Державна служба надзвичайних ситуацій України

Академія пожежної безпеки

імені Героїв Чорнобиля

Кафедра пожежної профілактики

Затверджую

Завідувач кафедри

к.т.н., доцент

________П.І.Заїка «___»________2013р.

Дисципліна «Безпека експлуатації будівель і споруд»

ЛЕКЦІЯ

Тема 7. Розрахунки з оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд.

Тема лекції № 8: Розрахунки з оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд.

Навчальна мета: ознайомити студентів з розрахунками для оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд.

Виховна мета: виховувати осмислене відношення до процесу навчання , почуття відповідальності за якість знань та розвивати вміння аналізувати і узагальнювати отриману інформацію.

Метод проведення: словесно-інформаційний та наочно-інформаційний.

Час проведення: 2 години.

Матеріально-методичне забезпечення: плакати, інформація “ Magnoliуa-TV”.

Лекцію розробила

доцент кафедри ПП І.В. Рудешко

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол № 2 від «02» вересня 2013р.

Послідовність проведення заняття:

І. Вступна частина.

ІІ. Ознайомлення студентів з темою і метою лекції.

ІІІ. Викладання навчального матеріалу:

1. Допустимі деформації будівель.

2. Граничні прогини і переміщення будівель.

3. Оцінювання дефектів залізобетонних конструкцій.

ІV. Відповіді на запитання.

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на самопідготовку).

І. Вступна частина.

Викладач приймає рапорт чергового про готовність груп до проведення заняття. Перевіряє зовнішній вигляд та відмічає відсутні в журналах, а також перевіряє наявність необхідних документів та засобів.

ІІ. Ознайомлення студентів з темою та метою лекції.

Виховна мета: виховувати осмислене відношення до процесу навчання , почуття відповідальності за якість знань та розвивати вміння аналізувати і узагальнювати отриману інформацію.

Навчальна мета: ознайомити студентів з розрахунками для оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд.

ІІІ. Викладання матеріалу.

ІV. Відповіді на запитання.

V. Видача завдання на самопідготовку.

Список літератури.

1. Безпека експлуатації будівель і споруд та їх поведінка в умовах надзвичайних ситуацій: Навчальний посібник. / О.В. Васильченко, Ю.В. Квітковський, Ю.В. Луценко, О.В.Миргород. – Х.: НУЦЗУ, 2010 – 372с.

2. Оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд : Навчальний посібник. / А.Я. Барашиков, О.М. Малишев. – К.: Основа, 2008 – 320с.

ІІІ. Викладання матеріалу.

1. Допустимі деформації будівель.

Експлуатаційна надійність будівельних конструкцій, а також будівель і споруд у цілому порушується внаслідок появи і розвитку дефектів, чинниками яких є: накопичення пошкоджень в елементах і вузлах конструкцій, які визначаються зношенням та старінням матеріалів, невідповідності фактичних і розрахункових схем роботи конструкцій, недодержання необхідних правил експлуатації, помилки, допущені під час проектування та зведення тощо. Встановлено дві групи граничних станів будівель:

• Настання повної втрати конструкцією несучої здатності (руйнування, втрата стійкості, досягнення межі витривалості), що супроводжується аварійними ситуаціями;

• Досягнення конструкцією таких статичних або динамічних переміщень або надмірного розвитку тріщин, при яких експлуатація споруди є неможливою, такий стан називають гранично експлуатаційним.

Критерій непридатності до експлуатації за деформативними характеристиками пов’язаний, в основному, з розвитком переміщень за умови, що певний рівень розвитку деформацій у цьому стані може бути допущений. Таким чином, втрату несучої здатності розглядають як верхню межу втрати експлуатаційних якостей. При досягненні граничного стану непридатності до експлуатації, руйнування конструкцій не повинно відбуватися. Тут потрібно оцінювання залишкових деформацій та періоду переходу від початкового тріщіноутворення до розвитку деформацій, які визначають непридатність до експлуатації.

Оскільки усі елементи будівлі або споруди є взаємопов’язаними та працюють спільно, зусилля та переміщення в них визначають з комплексного аналізу стану усієї несучої системи у цілому, при піддатливій основі, з урахуванням спільних деформацій «будівля-основа». Загальні критерії для оцінювання експлуатаційної придатності будівель, що пов’язані з показниками деформативності, наведені у таблиці 1.1.

Для багатоповерхових будівель та висотних споруд (башти, щогли тощо) повний прогин обмежений величиною 0,005Н, де Н – висота споруди. Прискорення коливань верхніх поверхів, які виникають при пульсуванні, не повинно перевищувати 0,1м/с², запобігаючи виникненню неприємних почуттів у працюючих або мешканців у великій будівлі.

Таблиця 1.1. Класифікація деформацій будівель та споруд за ступенем пошкодження несучих конструкцій.

Категорія деформації	Показники деформацій за категоріями							Зовнішні ознаки категорій деформацій (пошкодження несучих конструкцій)
	Найбільше осідання, Smax, мм	Найбільше осідання, Smax, мм	Відносний пргин f *103	Перекіс, f *103	Середнє осідання Scp, мм	Коефіціент нерівномірності осідання	Найбільша швидкість осідання, мм/год
Деформації, що не порушують нормальної експлуатації будівель	151	116	0,9	4,3	123	0,85	37		В основному розповсюджені волосяні тріщини на стінах, ряд тріщин до 3-5мм, окремі тріщини до 8-10мм
Деформації, що порушують нормальну експлуатацію будівель	235	172	2,2	5,5	179	1,05	62		Більшість тріщин мають розкриття 20-30мм, окремі тріщини на простінках сягають 40-70мм. Спостерігаються відколи штукатурки, перекоси прорізів, здвижка панелей покриття і вихід з гнізд балок перекриттів
Деформації аварійного характеру	348	279	4,5	21,8	253	1,75	До 179		Тріщини мають розкриття до 90-100 мм і більше. Будівля підлягає частковому або повному розбиранню
Примітка: При визначенні деформацій є обов’язковим збіг не менше, ніж 50% показників