13. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.

Найсуттєвіша організаційно-структурна особливість центральних органів виконавчої влади полягає в тому, що вони мають у своєму підпорядкуванні місцеві (територіальні) органи, які створюють разом з центральним апаратом так звану виконавську вертикаль галузевої чи функціональної спрямованості (поширеною є така назва цієї вертикалі – система міністерства, державного комітету). Територіальні органи утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади здійснює у встановленому порядку його керівник. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади забезпечують виконання завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, на відповідній території. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві, Севастополі та їх районах, а в разі необхідності також в інших містах. У разі необхідності можуть утворюватися міжрайонні територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади є юридичними особами публічного права та діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади, якщо інше не передбачено законами України. У складі територіальних органів центрального органу виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрайонних територіальних органах можуть утворюватися самостійні управління, самостійні відділи і сектори, відділи у складі самостійного управління, сектори у складі самостійного управління або відділу.

Критерії формування структурних підрозділів територіальних органів центрального органу виконавчої влади визначаються Кабінетом Міністрів України. На обласному (районному) рівні існують територіальні підрозділи міністерств, державних комітетів, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, урядових органів державного управління, державно-громадських органів ("квазідержавних"). Більшість міністерств України на місцевому рівні діє через відповідні підрозділи місцевої державної адміністрації. Особливу групу становлять місцеві органи (територіальні підрозділи} міністерств і державних комітетів, які не входять структурно до складу обласних державних адміністрацій, але взаємодіють з ними в питаннях реалізації державної політики в регіонах і є по суті «продовженням» центральних органів виконавчої влади, їх представництвом на місцях.  Серед них:

-територіальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України;

-територіальні управління Міністерства екології та природних ресурсів України;

-територіальні представництва Міністерства закордонних справ України;

-територіальні підрозділи Міністерства оборони України;

-територіальні управління Міністерства юстиції України;

-територіальні підрозділи державних комітетів.            Ряд державних комітетів діє на місцевому рівні через власні територіальні підрозділи. Серед них:

-місцеві органи Державного комітету України по земельних ресурсах; 

-територіальні органи Державного комітету лісового господарства України;

-територіальні органи Державного комітету України у справах ветеранів;

-територіальні органи Державного комітету статистики України;

-територіальні відділення Пенсійного фонду України;

-територіальні підрозділи контрольно-ревізійної служби України;

-територіальні органи Державного казначейства України.

Більшість цих органів беруть участь у реалізації економічної і соціальної політики держави на території регіону (області, адміністративного району, міста). Кожен із цих органів у межах дорученої йому сфери відання:

-організовує виконання законодавчих актів та контроль за їх реалізацією;

-прогнозує перспективні напрямки і стратегічні цілі,

-бере участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм економічного і соціального розвитку,

-реалізує функції з державного регулювання економіки,

-виконує функції внутрішньо організаційного забезпечення роботи.

Крім загальних, вони виконують на відповідній території і спеціальні функції. Так, територіальне відділення Антимонопольного комітету України

контролює дотримання антимонопольного законодавства, накладає стягнення за його порушення, розробляє заходи з демонополізації економіки. Територіальне відділення Фонду держмайна України розробляє проекти програм приватизації, організовує і контролює їх виконання тощо. Більшість з територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом мають власні територіальні підрозділи, тобто безпосередньо включені у систему місцевого державного управління у підвідомчому їм напрямку. Серед них:

-територіальні відділенняАнтимонопольного комітету України;

-територіальні органи Державної податкової адміністрації України;

-територіальні управління Державної судової адміністрації України;

-територіальні органи Державної митної служби України;

-представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва;

-територіальні представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України;

-територіальні органи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

-територіальні управління Державного департаменту України з питань

виконання покарань;

-регіональні відділення Фонду державного майна України;

-регіональні підрозділи Служби безпеки України;

-територіальні підрозділи Державного комітету України з питань технічного

-регулювання та споживчої політики;

-територіальні підрозділи урядових органів державного управління. Частина з урядових органів державного управління утворюють власні територіальні підрозділи, іноді, навіть, незважаючи на наявність на місцевому рівні територіального підрозділу того центрального органу виконавчої влади, до якого вони входять. Серед них такі територіальні підрозділи:

-Державної служби заповідної справи;

-Інспекції державного геодезичного нагляду;

-Української державної насіннєвої інспекції;

-Державного департаменту рибного господарства;

-Державної служби карантину рослин;

-Державної інспекції з охорони прав на сорти рослин;

-Державного департаменту ветеринарної медицини;

-Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом

лікарських засобів і виробів медичного призначення;

-санітарно-епідеміологічної служби України;

-Державної служби зайнятості;

-Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю;

з охорони праці;

-Фонду соціального захисту інвалідів; 

-Державної інспекції з енергозбереження;

-Державної інспекції електрозв'язку України;

-Державної інспекції з контролю за цінами та ін. На рівні територій існують також територіальні підрозділи деяких установ, на які покладені ти чи інші публічні функції. Як правило вони створюються за участю як держави, так і громадських організацій. Серед них:

-територіальні підрозділи Національної служби посередництва і примирення; -територіальні підрозділи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

-територіальні підрозділи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

-територіальні підрозділи Фонду соціального страхування від нещасних випадків; Традиційно органи суду та прокуратури не відносять до інститутів державного управління. Однак означені інститути, крім інших, здійснюють функції контролю за діяльністю установ, підприємств, організацій та громадян. Таким чином, завдяки здійсненню функцій публічного контролю органи суду та прокуратури можна трактувати в якості специфічних елементів системи державного управління, хоча вони і не входять до виконавчої ланки державної влади.