Розділ іv Позбавлення батьківських прав

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися зі своїми батьками поза їх бажанням, за винятком випадків, коли таке рішення суд приймає в її інтересах (наприклад, коли батьки дуже жорстоко поводяться з дитиною). Позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. Батьківські права неможливо здійснювати в суперечності з інтересами дітей. Якщо ж такий неприємний факт має місце, то позбавлення обох батьків, чи одного з них є обов’язковим, задля покращення життя дитини.

Розгляд судами справ про позбавлення прав батьків має свою специфіку порівняно з більшістю інших категорій цивільних справ, оскільки усі вони фактично пов'язані з вирішенням долі дітей.У 2007 р. місцеві суди України розглянули понад 17 тис. справ про позбавлення батьківських прав; їх частка у структурі справ позовного провадження, які виникають із сімейних правовідносин, становить 5,5 %.

Підстави для позбавлення батьківських прав визначені у ст. 164 СК України, зокрема, мати і батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він (вона):

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування - може бути застосована лише тоді, коли ім'я батьків відоме;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини – в постанові Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками ;

3) жорстоко поводяться з дитиною - жорстоким слід вважати не лише таке поводження, яке заподіює дитині фізичні чи душевні страждання в момент вчинення протиправної поведінки, а й те, що може викликати такі наслідки в майбутньому. Йдеться зокрема про втягування дитини до вживання наркотиків, алкогольних напоїв. ;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами - Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками ;