ЛЕКЦІЯ 1

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАГОТІВЛІ ТА ПРИГОТУВАННЯ

КОРМІВ

ПЛАН

1. Хімічний склад і поживні речовини кормів

2. Значення вітамінів у годівлі сільськогосподарських

тварин і птиці

3. Класифікація і характеристика кормів

1.Хімічний склад і поживні речовини кормів

Хімічний склад кормів – найважливіший первинний показник їх поживності.

Вміст води в кормах коливається від 5 до 95%. Мало її в сухих відходах технічних виробництв, наприклад, у макусі і висушеному жомі – близько 10 %. У борошнистих кормах, зерні та насінні – 12-14% води, сіні, соломі і полові – 15-20%, зеленому кормі – 60 - 85%, барді і свіжому – 90-95%.

Під час організації нормованої годівлі тварин перш за все потрібно знати їхню потребу в сухій речовині і вміст її в раціоні. Кількість сухої речовини визначають за різницею маси зразка до і після висушування.

Споживання сухої речовини корму пов’язане із продуктивністю тварин і залежить від багатьох чинників:

- різноманітності кормів у раціоні, його структури (типу годівлі);

- концентрації енергії;

- якості кормів, їх смакових і фізичних властивостей;

- способу підготовки перед згодовуванням;

- перетравності поживних речовин;

- рівня продуктивності і т. д.

Чим вище перетравність сухої речовини раціону, тим менше споживають його тварини, особливо високопродуктивні. Для годівлі молочної худоби необхідні раціони з перетравністю сухої речовини не менше 65 %.

Тільні сухостійні корови споживають з кормом у середньому 11 кг сухої речовини в день на 1 гол., при надої 10 кг – 14 кг, при надої 20 кг – 16,5 кг і надої 30 кг – 18,5 кг.

Склад органічних і мінеральних речовин кормових джерел дуже різноманітний. У них входять азотисті (протеїн) і безазотисті сполуки, вітаміни, ферменти, макро - і мікроелементи.

Протеїнова поживність корму оцінюється за вмістом у ньому сирого і перетравного протеїну.

У сирий протеїн входять власні білки і азотисті сполуки небілкового характеру під загальною назвою аміди (проміжні продукти синтезу або розпаду білка).

Загальну кількість азотистих сполук, або сирого протеїну, встановлюють шляхом множення кількості азоту в кормі на коефіцієнт 6,25, оскільки вважається, що в сирому протеїні міститься в середньому 16 % азоту (100 : 16 = 6,25).

Білки є «носіями життя», входять до складу всіх клітин і тканин, ферментів, низки гормонів, пігментів, імунних тіл та інших специфічних речовин, відіграють важливу роль у травленні, обмінних процесах і захисних реакціях організму.

Структурну частину білків становлять амінокислоти. Вони містяться в кормах не тільки у складі білків, але й у вільному стані. Багато вільних амінокислот у траві, особливо в період найбільш інтенсивного росту рослин. Відсутність у кормі незамінних амінокислот призводить до порушень обміну речовин, спричиняє різке зниження продуктивності тварин.

Найбільше значення в живленні молочної худоби мають метіонін, триптофан, лізин.

Під час годівлі свиней нормують вміст лізину і метіоніну з цистином.

У складі небілкової частини протеїну слід контролювати вміст нітратів. За використання мінеральних добрив у великих дозах виникає небезпека накопичення в рослинах нітратів, які можуть спричиняти токсичну дію у тварин і переходити в продукти тваринництва.

Вуглеводна поживність кормів і раціонів характеризується вмістом цукру, крохмалю і клітковини. Від якості вуглеводів і їхнього хімічного походження залежить не лише поживність кормів, але й рівень використання тваринами азотистих і мінеральних речовин, що містяться в них.

До групи вуглеводів входять сира клітковина і безазотисті екстрактивні речовини (БЕР). Сира клітковина є головною складовою частиною оболонок рослинних клітин, а також дерев’янистою речовиною, що важко перетравлюється.

До неї входять целюлоза, геміцелюлоза і інкрустуючі речовини (лігнін, кутин і ін.).

Вважається, що в сухій речовині раціону молочних корів повинно міститися 20 – 25 % клітковини. Водночас її кількість у пасовищному кормі залежно від вигляду і фази вегетації трав може коливатися від 15 до 40 %.

До БЕР відносяться цукор, крохмаль, частина геміцелюлоз, інулін, органічні кислоти, глюкозиди та ін. речовини.

Істотне значення в біологічно повноцінній годівлі тварин має ліпідна поживність кормів.

Речовини групи жирів (ліпідів) містяться в рослинних та тваринних тканинах і клітинах. Вони не розчинні у воді, але розчинні в органічних розчинниках (ефір, бензин, хлороформ). Ліпіди поділяються на прості та складні.

Жир є розчинником низки вітамінів. Корми, позбавлені ліпідів, як правило не містять жиророзчинних вітамінів. Їх згодовування спричиняє у тварин авітаміноз. За відгодівлі тварин жири і ліпіди справляють вплив як на м’ясо-сальні якості так і на жирність молока. У сухій речовині раціонів тварин жиру повинно бути 3 – 5 %.

Вітамінну поживність кормів визначає група низькомолекулярних органічних речовин з надзвичайно високою біологічною активністю. Ці речовини виконують в організмі тварин і рослин функцію каталізаторів і є складовою частиною ферментів або інших найважливіших сполук, що беруть активну участь в окислювально - відновних реакціях в організмі.