5. Розкрийте сутність Паблік Рилейшинз (PR) як функції менеджменту. Вкажіть загальні напрями діяльності служб PR в державних органах. Які Ви знаєте моделі державних органів по роботі з громадськістю? Вкажіть основні функції відділу PR при органах державної влади та методи PR

6. Сформулюйте цінності, які мають бути притаманні державній службі. Яким чином вони забезпечуються в розвинених країнах.

7. Чим відрізняються закриті та відкриті системи державної служби? Охарактеризуйте особливості їх застосування в окремих країнах. Подумайте, до якої системи можна віднести українську (китайську, еквадорську, азербайджанську, туркменську) державну службу

Два головні методи укомплектації штатом державної служби характеризують як відкриту, так і закриту систему.

Закриті системи ґрунтуються на обмеженому доступі до державної служби й низькій мобільності найманого державного службовця. Ось як характеризуються закриті, чи «мандаринові», системи державної служби в дослідженні Світового банку: «Вони узвичаюють поняття «обраної еліти» в урядовій службі. Конкурентний набір кандидатів відбувається в централізованому порядку і, як правило, підтримується шляхом суворих вступних іспитів чи високих оцінок загальноосвітнього тесту. Часто кандидатів попередньо відбирають з якогось одного вищого освітнього закладу чи системи підготовки. Елітні кадри мають загальну, а не спеціальну освіту, їх офіційно вводять у посаду, а не наймають для якоїсь конкретної роботи. Протягом усього процесу набору та підготовки елітні кадри зазнають інтенсивної соціалізації для засвоєння основних цінностей державної служби».

Європейська модель систем державної служби тяжіє до закритої системи, у зв’язку з класовою та соціальними структурами цих країн. Характерні особливості європейської моделі визначаються такими рисами:

• державна служба відповідає розмежуванню на головні класи (вищий, середній і нижчий) у суспільстві, яке спирається на освіт­ні рівні;

• деякі обмеження мобільності державних службовців у струк­турі державної служби;

• еліта на вищих рівнях державної служби має високий престиж і статус;

• політичні нейтральність і захист, а також певність у роботі;

• ієрархічність як основа для підвищення;

• суворий кодекс поведінки та моралі.

Країни, де розвинені і підтримуються закриті системи, — Франція і Японія. У цих країнах діяльність закритих систем ґрунтується на зв’язку з конкретним освітнім закладом: Японія — Токійський університет, Франція — ENA (національна школа адміністрації).

Найкращий приклад моделі відкритої системи — це система державної служби США. Ця система дозволяє поступити на будь-який рівень державної служби відповідно до кваліфікації. Немає закладу, який постачав би кадри, і вищі рівні державної служби мають менш виражений класовий та соціальний характер. Завдяки такому вільному вступу з університетів, бізнесу та промисловості урядова служба забезпечила основу для певної соціальної мобільності й утримує державну службу від наслідування жорсткої класової структури, властивої закритій системі.

Вступ на державну службу США значно спрощений завдяки гнучкій практиці приймання на роботу відносно кваліфікації, зокрема освіти, завдяки застосуванню специфічних іспитів для даної посади, а не загальних конкурсних іспитів і наданню окремим керівникам на певних рівнях повноважень приймати на роботу.

Для відкритої системи державної служби характерні такі риси:

- надання повноважень, необхідних для виконання управлінських функцій;

- впевненість у службовцях, які її здійснюють;

- застосування методик оцінки показників діяльності;

- система заслуг як критерій для підвищення по службі;

- можливість звільнення за недостатні показники діяльності.