53.Охарактеризуйте призначення, типи, конструктивні особливості, порядок роботи, переваги та недоліки труболовок та труборізок.

Трубоуловлювач внутрішній самозвільнювальний ТВО (рис.1) призначений для піднімання із свердловини обсадних труб або частин обсадних колон, бурильних труб із рівнопрохід-ним внутрішнім каналом. Його можна також використовувати як пакерний якір для періодичного опресовування превенторів і гирлової частини свердловини та виправлення невдалих цемен-тувань.

Трубоуловлювач складається з приєднувального перехідника 1 із замковою різьбою зверху, корпусу 4, ловильної втулки 5, яка прямокутною різьбою з'єднана з гайкою 2, рухомого конуса 7, гу­мового ущільнювального елемента 8 і напрямного кінцевика 9. Гайка з'єднана з корпусом шпонкою 3, яка призначена для передачі крутного моменту від корпусу до ловильної втулки через конус після натягу і провертання бурильної колони, на якій трубоуловлю­вач опускається у свердловину. Ловильну втулку виконано у вигляді кільця з поздовжніми пазами, що дає їй змогу зменшуватися в діаметрі при заході всередину труби. В нижній частині вона має конус із кутом 7°.

Зовнішній діаметр ловильної втулки на 1—5 мм є більшим від внутрішнього діаметра труби, яку треба підняти.

Для захоплення труб трубоуловлювач допускають до їх верх­ньої частини. Свердловину промивають, заводять трубоуловлювач всередину труби. З подальшим опусканням трубоуловлювача перехідник 1, опираючись своїм нижнім кінцем у гайку 2, з'єднану з ловильною втулкою 5, проштовхує останню в трубу.

Аварійну колону захоплюють на будь-якій зручній відстані від торця залишеної у свердловині колони. Натягом бурильної коло­ни з трубоуловлювачем рухомий конус 7, натискаючи на гумовий елемент 8, стискує його, герметизуючи кільцевий простір, а потім розклинює ловильну втулку 5.

Після цього труби піднімають.

Під час розходжування розвантажувати обсадну колону нижче

від її власної ваги не рекомендується. Розкручувати обсадні колони за допомогою лівого трубоуловлювача треба у разі захоплення труби на 1-3 м вище різьбового зєднання і натягу не менш 50-60кН.

Опресування пригирлової частини обсадної колони здійс­нюють так. Трубоуловлювач опускають на бурильних трубах на 20—30 м від гирла, після чого глинистий розчин замінюють водою. Натягують бурильну колону із зусиллям, що перевищує її вагу на 50—60 кН. При цьому простір між обсадними і буриль­ними трубами герметизується гумовим елементом. Закриттям превентора і кінцевих засувок обв'язування ПВО герметизують пригирлову частину обсадної колони. ЦА створює потрібний тиск опресування між бурильними і обсадними трубами. Після закінчення опресування тиск скидають, відкривається превентор і трубоуловлювач звільнюється.

Трубоуловлювач в усіх випадках звільнюють таким чином: бурильну колону розвантажують на 50—100 кН нижче від влас­ної ваги і обертають на 20—30 обертів вправо.

54.Охарактеризуйте призначення, типи, конструктивні особливості та порядок роботи з печатками.

Свинцева печатка призначена для отримання на торцевій чи на боковій поверхні відбитків предметів, які знаходяться в свердловині.

Для визначення характеру злому бурильних труб і положення їх по відношенню до центра свердловини викор. плоскі печаткі, за допомогою яких визначають положення долота і металевих предметів, які знаходяться на вибої.

Для визначення поверхні зминання чи розмиву обсадних труб використовують конічну печатку – металевий стержень з внутрішнім отвором для промивної рідини і кільцевими виточками для кріплення свинцю на корпусі.

Діаметр печатки повинен бути на 25мм менший від діаметра свердловини. Якщо печатку спускають для визначення розмиву обс. колони , то її діаметр повинен бути на 2-3 мм менше від діаметра долота. Для отримання відбитку навантаження на печатку понно бути не більше 15-50 кН.Якщо відомо, що місце зламу має дуже гострі кромки, то навантаження на печатку не повинно перевищувати 15 кН.

55.Охарактеризуйте призначення, типи, конструктивні особливості центруючих пристроїв та вивідного гачка.

Відвідні гачки використовують для центрування бурильної колони у свердловині. Вони бувають ковані прямокутного або круглого перерізу (рис.9.6).

Верхня їх частина оснащена ніпельною різьбою замка, а нижня відгинається вбік. Довжина розведення гачка на 25 мм менша, ніж діаметр свердловини. По осі гачка просверлюється промивальний отвір.

Відвідні гачки також виготовляють із муфтових заготовок обсадних труб чи ОБТ (рис.9.7).

Відомі розроблені конструкції гідравлічних відвідних гачків, але через свою складність вони широко не застосовуються.

56.Проаналізуйте основні причини аварій з тришарошковими долотами.

Аварії з трьох шарошковими долотами:

Заклинювання шарошок на вибої.

Злом лапи долота.

Залишення всіх шарошок на вибої.

Заклинка долота.

Попадання долота на вибій свердловини.

Причини:

Велике навантаження на долото,більше ніж ГТН.

Неякісне виготовлення долота,або неякісна зборка долота.

Робота по металу який скопився на вибої свердловини.

Удар долота об устя свердловини.

Заклинка долота.

57.Проаналізуйте основні причини аварій з лопатевими та твердосплавними долотами.

Аварії з лопатевими долотами

Злом лопатей.

Відкручування долота.

Причини:

Неякісне виготовлення ,або неякісна зборка.

Відкручування буває при заклинці.

Аварії з твердосплавними долотами

Злом і вихід з ладу твердосплавних вставок.

Відкручування долота.

Причини:

Неякісне закріплення вставок.

Заклинка долота.

58.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з три шарошковими долотами.

Підготовка або провірка.Спуск. Проробка. Приробка.Буріння.Підйом

1) Провірка долота перед спуском.

-тип долота

-діаметр долота.

Для доліт від 94 до 349 допускається знос 0,6-0,8мм.

-у доліт з негерметичною опорою провіряють прокручування шарошок на цапфі.

-у доліт з герметичною опорою провіряють отвори на компенсаційній кришці.

-надійність кріплення ущільнюючих прокладок.

2) Спуск долота в свердловину.

-бурильник повинен чітко знати місця де спостерігались попередні посадки інструменту та вхід у хвостовик.

3) Проробка.

-недопускати посадки більше ніж на 30-40 кН.

При виявленні посадки проробити ствол +10м зверху і +10м знизу.

-швидкість проробки не більше 2м за хв.

Для герметичних доліт проробка забороняється.

4) Приробка долота.

Для доліт з відкритою опорою.

-створюєм промивку,число обертів 40-60 і невелике навантаження 30-40кН.При доходженні до вибою створити навантаження до 40 кН, і час приробки долота коливається в межах 20-30хв.при турбінному 5хв.

Для герметизуючи.

Включають промивку.спускають долото на вибій,при доходженні долота до вибою створюєм навантаження на долото 30-120кН,включаєм ротор з частотою 40-60,час приробки 30-40хв

5Буріння.

-квадратрозділяють по метру,і засікають час буріння

Після приробки долота створюють навантаження

-через 10 довбань очищати вибій від металу

-при бурінні необхідно відривати долото від вибою

6) Підйом.

-Перед підйомом промити св-ну.

-слідкувати при зменшенні швидкості підйому в місцях звуження стовбура свердловини.

-після підйому бурильщик заміряє описує знос зубців,опори долота.

59.Проаналізуйте основні заходи попередження аварій з лопатевими та твердосплавними долотами.

60.Охарактеризуйте призначення, конструкцію і принцип роботи вибійного фрезера.

Фрез являється в основному ріжучим інструментом,тому потрібно забезпечити необхідну швидкість різання.Фрез діаметром 100мм повинен обертатись з частотою 175 об/хв.,а діаметром 300мм з частотою 60 об/хв.Робота фреза при великих частотах обертання забезпечує ефект різання і попереджує дробіння.Включати насоси і починати промивку потрібно до того як фрез почне працювати.Шлам який утворюється повинен видалятись своєчасно тому що почнуть утворюватись сальники. В жолобній системі після вібросита часто ставлять магніти для уловлювання рібної металічної стружки.

61.Охарактеризуйте призначення, конструкцію, принцип роботи торцевого і кільцевого фрезера.

Фрезер торцевий ФТ (рис. 14.2) призначений для різання металевих предметів, що є у свердловині: перевідників, доліт, труб тощо. Він складається з перевідника 1, роз’ємного корпусу 2 і 5, пружини 3, штоку 4, ріжучої головки 6, циркуляційного каналу 7, різців 8, штирів 9 з твердого сплаву.

Основною особливістю ФТ є наявність підпружиненої головки, що покращує роботу фрезера і забезпечує постійний контакт з предметом, який фрезерують. При фрезеруванні предмету ріжуча головка під дією пружини постійно перебуає у контакті з ним, що сприяє рівномірному навантаженню і прискорює виконання робіт.

Технологія застосування. При роботі з торцевим фрезером слід дотримуватись таких режимних параметрів:

навантаження на 1см діаметра ріжучої головки 0,5-0,6 кН;

навантаження на упорні торці 15-25 кН;

частота обертання 40-60 об/хв.; подача насосів 8-12 л/с.

Фрезер кільцевий типу ФК призначений для офрезовування прихоплених бурильних, насосно-компресорних труб і насосних штанг (рис. 14.3). Він представляє собою збірну конструкцію, яка складається з головки 1 з приєднувальною різьбою під відповідні труби, корпусу 2 з гвинтовими пазами всередині і ріжучо-стираючою ділянкою 3 на торці, яка армована дробленим металокерамічним твердим сплавом марки ВК-8 з розмірами частинок 1-4 мм.

Фрезери виготовляють з лівою і правою приєднувальними різьбами. Напрямок гвинтових пазів корпусу – зворотній до напряму приєднувальної різьби головки. Різьбова головка і корпус виготовляються зі сталі марки 40. При виготовленні слід проконтролювати, щоб частинки дробленого твердого сплаву не виступали з-під припаювання. Зварювання головки з корпусом виконують електродами УОНИ 13/4342А чи дротом С_в-08 за ГОСТ 2246-70.

Технологія застосування. Кільцевим фрезом працюють при таких режимних параметрах:

осьове навантаження – 10-50кН;

частота обертання – 50-90 об/хв.;

подача насоса – 10-12 л/с;

кількість відривів фрезера при роботі впродовж 1 год – 2-3.