- •Тема 1. Основи теорії державного управління
- •Тема 2. Державна влада та державне управління
- •Тема 3. Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Тема 4. Роль різних гілок влади у процесі державного управління
- •Тема 5. Державне управління на регіональному рівні
- •Розділ 2. Конституційні засади побудови структур державного управління в Україні
- •Тема 6. Система органів державної влади в Україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
- •Тема 7. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •Тема 8. Регіональні органи державного управління
- •Тема 9. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •Змістовий модуль 2. Менеджмент органів державної влади та регіональних органів управління Розділ 3. Менеджмент органу державної влади
- •Тема 10. Внутрішня організація та управління органу державної влади
- •Тема 11. Державна служба в Україні
- •Тема 12. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади
- •Розділ 4. Взаємодія органів публічної влади центральних та регіональних органів управління
- •Тема 13. Відносини органів публічної влади в системі управління
- •Тема 14. Розвиток системи державного та регіонального управління
- •Список рекомендованих джерел
- •Лекція 1. Основи теорії державного управління
- •Сутність феномену управління
- •Влада і управління. Державна влада
- •Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
- •Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
- •Суб'єкти та об'єкти державного управління
- •Становлення науки державного управління
- •Поняття та суть держави.
- •Функції державного управління: поняття та види.
- •Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення.
- •Функціональна структура державного управління
- •Методи державного управління
- •5.2.Адміністративні методи державного управління.
- •5.3. Економічні методи
- •5.4.Правові методи управління.
- •5.5.Соціально-психологічні методи управління.
- •6. Організаційна структура державного управління.
- •6.2. Унітарна та федеративна організація державного управління.
- •3. Суб'єкти федерації не володіють суверенітетом у повному обсязі і, як правило, не мають права на односторонній вихід із федерації.
- •4. Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •6.3. Основи побудови організаційної структури державного управління.
- •Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •Державне управління у сфері національної безпеки.
- •Правове регулювання митної справи.
- •Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •Державне управління у сфері національної безпеки.
- •1.Законодавча влада в державному управлінні.
- •2.Роль виконавчої влади влади в державному управлінні.
- •Судова влада в системі державного управління
- •4. Верховна Рада та державне управління
- •Інститут Президента та державне управління
- •Лекція 5. Державне управління на регіональному рівні
- •Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка.
- •Державна регіональна політика.
- •Основні напрями регіонального управління: управління природно-ресурсним потенціалом регіону, управління фінансовими, трудовими ресурсами.
- •4. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону
- •Поняття та суть місцевого самоврядування , його основні ознаки та принципи.
- •Державні та регіональні програми
- •Регіональне управління та місцеве самоврядування.
- •Лекція 6. Система органів державної влади в україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
- •Конституційна модель розподілу влади в Україні.
- •Верховна Рада та державне управління.
- •Інститут Президента та державне управління.
- •Органи виконавчої влади України: загальна характеристика, управлінські зв'язки. «Субординація», «координація» і «реординація» між органами виконавчої влади.
- •Центральні органи виконавчої влади. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Регіональні органи виконавчої влади.
- •Використані джерела
- •Тема 7. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •Центральні органи виконавчої влади (цовв) у системі державного управління
- •Історія формування і функціонування цовв.
- •Організаційна структура та завдання цовв, їх права, компетенція, функції.
- •Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади.
- •Історичний аспект формування уряду України.
- •Структура та порядок формування Кабінету міністрів України
- •Функціональні повноваження членів Кабінету міністрів України.
- •Секретаріат Кабінету міністрів України, порядок формування, повноваження.
- •Відповідальність Кабінету міністрів України.
- •Акти Кабінету міністрів України.
- •Міністерства України та їх повноваження.
- •Державні комітети (державні служби) України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції.
- •Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.
- •Централізація і децентралізація в структурній організації державного управління.
- •Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •Формування та компетенція місцевих державних адміністрацій
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв’язків
- •Структура місцевих державних адміністрацій
- •Посадові особи місцевих державних адміністрацій
- •Організація і порядок роботи місцевих державних адміністрацій
- •Лекція 9. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •Світові моделі та наукові теорії розвитку місцевого самоврядування як форми реального народовладдя.
- •Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління.
- •3. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •Лекція 10. Внутрішня організація та управління органу державної влади
- •Організаційна структура органу державної влади
- •Внутрішня організація органу державної влади
- •Менеджмент органу державної влади
- •Стратегічне та ситуаційне управління
- •Інформація в державному управлінні: поняття, види.
- •1) Конфіденційна інформація;
- •2) Таємна інформація;
- •3) Службова інформація.
- •Контролінг у діяльності органу державної влади
- •Зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державного управління
- •Лекція 11. Державна служба в україні
- •Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація.
- •Поняття та ознаки державної служби
- •Завдання та функції державної служби
- •Види державної служби
- •Система правових актів про державну службу та правовий статус державних службовців. Правове регулювання державної служби
- •3.Класифікація посад державних службовців.
- •4. Атестація державних службовців.
- •5.Державна кадрова політика.
- •6. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців.
- •Лекція 12. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади
- •Загальна соціальна ефективність державного управління.
- •Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб.
- •Контроль в державному управлінні
- •Лекція 13. Відносини органів публічної влади в системі управління
- •Система органів публічної влади в Україні.
- •II. Система органів влади Автономної Республіки Крим:
- •Iіі. Система органів місцевого самоврядування:
- •Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
- •Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
- •Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
- •Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
- •6. Взаємодія органів публічної влади з органами прокуратури
- •Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
- •8. Організація роботи із запитами громадян (Із Малиновського)
- •Лекція 14. Розвиток системи державного та регіонального управління
- •Проблеми української моделі організації державної влади
- •Розмежування функцій і повноважень між державними органами регіонального управління та органами місцевого самоврядування
- •Формування системи регіонального управління в різних країнах
- •Національна держава в контексті глобалізації
- •Інституційно-правове забезпечення реформування державного управління регіональним розвитком.
- •1. Недосконалість законодавчого підґрунтя регіонального розвитку, що створює реальні перепони для формування стратегічних орієнтирів регіонального розвитку.
- •4. Відсутність чіткого законодавчого визначення ієрархії документів стратегічного планування у сфері державного управління.
- •5. Розпорошеність державної політики регіонального розвитку на інституційному рівні.
- •7. Невизначеність правового режиму комунальної власності.
- •7. Досягнення законодавчої визначеності у питаннях правового режиму комунальної власності шляхом прийняття відповідного Закону України.
- •8. Відродження практики визначення територій пріоритетного розвитку і передбачення законодавчих гарантій для інвесторів для праці на таких територіях.
- •Адміністративна реформа в Україні
- •Аспекти системи державного управління
- •7. Права Кабінету Міністрів України, визначені концепцією адміністративної реформи
- •8.Функціональна модель діяльності Кабінету Міністрів України
- •Реформування системи та структури центральних органів виконавчої влади (цоов)
- •Класифікація органів виконавчої влади
- •Місце “міністерств” серед цоов
- •Поняття «спрямування і координація діяльності»
- •Реформування процедур управління
- •Субординаційні зв’язки органів виконавчої влади
Структура та порядок формування Кабінету міністрів України
Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. №1574/99 «Про склад Кабінету Міністрів України» (із змінами, внесеними указами Президента від 29.05.2001 р. №345/2001 та від 05.06.2001 р. №405/2001) до складу Кабінету Міністрів України входить 21 посадова особа:
– Прем’єр-міністр України;
– Перший віце-прем’єр-міністр України;
– Три віце-прем’єр-міністри України (з питань агропромислового комплексу, з питань економічної політики, з гуманітарних питань);
– Міністр аграрної політики України;
– Міністр внутрішніх справ України;
– Міністр екології та природних ресурсів України;
– Міністр економіки України та з питань європейської інтеграції України;
– Міністр палива і енергетики України;
– Міністр закордонних справ України;
– Міністр культури і мистецтв України;
– Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
– Міністр оборони України;
– Міністр освіти і науки України;
– Міністр охорони здоров’я України;
– Міністр праці та соціальної політики України;
– Міністр промислової політики України;
– Міністр транспорту України;
– Міністр фінансів України;
– Міністр юстиції України. За поданням Прем'єр-міністра України Президент України призначає міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також осіб, які не очолюють міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади. Члени Кабінету Міністрів України є вищими посадовими особами виконавчої влади України, на них не поширюється дія закону про державну службу. Голова Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за згодою Верховної Ради України (п. 12 ст. 85, п. 9 ст. 106 Конституції України). Процес призначення Прем'єр-міністра України складається з таких стадій:
-визначення Президентом кандидатури на цю посаду;
-розгляд Верховною Радою України цієї кандидатури;
-у разі відхилення — наступне внесення та розгляд кандидатури на пропоновану посаду;
-призначення Прем'єр-міністра України. Президент України не пізніше ніж на десятий день після вступу на посаду або припинення повноважень Кабінету Міністрів, після консультацій з Головою Верховної Ради України та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра. Верховна Рада розглядає внесену Президентом України кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра не пізніше як у 15-денний строк з дня внесення на пленарному засіданні, на якому Президент представляє внесену ним кандидатуру. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з програмною заявою про основні напрями діяльності Уряду. Постанова Верховної Ради України про призначення кандидата на посаду Прем'єр-міністра України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради. У разі відхилення Верховною Радою кандидатури, внесеної Президентом, Президент у 7-денний строк після консультації з Головою Верховної Ради та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій, вносить на розгляд нову кандидатуру на цю посаду. У разі повторного відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру, погоджену з депутатськими групами та фракціями, що спільно об'єднують більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Про погодження кандидатури складається протокол, який скріплюється підписами Президента України та уповноважених представників відповідних депутатських груп і фракцій. Кожний наступний розгляд Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України (за винятком першого) відбувається в тому ж порядку, але не пізніше як у семиденний строк. Після одержання згоди Верховної Ради України Президент України в 3-денний термін видає Указ про призначення Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України протягом 14 днів з дня свого призначення на посаду вносить Президентові України пропозиції щодо структури та персонального складу Кабінету Міністрів України та інформує про них Верховну Раду України. На підставі подання Прем'єр-міністра Президент видає Указ про призначення членів Кабінету Міністрів України. Структура та загальна чисельність Кабінету Міністрів затверджується Указом Президента. На підставі подання Прем'єр-міністра Президент після затвердження структури та загальної чисельності Кабінету Міністрів України, видає указ про призначення списком членів Кабінету Міністрів. У списку повинно бути не менше двох третин від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів. Новосформований Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту складення присяги не менш ніж двома третинами від загальної чисельності Кабінету Міністрів на пленарному засіданні Верховної Ради України в присутності Президента України не пізніше ніж через 10 днів після сформування Кабінету Міністрів України. Відмова члена Кабінету Міністрів України скласти присягу має наслідком звільнення його з посади. До складу Кабінету Міністрів можуть бути призначені громадяни України, які володіють державною мовою. Члени Кабінету Міністрів не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права поєднувати свою діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Проте слід зазначити, що згадані вимоги до кандидатів на посаду міністрів не є вичерпними.
