МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

«ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ РИБ»

(для самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини напряму підготовки 6.110101 «Ветеринарна медицина» ОКР «бакалавр»)

Дніпропетровськ 2014

Методичні рекомендації «Інвазійні хвороби риб» (для самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини напряму підготовки 6.110101 «Ветеринарна медицина» ОКР «бакалавр»), Дніпропетровськ, ДДАЕУ, 2014. – с. 55.

Укладачі: професор ДДАУ Шендрик Л.І., асистент Гугосьян Ю.А. кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи

Рецензенти: доцент кафедри епізоотології та інфекційних хвороб тварин,

к. вет. н. Алексєєва Н.В.

доцент кафедри технології переробки продукції тваринництва,

к. біол. н. Гогітідзе Н.А.

У методичних рекомендаціях розглянуті основні інвазійні хвороби риб, описана будова і біологія збудників, подані методи лабораторної діагностики хвороб та заходи боротьби з ними.

Розглянуто на засіданні кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи протокол № 4 від 12 листопада 2013 р.

Розглянуто і схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради факультету ветеринарної медицини, протокол № 2 від 14 листопада 2013 р.

Зміст	3
ВСТУП…………………………..………………………………………	3
Техніка безпеки і охорона праці……………………………………………...	5
Методи прижиттєвої та посмертної діагностики інвазійних хвороб............	8
Моногенеози. Гіродактильоз, дактилогіроз……….………..……….….……	11
Трематодози. Диплостомоз, постодиплостомоз ………….....……………….……..	16
Цестодози. Лігулідози, ботріоцефальоз, каріоз, каріофільоз….....................	21
Нематодози. Філометроїдоз, анізакідози.........................................................	28
Акантоцефальози риб……………………………………………………….....	34
П’явки риб .....................................…………………………………………….	36
Протозоози..........................................................................................................	39
Крустацеози........................................................................................................	46
Контрольні питання і завдання ………………………...…………………….	50
Список рекомендованої літератури…………...………..……………..	51
Додатки…………………………………………………………………..	54

Вступ

Рибне господарство внутрішніх водойм України займає помітне місце у виробництві продукції тваринництва.

Риба, яка є цінним продуктом харчування, може стати причиною виникнення серйозних гельмінтозів людини. Вважається, що не менше, як 750 млн. людей у 56 країнах світу живуть під загрозою інвазування гельмінтами з причини вживання в їжу зараженої риби, а 40 млн. є уражені. Представники понад 40 родин морських і прісноводних промислових гідробіонтів, які використовуються, як продовольча сировина і продукти харчування, є потенційними носіями 32 видів гельмінтів, небезпечних для здоров’я людини.

Серед захворювань ставкових риб особливе місце займають інвазійні хвороби, збудниками яких є не лише гельмінти, а й найпростіші, ракоподібні та інші паразити. Вони здійснюють на організм риби різноманітну негативну дію – механічну, токсичну, біологічну затримують темпи росту й знижують вгодованість, сприяють поселенню на рибі збудників інших хвороб і зменшують загальну видову чисельність риб. Для ставкових господарств найбільшу небезпеку складають хвороби, що спричинюються гельмінтами і найпростішими.

Значення іхтіопаразитологічних досліджень у загальному комплексі ветеринарних наук все більше зростає у зв’язку із розширенням робіт у розвитку рибництва і запровадженням нових об’єктів розведення риб (у тому числі і тих, які завозяться з інших країн). Втрати, які спричинюють хвороби риб, особливо паразитарні, залишаються відчутними. Зрозуміло, що точний діагноз інвазійного захворювання може бути поставлено лише за визначення його збудника до виду і, тим самим забезпечено ефективність заходів профілактики і лікування, тобто в цілому – зниження втрат у рибництві.

Техніка безпеки і охорона праці

При виконанні лабораторних робіт дослідникам необхідно дотримуватись таких правил:

1. Працювати тільки в халатах і шапочках.

2. Акуратно і бережно ставитись до приладів, обладнання, таблиць і препаратів (консервованих, тотальних).

3. Перед початком роботи з мікроскопом макрогвинтом підняти тубус, револьвером вивести в робоче положення об’єктив ×8. Конденсор трохи опустити, перевірити і відкрити ірис-діафрагму. Навести дзеркалом промінь світла в оптичну систему мікроскопа. На предметний столик покласти препарат і макрогвинтом повільно опустити тубус до появи препарату в полі зору мікроскопа, відрегулювати до зображення.

Не допускати зіткнення об’єктива з поверхнею препарату. Фронтальна лінза об’єктива тримається в оправі слабо і може бути легко видавлена навіть при незначному натискуванні. При цьому може бути пошкоджений і досліджуваний препарат (інколи унікальний). Не слід торкатись лінз пальцями. Не допускається розгвинчування системи об’єктивів і окулярів.

4. Мікроскоп після роботи привести в стан зберігання. При роботі з імерсійним маслом об’єктив протирають ваткою, змоченою спиртом або ксилолом, а потім протирають чистим фланелевим чи бавовняним клаптиком. Предметний столик також очищають від імерсійного масла. При роботі з мокрим препаратом предметний столик очищають вогкою ватою від залишків досліджуваного матеріалу і насухо витирають. Потім об’єктив зміщують в сторону, щоб через оптичну систему мікроскопа не проходив промінь, і тубус опускають макрогвинтом в середнє оптимальне положення.

5. Робоче місце утримувати в чистоті. Після закінчення лабораторних досліджень, посуд вимити з милом, обполоснути чистою водою, витерти насухо і поставити на робоче місце.

6. При роботі зі склом і гострими предметами – препарувальною голкою, скальпелем, ножицями, очними пінцетами – бути максимально обережними: не жестикулювати при розмові, не заважати один одному, не відволікати від роботи, не залишати ці предмети край столу.

7. При роботі зі спиртівкою перевірити щільність пальника, чи не змочена горловина спиртом, чи не занадто викручений гніт. Гасити пальник, лише вкриваючи горловину ковпачком.

8. При роботі з центрифугою строго стежити за рівномірністю її навантаження. При нерівномірному завантаженні протилежних лунок зміщується центрування і може статися аварія. Не вмикати центрифугу мокрими руками.

9. Під час копрологічних досліджень бути максимально акуратними, не забруднювати фекаліями поверхню столу, рук, інструментарію. Після кожної проби бранші пінцета, скляні палички обтирати ватою і класти їх у кювету. Забруднену вату складати в спеціальну банку. Дротяні петлі обпалювати на полум’ї спиртівки.

10. Розтини трупів проводити з додержанням усіх правил ветеринарної санітарії. Гельмінтологічному розтину не підлягають трупи тварин, які загинули від гостроконтагіозних інфекцій. Розтин проводити в спецодязі: гумових чоботах, клейончастому фартусі, нарукавниках і рукавичках, які легко очищаються і дезінфікуються. Гельмінтологічний матеріал, одержаний від трупів тварин, які загинули від хронічних інфекцій, незаразних хвороб, від тварин, вимушено забитих або забитих на м’ясокомбінаті, консервувати 3%-м формаліном або 70%-м спиртом. До гельмінтологічного розтину не допускаються особи, які мають пошкодження шкіри рук.

11. Працюючи з матеріалом, консервованим формаліном, відібрані проби, слід поміщати в кювету або чашку Петрі дрібними порціями і розбавляти водою. Основну ємність з матриксом зберігати щільно закритою. Під час роботи з органом або великими гельмінтами, їх попередньо ретельно промивають водою. Лабораторне приміщення слід періодично провітрювати.

12. Під час роботи з живими культурами, патогенними для людини, (найпростішими, гельмінтами чи членистоногими) додержуватись власної гігієни. При попаданні на руки, інвазійного матеріалу – негайно дезінфікувати їх.

13. Після закінчення роботи весь посуд опустити в дезінфікуючий розчин, протерти прилади цим розчином, руки вимити з милом, витерти насухо і продезінфікувати, особливо ретельно під нігтями.

14. Під час роботи з тваринами дотримуватись правил поводження з ними і обов’язково фіксувати при зборі ектопаразитів, взятті крові, проб фекалій, при індивідуальній обробці тварин проти екто- та ендопаразитів.

15. Під час взяття крові з вен дотримуватись правил асептики і антисептики.

16. При взятті матеріалу для дослідження з кон’юнктивальної і носової порожнин, з прямої кишки не припускатися травмування та інфікування слизових оболонок тварин і забезпечити уникнення зараження людини через шкірні покриви.