- •Я. М. Коваль, і. О. Федак
- •Я. М. Коваль, і. О. Федак
- •1.2.1 Загальний опис las-файлу
- •1.2.2 Головні компоненти las-файлу
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •3.7 Перелік рекомендованих джерел
- •6 Завантаження пластів. Підтримується автоматичне завантаження з деяких форматів інклінометрії (наприклад, ink, inc). З dbm-файлов, або з текстових файлів.
- •4.3 Послідовність виконання роботи
- •4.4 Аналіз результатів роботи
- •4.5 Оформлення звіту
- •4.6 Контрольні запитання
- •4.7 Перелік рекомендованих джерел
- •Шкала глибин
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.4 Аналіз результатів роботи
- •5.5 Оформлення звіту
- •5.6 Контрольні запитання
- •5.7 Перелік рекомендованих джерел
- •6.3 Порядок виконання роботи
6.3 Порядок виконання роботи
1. Згладити криву акустичного каротажу за допомогою мажоритарного фільтру, вибираючи різну довжину “ковзаючого вікна”.
2. Згладити ту саму криву акустичного каротажу за допомогою КІХ-фільтру, вибираючи різні параметри згладжування.
3. Побудувати графіки вхідних і вихідних даних для порівняння дії різних фільтрів і параметрів згладжування. Так само побудувати графіки імпульсних характеристик КІХ-фільтрів, що використовувались.
6.4 Аналіз результатів роботи
У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.
6.5 Оформлення звіту
Звiт про виконану роботу повинен мiстити методичні вказівки до виконання роботи, роздруковані графіки згладжених каротажних кривих та висновки щодо отриманих результатів.
6.6 Контрольні запитання
1. Що таке мажоритарний фільтр нижніх частот?
2. Що таке КІХ-фільтр нижніх частот?
3. Як впливає ширина “ковзаю чого вікна” на форму кривої?
4. Для чого використовують процес згладження геофізичних сигналів.
6.7 Перелік рекомендованих джерел
1. Дьяконова Т.Ф. Применение ЭВМ при интерпретации данных геофизических исследований скважин / Т.Ф. Дьяконова. – М.: Недра, 1991. – 215 с.
2. Методичне керівництво для користувача комп’ютеризованої технології “Геопошук” з інтерпретації матеріалів ГДС. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 72 с.
3. Методичне керівництво по вивченню комп’ютеризованої технології “Геопошук”: навчальний посібник для студентів спеціальностей за напрямом “Геологія”. / Красножон М.Д., Косаченко В.Д., Тульчинський В.Г. [та ін.]. - Івано-Франківськ: Факел ІФНТУНГ, 2003. – 102 с.
Лабораторна робота № 7
НОРМАЛІЗАЦІЯ ГЕОФІЗИЧНИХ СИГНАЛІВ НА ПЕОМ
7.1 Мета та завдання роботи
Метою лабораторної роботи є отримання практичних навиків проведення нормалізації досліджуваних геофізичних сигналів.
Завдання лабораторної роботи є здійснити нормалізацію каротажних кривих.
7.2 Теоретичні відомості
Нормалізація – це співставлення двох геофізичних кривих, одна із них попередньо перетворюється у одиниці вимірювань іншої кривої за допомогою рівняння регресії, яке будується по спеціально вибраним опорним пластам. Для використання методу нормалізації необхідно виконати наступні умови. По-перше, нормалізуючи криві повинні залежати від одного і того ж літолого-петрофізичного параметра. Наприклад, покази бокового і нейтронного методів ρБМ, Јnγ залежать від пористості. По-друге, властивість яку необхідно виявити у результаті нормалізації, повинна впливати на обидві нормалізуючи криві відмінним від першої властивості чином. На кривих БМ і НМ насичені пласти нафтою характеризуються по різному – викликає підвищення показів у порівнянні із водонасиченням ρБМ і зміною показів Јnγ.
Метод нормалізації призначений для кількісного вивчення характеристик порід і для наглядного графічного представлення цих даних:
– виявлення пористих ділянок розрізу;
– оцінки характеру насичення колектора;
– зміни літологічного складу породи по розрізу свердловини.
Процедура
нормалізації складається із двох етапів:
знаходження рівняння нормалізації між
геофізичними кривими; проведення власне
нормалізації. Рівняння нормалізації
між двома співставленими геофізичними
кривими представляється у вигляді
прямої лінії
,
де у
– базова крива, масштаб якої не змінюється;
х – трансформуюча
крива; а,
b
– коефіцієнт рівняння. Означає зсув
нульової лінії між кривими і зміна
масштабу нормалізуючої кривої відповідно.
Розрахунок нормалізованих значень геофізичних параметрів з використанням редактора формул та шляхом введення рівнянь у відповідні комірки стовпчиків електронної таблиці проводиться за формулою:
,
(7.1)
де хі.норм – точкові значення геофізичного параметра на глибині Ні;
– середнє арифметичне
значення досліджуваної вибірки даних;
Sх – середньоквадратичне відхилення досліджуваної вибірки даних.
7.3 Послідовність виконання роботи
1. Визначити середньоарифметичне значення і середньоквадратичне відхилення досліджуваної вибірки даних, яка видається викладачем індивідуально для кожного студента.
2. Визначити за формулою (7.1) нормалізовані значення досліджуваної вибірки.
3. Результати розрахунків зобразити графічно.
7.4 Аналіз результатів роботи
У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.
7.5 Оформлення звіту
Звiт про виконану роботу повинен мiстити методичні вказівки до виконання роботи, роздруковані графіки нормалізованих каротажних кривих та висновки щодо отриманих результатів.
7.6 Контрольні запитання
1. Що таке нормалізація?
2. Які умови необхідно виконати, для того щоб здійснити нормалізацію геофізичних сигналів?
3. Для чого призначена нормалізація?
4. Із яких етапів складається процес нормалізації?
7.7 Перелік рекомендованих джерел
1. Дьяконова Т.Ф. Применение ЭВМ при интерпретации данных геофизических исследований скважин / Т.Ф. Дьяконова. – М.: Недра, 1991. – 215 с.
2. Методичне керівництво для користувача комп’ютеризованої технології “Геопошук” з інтерпретації матеріалів ГДС. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 72 с.
3. Методичне керівництво по вивченню комп’ютеризованої технології “Геопошук”: навчальний посібник для студентів спеціальностей за напрямом “Геологія”. / Красножон М.Д., Косаченко В.Д., Тульчинський В.Г. [та ін.]. - Івано-Франківськ: Факел ІФНТУНГ, 2003. – 102 с.
4. Сохранов Н.Н. Обработка и интерпретация с помощью ЭВМ результатов геофизических исследований нефтяных и газовых скважин / Н.Н. Сохранов, С.М. Аксельрод. – М.: Недра, 1984. – 156 с.
