Навчальні матеріали

1. Структура управлінських рішень

В теорії управління військами у нинішній час склалася певна структура рішення на бій, яка може бути застосована і в управлінні повсякденною діяльністю військ у мирний час.

Згідно зі ст. 33 БУ СВ частина ІІ. Рішення командира роти (батальйону) включає:

• задум бою;

• бойові завдання підрозділам;

• основні питання взаємодії;

• організацію управління.

Крім того, у рішенні можуть визначитися завдання за видами забезпечення.

Основу рішення складає задум бою, в якому визначається:

• напрям зосередження основних зусиль;

• способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити), вказавши порядок вогневого ураження та заходи, щоб ввести його;

• бойовий порядок.

Таким є структура управлінського рішення командира підрозділу при виконанні бойових завдань. А чи зміниться структура рішення командира під час виконання завдань повсякденної діяльності у мирний час?

Звичайно, суттєво структура рішення змінитися не може, незважаючи на те, що характер завдань у повсякденній діяльності підрозділів у мирний час зовсім інший.

Загальна структура рішення залишається майже без змін й в умовах мирного часу. Вона, як правило, складає: (рис.4):

• задум виконання завдання;

• завдання підрозділам (службам);

• головні питання щодо забезпечення виконання завдання;

• основні заходи з організації керівництва.

Порівнюючи структури управлінського рішення, ми можемо сказати, що за формою вони залишилися без змін, за винятком того, що у мирний час рішення не має у своєму складі “основних питань взаємодії”. Це обумовлено тим, що бойові завдання і рота, і батальйон виконують, як правило, у складі військової частини. Крім того, їм можуть придаватися артилерійські, танкові, інженерні та інші підрозділи, або підтримувати їх дії. А тому виконати бойове завдання рота чи батальйон без організації взаємодії з іншими підрозділами не зможе.

У мирний час характер діяльності не потребує додаткових засобів підсилення і підрозділи, як правило, завдання виконують самостійно, тому ця складова частина виключена зі структури рішення. Якщо ж виконання завдання у мирний час потребує взаємодії, то ці питання незначні і можуть знайти відображення у задумі виконання завдання.

Але, незважаючи на те, що за формою структура рішення майже не змінилася, зміст кожної із складових частин рішення звичайно змінився. Зміст рішення завжди визначається характером завдання, яке виконується.

Так, під час виконання завдань повсякденної діяльності військ у мирний час рішення може бути наступним.

Задум, як правило відображає головну керівну ідею командира (начальника), яка визначає мету роботи, а також порядок виконання у загальному вигляді, якого результату потрібно досягти і термін виконання завдання, сили та засоби, які потрібні для цього.

Отже, задум уявляє собою найважливіший елемент (ядро) будь - якого рішення й основою моделі наступних дій підлеглих. На ньому ґрунтується решта елементів рішення. Для того, щоб відповідати своєму призначенню основоположника рішення, задум повинен чітко й конкретно дати відповідь на наступні запитання:

• яка кінцева мета виконання завдання?

• що потрібно виконати, у якому вигляді й коли повинна бути виконана робота?

• які заходи необхідно провести для виконання завдання?

• як розподілити сили й засоби для виконання основних заходів та кого призначити відповідальним за їх виконання?