5.4 Аналіз результатів роботи
У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.
5.5 Оформлення звіту
Звiт про виконану роботу повинен мiстити методичні вказівки до виконання роботи, роздрукований планшет каротажних діаграм та висновки щодо отриманих результатів.
5.6 Контрольні запитання
1. Назвіть основні функції програмного модуля Планшет.
2. Які типи полів використовуються при побудові планшету каротажних діаграм?
3. Яким чином змінюють горизонтальний масштаб каротажних кривих у програмі “Планшет”?
4. Звідки беруть інформацію при побудові планшету каротажних діаграм у АС “Геопошук”?
5. Опишіть послідовність (зліва направо) представлення геофізичної та супутньої інформації в планшеті.
5.7 Перелік рекомендованих джерел
1. Методичне керівництво для користувача комп’ютеризованої технології “Геопошук” з інтерпретації матеріалів ГДС. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 72 с.
2. Методичне керівництво по вивченню комп’ютеризованої технології “Геопошук”: навчальний посібник для студентів спеціальностей за напрямом “Геологія”. / Красножон М.Д., Косаченко В.Д., Тульчинський В.Г. [та ін.]. - Івано-Франківськ: Факел ІФНТУНГ, 2003. – 102 с.
Лабораторна робота №6
ЗГЛАДЖУВАННЯ ГЕОФІЗИЧНИХ СИГНАЛІВ НА ПЕОМ
6.1 Мета та завдання роботи
Метою лабораторної роботи є набуття практичних навиків моделювання процесу згладжування геофізичних сигналів за допомогою різних фільтрів.
Завданням лабораторної роботи є провести згладжування геофізичних сигналів за допомогою мажоритарного фільтру та КІХ-фільтру.
6.2 Теоретичні відомості
Мажоритарний фільтр. Мажоритарний фільтр нижніх частот призначений для подавлення перешкод високого рівня (короткочасних збоїв апаратури та ін.). Мажоритарна фільтрація реалізується по схемі “ковзаючого вікна”: Вікно, яке містить N комірок (непарна кількість) пересувається вздовж кривої. При кожному положенні вікна, із значень кривої, що потрапили у комірки вікна, вибирається середнє значення. Таким чином формується нова крива, яка складається із середніх значень. Крива буде тим більше згладжена, чим більше точок по яких визначають середнє значення відповідного параметру.
Такий фільтр ефективний для подавлення короткочасних викидів. Для подавлення тривалих викидів необхідно використовувати широкі вікна, але ширина вікна не повинна перевершувати половини протяжності очікуваної аномалії, інакше можливе спотворення сигналу, яке пов’язане із втратою корисної інформації. Наприклад, при протяжності очікуваної аномалії 2 м і кроці дискретизації 0.1 м ширина вікна не повинна бути більше 11-15 точок: (2/0,1)/2.
КІХ-фільтр.
КІХ-фільтр
нижніх частот (фільтр з кінцевою
імпульсною хаpактеpистикою) побудований
по методу “ковзаючого вікна” і не
використовує жодних умов оптимальності.
У даній реалізації використовується
узагальнене вікно Хеммінга, частотна
характеристика якого майже не містить
пульсацій на частотах вище за
і при α=0.54
99.96 % енергії спектру міститься в
головному ряді. Це приводить до менших
пульсацій в полосі пропускання і кращому
подавленню в полосі непpопускання
фільтру, але і до розширення перехідної
смуги між смугами пропускання і
непpопускання.
Імпульсна характеристика цього фільтру описується формулою:
(6.1)
де N – ширина вікна фільтру, непарне ціле число;
і – порядковий номер точки у вікні фільтру, причому і змінюється від -(N-1)/2 до +(N-1)/2;
α – параметр, який змінюється від 0 до 1, для вікна Хеммінга α=0,54;
W – частота, починаючи з якої відбувається подавлення вхідного сигналу на 30 % і більше (частота зрізу)
При І=0 Ні=2W. Частота зрізу визначається зо формулою:
(6.2)
де Δz – крок квантування по глибині;
Т – максимальний період перешкод, які необхідно подавити.
Ширина вікна імпульсної характеристики цього фільтру задається непарною і кількість відліків повинна бути не менше двох періодів коливань перешкод. Широкі вікна дозволяють краще розділяти сигнал і перешкоду, але не слід забувати, що збільшення ширини вікна призводить до збільшення пульсацій в полосі пропускання, що веде за собою спотворення сигналу.