П’явки риб

П’явки – розповсюджена група кільчастих червів тип Annelida, клас Hirudinida, які населяють болота, річки, озера, гірські струмки, моря та океани. Тіло п’явки, як і тіло дощового черв’яка, має кільчасту будову, воно більш сплющене, а кільцеві сегменти на ньому проявляються значно менше. Шлунок п'явки є видозміненою середньою кишкою. Кровоносна система замкнутого типу. Центральна нервова система представлена крупними нервовими вузлами, а також передніми і задніми вузлами черевного нервового ланцюжка. Під шкірою розташовуються кільцеві і подовжні м’язи, завдяки яким п’явка може повзати і згортатися в клубок. Більшість п’явок мають очі. На кінцях тіла п’явки знаходяться дві присоски – навколоротова і задня, за допомогою яких п’явка прикріплюється до тіла жертви. Присоски також використовуються для прикріплення до каменів, водних рослин і іншого субстрату – з їхньою допомогою п’явка пересувається: спочатку вона закріплюється переднім кінцем, потім згинається і підтягує задній кінець тіла вперед, присмоктується ним і звільняє навколоротову присоску. Далі рухи повторюються.

Багато видів п’явок можуть недовго плавати в товщі води. Більшість п’явок живуть у воді або, принаймні, у вологому середовищі. Існують морські п’явки, проте більшість видів віддають перевагу прісним водоймищам.

П’явки – гермафродити. Усі вони розмножуються статевим шляхом. Під час парування функцію самця виконує один із партнерів. Певні види п’явок вводять сім’я безпосередньо в жіночий статевий отвір, інші прикріплюють капсули зі спермою до тіла іншої особини, звідки сперма за участю ензимів потрапляє під шкіру і досягає яйцепроводів. Запліднені яйця дозрівають у слизистому коконі, який п’явка закріплює на своєму тілі. Деякі види п’явок прикріплюють кокони до водоростей і каменів або заривають їх у вологому грунті. Хоботні п’явки виношують яйца до їх повного развитку. Личинки п’явок, що від дорослих особин відрізняються тільки розмірами, з’являються на світ через 4–10 тижнів.

Рис. 21. Схема будови п’явок:

А – травна система, Б – кишечник. 1 ‒ глотка, 2 ‒ бокові кишені кишечника, 3 – десята пара бокових кишень кишечника, 4 – задня кишка, 5 – бокова лакуна, 6 – метанефридіальні канальця, 7 – сімяники, 8 – сімяпровід, 9 – копулятивний орган, 10 – яєчник, 11 – піхва, 12 – нервовий ланцюжок

Пісцікольоз

Хазяї: щука, коропові, сазан, товстолобик, марина, соми, лососеві та ін.

Систематика: Тип Annelida, Клас Hirudinida, Родина Piscicolidae.

Збудник: Piscicola geometra. Збудник довжиною 2–3 см і шириною 2–4,5 мм. Тіло має циліндричну форму, на передній присосці дві пари очей, на задній – розміщені радіальні пігментні смужки з окоподібними плямами між ними. Забарвлення тіла сірувато-зелене, іноді жовтувате. Розвиток рибної п’явки відбувається без участі проміжного хазяїна. Розмножується, відкладаючи яйця в коконах жовто-бурого або червонуватого кольору, які прикріплюються до різних предметів. З яєць виходять повністю сформовані п’явки.

Поширення: повсюдно у прісноводних водоймищах.

Локалізація в організмі хазяїна: тулуб, зябра, шкіра, біля очей.

Рис. 22. П’явка Piscicola geometra:

1 ‒ загальний вигляд, 2 – короп уражений збудниками пісціольозу

Цикл розвитку: Розвиток відбувається прямим шляхом, після запліднення в жіночій статевій системі утворюються яйця, які п’явки відкладають у кокони і прикріплюють до різних підводних предметів, рослин або ґрунту біля берега. Із яєць виходять сформовані п’явки.

Лабораторна діагностика: діагноз установлюють під час огляду риби та виявленні п’явок.

Клінічні ознаки. У місцях прикріплення п’явок утворюються червонуваті плями, невеликі виразки, які розпадаються з утворенням некротичних вогнищ. Уражена риба погано росте, іноді гине. Відмічають масову загибель молодняка риби.

Лікування. Для звільнення риби від п’явок застосовують ванни з 2,5%-м розчином кухонної солі з експозицією 1 год. Розчин у ваннах аерують для попередження замору риби.