1

З'ясувати завдання

2

Оцінити обстановку

6

Прийняти і сформулювати рішення

5

Вибрати раціональний спосіб виконання завдання

3

Виробити способи виконання завдання

10

Доповісти пропозицію щоДо зміни умов виконання завдання

9

Використати додаткові ресурси сил та засобів

7

Поставити зАвдання підлеглим:

„ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ”,

„В ЯКИЙ ТЕРМІН”,

„З ЯКИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ”,

„ЩО, ДЕ, КОЛИ, КОМУ І

Як робити”.

8

ЗНАЙТИ НОВІ СПОСОБИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

МОЖ-ЛИВО

НЕ МО-ЖЛИВО

МОЖ-ЛИВО

НЕ МО-ЖЛИВО

ІІ. ПІДГОТУВАТИ СИЛИ І ЗАСОБИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

11

Перевірити та оцінити готовність сил і засобів

12

Виявити причини непідготовленості сил та засобів

13

Прийняти заходи щодо підготовки сил та засобів та забезпечити всім необхідним

ГОТОВІ

Не готові

ІІІ. УПРАВЛЯТИ ДІЯМИ ПІДЛЕГЛИХ ПРИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОМУ

Виконанні завдання

14

Контролювати дії підлеглих та обстановку що складається

15

Виявити відповідність дії підлеглих поставленому завданню та обстановці

16

Прийняти рішення на усунення невідповідностей

17

ПОСТАВИТИ ЗАВДАННЯ (ПОДАТИ КОМАНДУ)

„ЩО СЛІД ЗРОБИТИ”

Відповіда-ють

Не відпові-дають

IV. ОЦІНИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

18

Оцінити реальні результати виконання завдання

20

Виявити причини низької ефективності:

„ЩО ПОГАНО ?”,

„ЧОМУ ПОГАНО ?”,

21

Прийняти рішення на підвищення ефективності:

„ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ”

22

Поставити завдання підлеглим:

„ЩО,

Коли і як робити ?”

Р ис.3. Алгоритм управлінської діяльності керівника

Функцію оцінки ефективності виконання завдання доцільно здійснювати поетапно. При цьому спочатку необхідно визначити реальні результати виконання завдання, що розглядається, тобто «що зроблено?» (операція 18), а потім шляхом співставлення реальних результатів із завданням оцінити ефективність виконання завдання (операція 19). Якщо виконана робота відповідає заданій, поставлене завдання вважається повністю виконаним, а якщо ефективність виконаного завдання буде менше заданої, необхідно виявити причини її виникнення (операція 20).

Після цього приймається рішення на розробку конкретних заходів з підвищення ефективності виконання поставленого завдання (операція 21), тобто визначається «що треба робити?». Кожне таке рішення є завданням, яке доводиться до підлеглих у вигляді вказівки, «що?, кому?, коли? і як треба зробити?» (операція 22) та організувати його виконання відповідно до приведеного алгоритму.

Практичний досвід використання алгоритмів у військах свідчить про те, що, не дивлячись на деякі труднощі їх початкового оволодіння, вони упорядковують та оптимізують дії командирів при виконанні різноманітних завдань. В результаті цього з’являється можливість у лічені терміни набути всіх необхідних навичок та вмінь для швидкого і чіткого визначення управлінських операцій, що забезпечують якісне виконання відповідних функцій. При цьому, як свідчить досвід, виключаються невиправдані затрати часу на «проби і помилки», оскільки у командирів і начальників одразу формуються найбільш вірні навички та вміння. В цілому постійне застосування алгоритмів у практиці управлінської діяльності командирів і начальників всіх ступенів дисциплінує їх мислення та забезпечує чітке виконання всіх необхідних функцій і операцій у будь-яких умовах при вирішені як бойових завдань, так і завдань повсякденної діяльності військ.