Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1472_КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ ЕКОНОМІКА ПІД...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
981.5 Кб
Скачать

3. Класифікація підприємств. Специфіка підприємств транспорту

Ринкова трансформація економіки України, правове визнання приватної власності об'єктивно покликали до життя та відродили в Україні активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає підприємництво, а основною організаційною та виробничою ланкою народного господарства є підприємство.

Підприємство — це організаційно виокремлено та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію або надає платні послуги.

Закон України «Про підприємства в Україні» № 887-ХІІ від 27.03.1991, який скасовано з 01.01.2004 р., дає таке визначення.

Підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Основним завданням підприємств є задоволення суспільних потреб у виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також одержанні прибутку і реалізації на тій основі у відповідності з законодавством соціально-економічних інтересів членів трудового колективу підприємства, взаємовідносин з бюджетом і господарюю­чими партнерами — постачальниками, споживачами та ін.

Поняття підприємство є узагальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарювання стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, дане поняття є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові, побутові та інші підприємства.

Підприємство, як організаційна структура нової форми господарювання, є само­стійним господарюючим суб'єктом.

Яким видом діяльності не займалося б підприємство, йому притаманні такі риси:

           на ньому зосереджено певну сукупність засобів виробництва та робочої сили, по-різному поєднуючи їх, кожне підприємство випускає певний вид продукції, тобто використовує свою технологію;

           займаючись виробництвом різноманітних товарів та послуг, підприємство здійснює свою економічну життєдіяльність. Економіка підприємства — це еко­номіка держави в мініатюрі, яку називають мікроекономікою;

           на кожному підприємстві формується робочий колектив. Від його згуртованості, цілеспрямованості значною мірою залежить робота суб'єкта економіки.

Кожне підприємство повинно мати:

а)       самостійний баланс;

б)        розрахунковий та інші рахунки в установах банків;

в)        печатку з своєю назвою, а промислове підприємство також товарний знак.

Підприємство – це самостійна господарська одиниця, що здійснює свою діяльність на території даної держави і підкоряється законам даної держави. Адміністративна і економічна самостійність підприємства обумовлені законодавством і означають, що підприємство самостійно ухвалює рішення, скільки продукції проводити і як її реалізувати, як розподіляти отриманий дохід.

Основними характерними рисами підприємства є виробничо-технічна єдність, що виражається в спільності процесів виробництва; організаційна єдність – наявність єдиного керівництва, плану; економічна єдність, що виявляється в спільності матеріальних, фінансових ресурсів, а також економічних результатів роботи.

Основними ознаками класифікації підприємств є:

           галузева й предметна спеціалізація;

           структура виробництва;

           потужність виробничого потенціалу (розмір підприємства).

Одним з головних дотепер уважалися галузеві розходження: випускає продукції, що, у тому числі її призначення, способи виробництва й споживання. При створенні підприємств чітко визначається, для випуску якого конкретного виду продукції (виду робіт) вони призначені. Залежно від цього підприємства розділяються на:

промислові підприємства по випуску машин, устаткування, інструментів, видобутку сировини, виробництву матеріалів, виробленню електроенергії й інших засобів

           виробництва;

           сільськогосподарські підприємства по вирощуванню зерна, овочів, худоби, технічних культур;

           підприємства будівельної індустрії, транспорту.

У силу різних причин спеціалізація підприємства необов'язково збігається з адміністративною структурою й з основною спеціалізацією галузі. Наприклад, у багатьох галузях, що не ставляться до машинобудування (металургійної, вугілля і нафтовидобувних), є великі заводи з виробництва машин і встаткування, його ремонту. Поряд із цим у машинобудівній галузі є металургійні й хімічні підприємства, електростанції, транспортні підрозділи та ін.

На практиці усе рідше можна чітко визначити галузеву приналежність підприємств, оскільки більшість із них має міжгалузеву структуру. У зв'язку із цим по структурі підприємства діляться на вузько спеціалізовані, багатопрофільні й комбіновані.

Вузько спеціалізованими вважаються підприємства, які виготовляють обмежені асортименти продукції масового або крупносерійного виробництва, наприклад виробництво чавуну, сталевого прокату, лиття, пакувань для машинобудування, вироблення й поставка електроенергії й т.д.

Багатопрофільні підприємства, які найчастіше зустрічаються в промисловості й сільському господарстві, випускають різноманітних асортиментів і різного призначення. У промисловості вони можуть спеціалізуватися одночасно на виготовленні комп'ютерів, морських судів, автомобілів, дитячих колясок, холодильників, верстатів, інструментів, перевезенню вантажів; у сільському господарстві - на вирощуванні зерна, овочів, фруктів, худоби, кормів і т.д.

У міру посилення конкуренції багато хто вузько спеціалізовані підприємства, економічно окріпнув, виходять за рамки колишньої спеціалізації, різко розширюють асортименти продукції й послуг і захоплюють нові ринки збуту. Часто такі підприємства гублять колишній галузевий профіль і стають міжгалузевими - діверсифіцированними підприємствами. Одночасно вони можуть займатися, наприклад, випуском різної промислової продукції, будівництвом, транспортними й комерційними операціями.

Диверсифікованість виявилася основним напрямком підприємницької діяльності кінця 20 століття. Ніколи спеціалізовані підприємства протягом короткого проміжку часу трансформувалися в нову категорію - фірми, що поєднують різнорідні види підприємницької й комерційної діяльності. У цьому випадку угруповання підприємств по галузях губить зміст - групується тільки продукція.Комбіновані підприємства найчастіше зустрічаються в хімічній, текстильній і металургійній промисловості. Суть їх у тім, що один вид сировини або готової продукції на тому самому підприємстві перетворюється паралельно або послідовно в інший, а потім у третій вид. Наприклад, виплавлений у доменних печах чавун поряд з його реалізацією споживачам переплавляється на власному підприємстві в сталеві злитки, частину яких продається споживачам, а частина надходить на подальшу переробку в сталевий прокат на власному заводі. У текстильній промисловості комбінування проявляється у виготовленні із сировини волокна, з волокна - пряжі, із пряжі - полотна.

Класифікація підприємств по потужності виробничого потенціалу отримали найбільш широке потенціалу  розповсюджування. Як правило, всі підприємства діляться на три групи: малі, середні, великі.

При віднесенні підприємств до однієї із зазначених груп використаються наступні показники:

           чисельність працюючих;

           вартісний обсяг випуску продукції;

           вартість основних виробничих фондів.

На авіа транспорті матеріально-технічна база включає 4 ланки:

-         транспортний флот;

-         авіа портове господарство;

-         господарство водних шляхів;

-         промислову базу.

Відповідно виділяють 4 типи виробничих підприємств:

1.Авіакомпаній .

2.Авіапорт

3.Авіарух

4.Авіаремонтні підприємства .

Головним завданням транспорту є перевезення вантажів і пасажирів, тому основну роль на грають авіакомпанії. У найбільш загальному виді опис діяльності судноплавної компанії можна представити у вигляді чотирьох підрозділів, що відповідають відповідно за:

1.Експлуатацію транспорту.

2.Економічну діяльність транспортної компанії.

3.Кадрові питання.

4. Забезпечення безпеки руху, зв'язку й електрорадіонавігації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]