- •Конспект лекцій з дисципліни «економіка підприємства іі» Лекція 1. Підприємство як основна ланка економіки
- •1. Економіка як наука
- •2. Економіка як сукупність взаємозалежних галузей
- •3. Класифікація підприємств. Специфіка підприємств транспорту
- •4. Підприємство — основна організаційна структура народного господарства
- •5. Міжнародна класифікація підприємств
- •Лекция 2. Капітал і виробничі фонди
- •1. Загальна характеристика капіталу підприємства
- •2. Виробничі фонди підприємства: сутність і характерні ознаки
- •Лекция 3. Нематеріальні активи
- •1. Поняття і характеристика нематеріальних активів
- •2. Склад і класифікація нематеріальних активів
- •3. Оцінка нематеріальних активів
- •4. Амортизація нематеріальних активів
- •5. Облік ділової репутації
- •Леккція 4. Необоротні активи
- •2. Переоцінка основних фондів
- •3. Індексація балансової вартості основних фондів
- •4. Зменшення корисності основних засобів
- •Лекція 5. Оборотні засоби та управління запасами
- •2. Кругообіг обігових коштів. Показники обіговості
- •3. Методи визначення потреби в оборотних засобах
- •2 Оцінка запасів на підприємстві
- •2.2. Оцінка запасів при їх вибутті
- •2.3. Оцінка запасів на дату балансу
- •3. Системи управління запасами
- •1. Система встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня.
- •2.Система "мінімум-максимум".
- •Тема 6. Витрати виробництва та їх класифікація
- •16.2. Собівартість як узагальнюючий показник витрат
- •Лекція 8. Ціноутворення в діяльності підприємства.
- •1. Види та функції цін.
- •16.5. Система цін у ринковій економіці
- •7.2. Склад ціни.
- •7.3. Методи ціноутворення.
- •Тема 9. Оцінка ефективності діяльності підприємства
- •3 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 10. Собівартість перевезень на транспорті
- •1. Види та форми транспортних витрат
- •2. Склад експлуатаційних витрат транспортних підприємств
- •3. Методи визначення собівартості перевезень на транспорті
- •3.1. На залізничному транспорті
- •3.2. На морському транспорті
- •3.3. На річковому транспорті
- •3.4. На авіаційному транспорті
- •Тема 11. Методичні підходи щодо побудови транспортних тарифів за умов ринку
- •2. Розрахунок тарифів на транспортну продукцію
3. Класифікація підприємств. Специфіка підприємств транспорту
Ринкова трансформація економіки України, правове визнання приватної власності об'єктивно покликали до життя та відродили в Україні активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає підприємництво, а основною організаційною та виробничою ланкою народного господарства є підприємство.
Підприємство — це організаційно виокремлено та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію або надає платні послуги.
Закон України «Про підприємства в Україні» № 887-ХІІ від 27.03.1991, який скасовано з 01.01.2004 р., дає таке визначення.
Підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.
Основним завданням підприємств є задоволення суспільних потреб у виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також одержанні прибутку і реалізації на тій основі у відповідності з законодавством соціально-економічних інтересів членів трудового колективу підприємства, взаємовідносин з бюджетом і господарюючими партнерами — постачальниками, споживачами та ін.
Поняття підприємство є узагальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарювання стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, дане поняття є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові, побутові та інші підприємства.
Підприємство, як організаційна структура нової форми господарювання, є самостійним господарюючим суб'єктом.
Яким видом діяльності не займалося б підприємство, йому притаманні такі риси:
на ньому зосереджено певну сукупність засобів виробництва та робочої сили, по-різному поєднуючи їх, кожне підприємство випускає певний вид продукції, тобто використовує свою технологію;
займаючись виробництвом різноманітних товарів та послуг, підприємство здійснює свою економічну життєдіяльність. Економіка підприємства — це економіка держави в мініатюрі, яку називають мікроекономікою;
на кожному підприємстві формується робочий колектив. Від його згуртованості, цілеспрямованості значною мірою залежить робота суб'єкта економіки.
Кожне підприємство повинно мати:
а) самостійний баланс;
б) розрахунковий та інші рахунки в установах банків;
в) печатку з своєю назвою, а промислове підприємство також товарний знак.
Підприємство – це самостійна господарська одиниця, що здійснює свою діяльність на території даної держави і підкоряється законам даної держави. Адміністративна і економічна самостійність підприємства обумовлені законодавством і означають, що підприємство самостійно ухвалює рішення, скільки продукції проводити і як її реалізувати, як розподіляти отриманий дохід.
Основними характерними рисами підприємства є виробничо-технічна єдність, що виражається в спільності процесів виробництва; організаційна єдність – наявність єдиного керівництва, плану; економічна єдність, що виявляється в спільності матеріальних, фінансових ресурсів, а також економічних результатів роботи.
Основними ознаками класифікації підприємств є:
галузева й предметна спеціалізація;
структура виробництва;
потужність виробничого потенціалу (розмір підприємства).
Одним з головних дотепер уважалися галузеві розходження: випускає продукції, що, у тому числі її призначення, способи виробництва й споживання. При створенні підприємств чітко визначається, для випуску якого конкретного виду продукції (виду робіт) вони призначені. Залежно від цього підприємства розділяються на:
промислові підприємства по випуску машин, устаткування, інструментів, видобутку сировини, виробництву матеріалів, виробленню електроенергії й інших засобів
виробництва;
сільськогосподарські підприємства по вирощуванню зерна, овочів, худоби, технічних культур;
підприємства будівельної індустрії, транспорту.
У силу різних причин спеціалізація підприємства необов'язково збігається з адміністративною структурою й з основною спеціалізацією галузі. Наприклад, у багатьох галузях, що не ставляться до машинобудування (металургійної, вугілля і нафтовидобувних), є великі заводи з виробництва машин і встаткування, його ремонту. Поряд із цим у машинобудівній галузі є металургійні й хімічні підприємства, електростанції, транспортні підрозділи та ін.
На практиці усе рідше можна чітко визначити галузеву приналежність підприємств, оскільки більшість із них має міжгалузеву структуру. У зв'язку із цим по структурі підприємства діляться на вузько спеціалізовані, багатопрофільні й комбіновані.
Вузько спеціалізованими вважаються підприємства, які виготовляють обмежені асортименти продукції масового або крупносерійного виробництва, наприклад виробництво чавуну, сталевого прокату, лиття, пакувань для машинобудування, вироблення й поставка електроенергії й т.д.
Багатопрофільні підприємства, які найчастіше зустрічаються в промисловості й сільському господарстві, випускають різноманітних асортиментів і різного призначення. У промисловості вони можуть спеціалізуватися одночасно на виготовленні комп'ютерів, морських судів, автомобілів, дитячих колясок, холодильників, верстатів, інструментів, перевезенню вантажів; у сільському господарстві - на вирощуванні зерна, овочів, фруктів, худоби, кормів і т.д.
У міру посилення конкуренції багато хто вузько спеціалізовані підприємства, економічно окріпнув, виходять за рамки колишньої спеціалізації, різко розширюють асортименти продукції й послуг і захоплюють нові ринки збуту. Часто такі підприємства гублять колишній галузевий профіль і стають міжгалузевими - діверсифіцированними підприємствами. Одночасно вони можуть займатися, наприклад, випуском різної промислової продукції, будівництвом, транспортними й комерційними операціями.
Диверсифікованість виявилася основним напрямком підприємницької діяльності кінця 20 століття. Ніколи спеціалізовані підприємства протягом короткого проміжку часу трансформувалися в нову категорію - фірми, що поєднують різнорідні види підприємницької й комерційної діяльності. У цьому випадку угруповання підприємств по галузях губить зміст - групується тільки продукція.Комбіновані підприємства найчастіше зустрічаються в хімічній, текстильній і металургійній промисловості. Суть їх у тім, що один вид сировини або готової продукції на тому самому підприємстві перетворюється паралельно або послідовно в інший, а потім у третій вид. Наприклад, виплавлений у доменних печах чавун поряд з його реалізацією споживачам переплавляється на власному підприємстві в сталеві злитки, частину яких продається споживачам, а частина надходить на подальшу переробку в сталевий прокат на власному заводі. У текстильній промисловості комбінування проявляється у виготовленні із сировини волокна, з волокна - пряжі, із пряжі - полотна.
Класифікація підприємств по потужності виробничого потенціалу отримали найбільш широке потенціалу розповсюджування. Як правило, всі підприємства діляться на три групи: малі, середні, великі.
При віднесенні підприємств до однієї із зазначених груп використаються наступні показники:
чисельність працюючих;
вартісний обсяг випуску продукції;
вартість основних виробничих фондів.
На авіа транспорті матеріально-технічна база включає 4 ланки:
- транспортний флот;
- авіа портове господарство;
- господарство водних шляхів;
- промислову базу.
Відповідно виділяють 4 типи виробничих підприємств:
1.Авіакомпаній .
2.Авіапорт
3.Авіарух
4.Авіаремонтні підприємства .
Головним завданням транспорту є перевезення вантажів і пасажирів, тому основну роль на грають авіакомпанії. У найбільш загальному виді опис діяльності судноплавної компанії можна представити у вигляді чотирьох підрозділів, що відповідають відповідно за:
1.Експлуатацію транспорту.
2.Економічну діяльність транспортної компанії.
3.Кадрові питання.
4. Забезпечення безпеки руху, зв'язку й електрорадіонавігації.
