- •Лекції з навчальної дисципліни «Педагогіка»
- •Тема 1. Предмет та завдання педагогіки в загальній системі наук.
- •Виникнення та розвиток педагогіки.
- •Основні педагогічні категорії.
- •3. Система педагогічних наук
- •4. Зв'язок педагогічної науки з іншими науками
- •Тема 2. Система освіти України План
- •Поняття про систему освіти в Україні.
- •7. Аспірантура.
- •8. Докторантура.
- •2. Основні принципи організації освіти в Україні
- •3. Національна доктрина розвитку освіти
- •4. Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 3. Сутнісна характеристика процесу виховання (теорія виховання).
- •Структура та особливості процесу виховання.
- •2. Самовиховання та перевиховання.
- •3. Критерии вихованості школярів.
7. Аспірантура.
8. Докторантура.
9. Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об´єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.
Виходячи зі структури освіти, в Україні встановлено відповідні освітні рівні:
початкова загальна освіта;
базова загальна середня освіта;
повна загальна середня освіта;
професійно-технічна освіта;
базова вища освіта;
повна вища освіта.
Законом України "Про освіту" встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні:
1) кваліфікований робітник;
2) молодший спеціаліст;
3) бакалавр;
4) спеціаліст, магістр.
2. Основні принципи організації освіти в Україні
- Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів послуг, які надає держава;
рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту і всебічного розвитку
гуманізація та демократизація;
пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;
органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;
незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;
науковий і світський характер освіти в державних навчально-виховних закладах;
інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;
гнучкість і прогнозованість системи освіти;
єдність і наступність системи освіти;
безперервність і різноманітність системи освіти;
відповідність освіти світовому рівню;
поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.
3. Національна доктрина розвитку освіти
Національна доктрина розвитку освіти України є державним документом, який визначає стратегію й основні напрями її розвитку у XXI столітті.
Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися упродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.
Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є:
особистісна орієнтація освіти;
створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти;
удосконалення системи неперервної освіти та освіти впродовж життя;
розвиток україномовного освітнього і культурного простору;
забезпечення освітніх запитів національних меншин;
формування національних та загальнолюдських цінностей;
формування через освіту здорового способу життя;
забезпечення економічних і педагогічних умов для професійної самореалізації педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;
упровадження інформаційних педагогічних технологій, розвиток бібліотечної справи, забезпечення доступності інформації, навчальної і довідкової літератури;
створення індустрії навчальних засобів;
створення ринку освітніх послуг;
інтеграція української освіти в європейський та світовий освітній простір;
гармонійне поєднання навчального процесу та наукової діяльності вищого навчального закладу;
використання наукових результатів як бази і змісту навчання.
Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську політичну націю, яка прагне жити в співдружності з усіма народами і державами світу.
Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української мови та культури, повагу до народних традицій. Вона підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури особистості і разом із тим сприяє оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів світу. Українська освіта має гуманістичний характер. Вона не допускає поширення шовіністичних, расистських та інших антигуманних ідей і поглядів.
Реалізація Доктрини забезпечить перехід до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти, що виходить із її пріоритетності для розвитку України. Це забезпечить відчутне зростання інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості, нації і народу, у результаті чого відбудуться потужні позитивні зміни в системі матеріального і духовного виробництва, структурі політичних відносин, побуті і культурі.
Зростуть самостійність і самодостатність особистості, її творча активність, що істотно зміцнить демократичні засади громадянського суспільства, прискорить розвиток і духовно-моральну збалансованість ринкових відносин.
Зміцняться самосвідомість особистості, національний характер, національна гідність людини. Зросте авторитет української національної культури. Активізуються процеси національної самоідентифікації особистості. Істотно знизяться меншовартісні риси характеру, підвищиться громадянський авторитет індивідуальності, зміцниться статус українця в міжнародному соціокультурному середовищі.
Українська освіта стане конкурентоспроможною в європейському і світовому освітньому просторі, людина — захищеною, мобільною на ринку праці і в контексті особистісного духовно-світоглядного вибору.
Зростаючий освітній потенціал суспільства забезпечить упровадження нових і новітніх інформаційних технологій, що дасть змогу протягом наступних 10—15 років скоротити відставання в темпах розвитку, а з часом — істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинутих країн світу.
Випереджуючий розвиток освіти, упроваджений на основі цієї Доктрини, забезпечить вихід України з нинішнього стану, усебічну модернізацію суспільства і держави, нації та народу, досягнення рівня життя, гідного людини.
