
- •Розділ і Сімейні відносини в аспекті батьківських прав і обов'язків
- •Розділ іі Судове визнання батьківства
- •Розділ ііі Оспорювання батьківства
- •Розділ іv Позбавлення батьківських прав
- •5) Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- •Список використаної літератури Нормативно-правові акти
- •Вітчизняна науково-навчальна література
- •Гопанчук в. С., Сімейне право України. Підручник. – Київ: Істина, 2002
Розділ ііі Оспорювання батьківства
Оспорювання батьківства (материнства) - це невизнання особою реєстрації себе як батька (матери) дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136 СК України). Особа, яка була записана батьком дитини на законних підставах, повинна довести відсутність кровного споріднення між собою й дитиною, батьком якої вона записана. Однак заперечення кровного споріднення не завжди є підставою для оспорювання батьківства. У окремих випадках особа, яка записана батьком дитини, повинна також довести, що на момент вчинення запису про народження дитини вона не знала, що не є батьком дитини.
Право оспорити чуже батьківство у Сімейному кодексі надано таким особам:
1) спадкоємцям того, хто записаний батьком дитини, якщо він до народження дитини подав нотаріусові заяву про невизнання свого батьківства;
2) дружині, батькам, дітям того, хто записаний батьком дитини, якщо на момент смерті він не знав про такий запис;
3) матері дитини;
4) тому, хто вважає себе біологічним батьком дитини
Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка. Але, захищаючи інтереси дитини, законодавець встановлює обов'язкову вимогу щодо пред'явлення позову в даному випадку. Таке оспорювання батьківства можливе лише за наявності заяви іншої особи про визнання свого батьківства щодо цієї дитини. До вимог жінки про оспорювання батьківства свого чоловіка застосовується також спеціальна позовна давність в один рік. Але перебіг позовної давності починається від дня реєстрації народження дитини, тобто від дня, коли чоловік був записаний як батько дитини. Не має права оспорювати материнство жінка, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям (сурогатна матір), а також жінка, яка є донором яйцеклітини для зародка, імплантованого в організм іншої жінки.
Класичною ситуацією в розгляді даних спорів є ситуація описана нижче:
Рішення Святошинського районного суду м.Києва Позивач 20.06.2013 року звернувся до суду з позовом, яким просить постановити рішення про виключення оспорених відомостей про його , як батька дитини (ОСОБА_3) з актового запису про його народження, посилаючись на те, що він з 04.02.2002 року перебував в законному шлюбі з матір’ю дитини. З часом стосунки між ним та матір’ю дитини погіршились. В подальшому йому стало відомо що дружина не зберігає подружню вірність в зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який було розірвано 12 грудня 2006 року, про що в книзі реєстрації розірвання шлюбів Відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ у м. Києві зроблено актовий запис № 779. Проте в подальшому у нього виникли сумніви, що він не є біологічним батьком дитини, оскільки він помітили, що син на нього не зовсім схожий. Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти задоволенні позову. Відповідно до висновку експерта № 135 від 17.06.2013 року Київського міського бюро судово-медичної експертизи біологічне батьківство позивача відносно ОСОБА_3 виключається. В И Р І Ш И В: Позов задовольнити. Внести зміни до актового запису про народження № 864 від 10 травня 2003 року, зробленого Відділом реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, в якому виключити запис про позивача, громадянина України, як батька дитини ОСОБА_3, уродженця м. Києва. |
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. В суді ця обставина була доведена, а саме був представлений висновок експерта, який визначив що між позивачем і особою,яка була записана його дитиною немає кровного споріднення. Такий позов беззаперечно підлягає задоволенню.
Розглянемо справу з протилежним результатом, яка теж є най класичнім прикладом:
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про оспорювання батьківства, вказавши, що 10 січня 1998 року він зареєстрував шлюб з нею. Під час перебування у шлюбі у них народився син, в свідоцтві про народження якого він вказаний як батько, хоча з серпня 1998 року він з відповідачкою спільно не проживав. Спільне життя з відповідачкою не склалося через її байдужість до спільного сімейного життя та небажання вести спільний побут та господарство. У зв'язку з цим, згодом шлюб між ними було розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблений відповідний актовий запис №498 від 05.06.2007 року. Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду малолітній син , залишився проживати разом з відповідачем, однак він сплачує аліменти на його утримання. Коли народився син, то не лише позивач, а й родичі та сусіди почали помічати, що дитина взагалі не схожа, про що говорили відкрито, більше того, сама відповідачка часто наголошувала на тому, що це не його дитина і що він не є його батьком. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю. Відповідно до висновку №446 від 11 жовтня 2011 року - молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивач по відношенню до дитини складає величину не менше 99,999999%. В И Р І Ш И В: В задоволенні позову позивача до відповідачки про оспорювання батьківства відмовити. |
В обох справах бачимо, як висновок експерта впливає на вирішення справи, і що спиратись лише на слова та думку людей щодо зовнішніх ознак: схожості чи відмінності, не можна. Рішення суду є законним і вмотивованим.