльності.

Тема 6. Майстри педагогічної праці. Образ вчителя в художній, педагогічній, публіцистичній літературі та мистецтві.

Змістовий модуль 2. ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.

Тема 1. Сутність, структура та особливості професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів.

Тема 2. Професійна компетентність – основа ефективної діяльності вчителя початкових класів по розв’язанню різноманітних педагогічних задач.

Тема 3. Самоосвітній практикум з розв’язання професійних психолого-педагогічних задач, притаманних діяльності вчителя початкових класів.

Тема 4. Педагогічна культура вчителя. Сутність та характеристика основних компонентів професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.

Тема 5. Професійна кар’єра. Професійні та особистісні якості вчителя початкових класів – основа професійного становлення й зростання.

Тема 6. Діагностика професійно-особистісних якостей майбутнього вчителя початкових класів.

Тема 7. Психолого-педагогічний тренінг «Я і моя майбутня професія».

Зміст курсу “Вступ до педагогічної професії” спрямований на те, щоб допомогти першокурснику адаптуватися до навчання у вузі, ознайомитися з особливостями вчительської професії, з професійними якостями вчителя. Програмою передбачається ознайомлення студентів з основами наукової організації праці, з особливостями самостійної роботи у вузі.

Зміст основних теоретичних положень

Педагогічна діяльність учителя в суспільстві. Професійні якості, вміння та здібності вчителя

ПЛАН

Виникнення і становлення педагогічної професії.

Соціальна сутність педагогічної діяльності вчителя та її види.

Структура педагогічної діяльності.

Основні функції педагогічної діяльності.

Особистість педагога і вимоги суспільства до неї.

Педагогічна компетентність та майстерність учителя.

Під поняттям «педагог» нерідко мають на увазі і професію, і соціальну роль, і вид діяльності, і спрямованість особистості. У реальному житті межу між професійною і непрофесійною діяльністю провести досить складно. Володіючи складним внутрішнім пристроєм, професія включає безліч різнорідних предметно-інструментальних і ідеальних компонентів. У поданні людей вони можуть існувати розрізнено, у вигляді приватних образів, наприклад, улюблений вчитель. Можуть існувати, і інтегровано, у вигляді «образу професії», що виникає на основі образів наукової та художньої літератури, фольклору, і д.т. тому необхідно звернутися до самого терміну «професія», щоб отримати чітке уявлення про даному виді діяльності.

Професія - рід трудової активності людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих в результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи.

Можна виділити чотири значення терміна «професія»:

1. Область докладання зусиль людини або область, в якій людина здійснює свої функції як суб'єкт праці.

2. Спільність людей, зайнятих певного роду трудовими функціями.

3. Підготовленість (знання, вміння, навички, кваліфікація), притаманна людині, завдяки якій він опиняється в стані виконувати певного роду трудові функції.

4. Діяльність, робота професіонала, тобто сам процес реалізації трудових і, притому, професійно виконуваних функцій.

Професія - це об'єктивно необхідний, особливий вид діяльності, пов'язаний з реальною дійсністю. Вона володіє власною метою, має власний продукт, норми і засоби, які детерміновані особливої ​​соціальної функцією і технологією того середовища суспільного життя, яку дана діяльність обслуговує. Професію не слід плутати зі спеціальністю, яка закріплюється у кваліфікаційних документах і визначається через предмет діяльності. Спеціальність може бути вузькою або широкою, але в будь-якому випадку, вона пов'язана з ареалом знань про деяке фрагменті об'єктивної реальності. Тому слід розрізняти: педагог - це професія, а філолог - може бути спеціальністю в рамках цієї професії. У рамках однієї спеціальності можуть існувати самостійні професії.

Поряд з терміном «професія» часто зустрічається термін «професіоналізм», що викликає багато суперечок і розбіжностей. Дане поняття можна розкрити згідно розробленої концепції професійного розвитку особистості.

Професіоналізм - це сукупність психологічних, психічних і особистісних змін, що відбуваються в людині у процесі оволодіння і тривалого виконання діяльності, що забезпечують якісно новий, більш ефективний рівень вирішення складних професійних завдань у нових умовах.

Формування професіоналізму йде за трьома основними напрямками:

1) зміна всієї системи діяльності, її функцій і ієрархічної будови. У ході вироблення відповідних трудових навичок відбувається рух особистості по щаблях професійної майстерності, розвивається специфічна система способів виконання діяльності, тобто формується особистісний стиль діяльності;

2) зміна особистості суб'єкта, що виявляється як у зовнішньому вигляді (моторика мови, емоційність, форми спілкування), так і у формуванні елементів професійної свідомості (професійної уваги, пам'яті, мислення і т.д.), що в більш широкому плані може розглядатися як становлення професійного світогляду;

3) зміна відповідних компонентів установки суб'єкта по відношенню до об'єкта діяльності, що проявляється в різних сферах:

- У когнітивній сфері - у рівні інформованості про об'єкт, ступеня усвідомлення його значимості;

- В емоційній сфері - в інтересі до об'єкта, в схильності до взаємодії з ним і задоволеності від цього, незважаючи на труднощі;

- У практичній сфері - в усвідомленні своїх реальних можливостей впливу на об'єкт, в результаті - установка суб'єкта впливати на об'єкт замінюється на потребу у взаємодії, що дозволяє говорити про становлення професійної культури.

Професіоналізм має широкий спектр проявів, починаючи від дилетантства (поверхневі професійні знання) і закінчуючи формуванням жорстких професійних стереотипів. Якщо людина не може відійти від стереотипів відповідно до умов, що змінюються, то професіоналізм переростає у професійну деформацію особистості. Виділені фактори є провідними в процесі становлення особистості професіонала, вони застосовні до будь-якої професії. Є й інші чинники, які залежать від ведучих.

Кожен їх факторів може бути нерівномірно виражений у професіонала. Злиття окремих особистісних якостей в результаті професійної діяльності визначає основні напрями професійної спеціалізації, наприклад: педагог-предметник, педагог-методист і т.д.