5. Сутність методів стратегічного аналізу: порівняння, деталізація, групування, «вузьких місць» і «провідної ланки»

В стратегічному аналізі використовуються логічні (традиційні) методи аналізу, математичні методи і евристичні.

Традиційні методи аналізу включають в себе різні прийоми та методи, які широко використовуються у економічному та фінансовому аналізі.

До них відносяться прийоми: порівнянь, деталізації, групування, “вузьких місць” та “провідної ланки”.

Логічні (традиційні)прийоми економічного аналізу відрізняються відносною простою і непов’язані з застосуванням складного апарату. Вони використовуються головним чином при проведенні аналізу господарської діяльності в поточному періоді. Результати аналізу в подальшому використовуються для створення відповідної інформаційної бази, яка використовуються при складанні прогнозних планів та розробки стратегії функціонування підприємства в короткостроковому і довгостроковому періоді. До таких методів відносяться: прийоми порівнянь, деталізації, групування, “вузьких місць і провідної ланки”, прийом ланцюгових підстановок, балансовий метод, індексний метод.

Центральне місце в цій групі займає порівняння – найбільш загальний прийом, який

полягає в оцінці і аналізі об’єкта, що досліджується через інші аналогічні об’єкти.

При використання порівняння необхідно пам’ятати два висловлення: “Все пізнається

в порівнянні” і “будь-яке порівняння кульгає”. Завдання керівника аналітика звести погрішності прийому до мінімуму.

При проведені аналізу з використанням цього прийому необхідно вибрати базу

порівняння і забезпечити порівнянність об’єктів, які порівнюються і показників, що їх відображають.

Деталізація (розподіл об’єкта, що вивчається на більш дрібні частини) може

здійснюватися за видами витрат, за часом, за центрами відповідальності, за стадіями життєвого циклу виробу і ін.

Прийом групування використовується для оцінки взаємозв’язку і

взаємозалежності об’єктів, оцінки їх сукупності, виявлення тенденцій і закономірностей зміни їх стану.

Прийом виділення вузьких місць і провідних ланок полягає в тому, що

виявляються диспропорції і розглядаються можливості їх усунення. Поняття вузького місця і провідної ланки трактується широко: в системі виробничих потужностей, підвищення конкурентоспроможності товарів, експорту продукції, імпортозаміщення, плинності кадрів.

6. Сутність методів стратегічного аналізу: балансовий метод, метод ланцюгових підстановок, індексний метод

Балансовий прийом забезпечує можливість вимірювати вплив на результативний показник адитивно пов’язаних з ним факторів (при адитивній формі узагальнюючий показник представляє собою алгебраїчну суму часткових).

Прийом ланцюгових підстановок використовується для оцінки впливу

часткових факторів на узагальнюючий в тих випадках, коли зв’язок між ними мультиплікативний (у формі множення або ділення) функціональний. Ізольований вплив кожного фактора, що входить у формулу (більше трьох) визначається шляхом заміни показника бази, прийнятого для порівняння, на його фактичну величину при зберіганні незмінних значень віх інших факторів. Число підстановок завжди дорівнює числу показних, що входять в робочу формулу. Після кожної заміни базової величини фактичною виконуються всі математичні дії, передбачені розрахунковою формулою. З одержаного результату віднімають попередній для заміни показника. Відповідно в першому розрахунку всі дані – базові, а в останньому – фактичні. Дуже популярний в аналітичній практиці. Має декілька модифікацій (прийом різниць, прийом відносних чисел і ін.).

Індексний метод заснований на застосуванні індексів, що характеризують за допомогою відносних величин зміни показників.

Всі в сукупності методи і прийоми економічного аналізу, які використовуються

для оцінки поточної діяльності підприємства створюють інформаційну базу з оцінки ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і визначення впливу різноманітних факторів на стан цих ресурсів, яка в подальшому використовується при розробці стратегії розвитку підприємства на коротко- і довгострокову перспективу.

Найбільш поширеними є факторні методи, до яких відносяться: балансовий, елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексний), аналіз відхилень.

Мета методу відхилень полягає у визначення та оцінюванні причини відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових). Аналіз відхилень вважається основним інструментом оцінювання діяльності центрів витрат (прибутковості). Відхилення обчислюють за кожним місцем виникнення витрат та за кожною їх групою. Відхилення може виникнути в результаті дії трьох основних факторів: зміни обсягу виробництва продукції; зміни цін на ресурси; зміни норм витрат на одиницю продукції.

Методика визначення впливу змін окремих факторів висвітлюється у відповідних підручниках з аналізу господарської діяльності

.