
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни “Інформатика”
- •Полтава 2014
- •Середовище програмування turbo pascal 7.0
- •1.1. Виклик інтегрованої інструментальної оболонки
- •1.2. Рядок меню
- •1.3. Створення та збереження програми на дискові
- •1.4. Виконання програми
- •1.5. Пошук помилок у програмі за допомогою налагоджувача
- •1.5.1. Покрокове налагодження програми та трасування
- •1.5.2. Виконання програми до вказаної точки
- •1.5.3. Перезапуск програми
- •1.5.4. Перегляд та модифікація змінних програми
- •1.5.5. Використання вікна output
- •1.6. Завершення роботи з по тр 7.0
- •Мова turbo pascal 7.0
- •2.1. Загальна структура програм у turbo pascal 7.0
- •Розділ оголошень та узгоджень
- •Розділ текстів процедур та функцій
- •Основний блок програми
- •2.2. Типи даних мови тр
- •2.3. Поняття алгоритму
- •Виконання лабораторних робіт
- •3.1 Лабораторна робота №1 Складання алгоритму та написання програми мовою тр 7.0 для розрахунку функції розгалуженням
- •Послідовність виконання роботи
- •3.1.1. Умовні оператори (умовні конструкції) мови тр
- •3.1.2. Оператори циклу (циклічність конструкції) мови тр
- •3.1.3. Дані типу array (масив)
- •3.1.4. Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні питання
- •3.2. Лабораторна робота №2 Написання програм для роботи з простими типами даних мови тр 7.0
- •3.2.1. Прості (скалярні) типи даних мови тр 7.0
- •3.2.2. Оператор присвоювання
- •3.2.3. Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні вправи та питання
- •3.3. Лабораторна робота №3 Написання програм для введення та обробки серій із нулів та одиниць
- •3.3.1. Поняття послідовності серій із чисел
- •3.3.2. Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні вправи та питання
- •3.4. Лабораторна робота №4 Написання програми введення та обробки двомірних масивів
- •3.4.1. Поняття двомірного масиву. Правила опису та роботи з ним
- •3.4.2. Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні вправи та питання
- •3.5.Лабораторна робота №5 Написання програм із використанням процедур та функцій
- •3.5.1.Поняття процедур та функцій
- •3.5.2. Механізм параметрів у процедурі та функції
- •3.5.3.Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні вправи та питання
- •3.6. Лабораторна робота №6 Написання програми з використанням складених типів даних: string (рядковий), record (запис), file (файловий)
- •Послідовність виконання роботи:
- •3.6.1. Файлові типи даних (file) і робота з ними
- •3.6.2. Записи (record). Робота з ними
- •3.6.3. Рядковий тип даних (string). Стандартні процедури та функції для обробки рядків
- •Зразок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні запитання та вправи
- •3.7.2. Зразок виконання індивідуального завдання
- •2)Ввести, налагодити та виконати наведену програму за комп’ютером. Контрольні вправи та запитання
- •Рекомендована література
Контрольні запитання та вправи
1.Які складені типи даних мови ТР7.0 Ви знаєте? Коротко охарактеризуйте кожен із цих типів.
2.Які Ви знаєте стандартні процедури і функції для роботи з файлами?
3.Які Ви знаєте стандартні процедури і функції для роботи з рядковим типом даних?
4.Яка послідовність роботи із змінними файлового типу?
5.Модифікуйте програму FILE SLOVO так, щоб слова з непарною кількістю символів виводилися не на екран монітора, а записувалися в інший файл. Перегляньте результати її роботи.
3.7.Лабораторна робота №7
Написання програми з використанням графічних засобів мови ТР7.0
Кількість занять – 2(4 години)
Мета роботи – ознайомитися з графічними можливостями мови ТР7.0 та навчитися їх використовувати.
Підготовка до роботи – за матеріалами лекцій, методичною та додатковою літературою ознайомитися зі стандартним модулем Graph; відповісти на контрольні питання.
Послідовність виконання роботи
1.Отримати індивідуальне завдання.
2.Скласти алгоритм виконання завдання у вигляді графічної блок-схеми.
3.Написати мовою ТР7.0, яка реалізує даний алгоритм, із використанням графічних засобів.
4.Ввести, налагодити та виконати програму за комп’ютером.
5.Оформити і захистити звіт.
3.7.1. Графічні засоби мови ТР7.0 та їх використання
Для створення графічних зображень мова ТР7.0 має стандартний модуль Graph. Модуль Graph містить близько 80 графічних процедур та функцій. Схема використання графічних засобів мови ТР7.0 показана на рисунку 3.7.1.
Розглянемо кожний етап схеми окремо.
А) Під’єднання модуля до програми користувача виконується в розділі об’яв та узгоджень ТР-програми:
USES Graph;
Б) Перехід у графічний режим роботи ( з текстового режиму ) – так звана ініціалізація режиму – виконується за допомогою процедури InitGraph:
InitGraph (GraphDriver, GraphMode, DriverPath );
GraphDriver – тип графічного адаптера ( ціле число )
GraphMode – відеорежим ( ціле число )
DriverPath – шлях до драйвера ( рядок символів )
Кожному типові відео адаптера ставиться у відповідність певне число (константа), яке присвоюється змінній GraphDriver.
Кожний драйвер може підтримувати декілька відеорежимів, кожен із яких відрізняється розділювальною здатністю дисплея та набором кольорів. Кожному такому режимові ставиться у відповідність певне число (константа), яке присвоюється змінній GraphMode.
Параметр DrivePath указує шлях до каталогу, який містить необхідні файли драйверів. Наприклад :
’D:\TP\BGI’ або ’D:\tp\bgi’.
Приклад ініціалізації графічного режиму:
GrsphDriver:=9; {адаптер VGA}
GraphMode:=2 {режим із розділювальною здатністю 640х480, 16 кольорів}
InitGraph(GraphDriver,GraphMode,’D:\TP7\BGI’);
У тому випадку, коли вказані параметри наперед невідомі, змінний GraphDriver присвоюється значення Detect, після чого система переходить у режим автовизначення.
В)Для побудови зображення на екрані в графічному режимі застосовується система координат, яка зображена на рис.3.7.2. При цьому екран являє собою прямокутний масив (точок пікселів). Визначення значень максимальних координат екрана реалізується за допомогою функції GetMaxX та GetMaxY модуля Graph.
Які б зображення не виводились на екран монітора, всі вони побудовані з точок. У модулі Graph для відображення точки на екрані використовується процедура:
PUTРixel(X,Y, Color: INTEGER);
де X і Y-екранні координати точки, Color-її колір.
Можливі значення Color беруть із установленої палітри (див. таб.3.7.1).
Інша важлива процедура модуля Graph-процедура для виведення відрізка прямої, яка має вигляд:
LINE(X1,Y1,X2,Y2:INTEGER);
У ній (X1,Y1) ― координати початкової точки, а (X2,Y2) — координати кінцевої точки.
Коротко розглянемо ще декілька процедур для побудови зображень:
RECTANGLE(X1,Y1,X2,Y2:INTEGER)― процедура для побудови прямокутника на площині. (X1,Y1) ― координати лівого верхнього кута (X2,Y2)―координати правого нижнього кута прямокутника;
CIRCLE(X,Y:INTEGER;RADIUS:WORD)―процедура для побудови дуги кола, де (X1,Y1)―координати центра кола дуги, STANGLE, ENDANGLE― початковий і кінцевий кути в градусах, RADIUS―її радіус (див. 3.7.3.).
ELLIPSE(X,Y,:INTEGER;STANGLE,ENDANGLE:WORD;XR,YR: WORD)― процедура для побудови еліптичної дуги (див. рис.3.7.3.), де XR,YR—горизонтальна та вертикальна осі еліпса.
Якщо STANGLE=0, ENDANGLE=359, то отримаємо повний еліпс.
OUTTEXTXY(X,Y:INTEGER;TEXT:STRING)― процедура для виведення текстової інформації (рядок TEXT) на місце з координатами X,Y екрана.
Г) Коли всі дії з графікою завершені, необхідно вийти з графічного режиму. Це робиться за допомогою процедури, яка не має параметрів:
CLOSEGRAPH.
Під’єднання модуля Graph
Перехід у графічний режим
Побудова зображень
Вихід із графічного режиму
Рис.3.7.1. Схема використання графічних засобів мови ТР 7.0
(0,0) GETMAXX:INTEGER
X
GETMAXX:
INTEGER
Y
Рис.3.7.2.Система координат на екрані монітора при роботі в графічному режимі
Р
ис.3.7.3.Побудова
дуги кола та еліптичної дуги