26.Моніторинг виконання фінансових прогнозів і планів. Управління за відхиленнями в стратегічному аналізі

Виявлення відхилень фактичних даних від запланованих і управління за «відхиленнями – це і є зміст моніторингу фінансових прогнозів і планів..

Основні етапи цієї роботи такі:

1.Виявлення відхилень, які виникають

2.Класифікація їх, відсіювання незначних (визначенням критеріїв «значні – незначні відхилення» для кожного підприємства індивідуально.

3.Оцінювання відхилень, поділяючи їх на сприятливі і несприятливі;

4.Визначення як відображаються відхилення на фінансовому стані і перспективах підприємства і вирішення, чи потрібно (і які?) зміни у фінансово-господарській діяльності.

5.Вирішення за рахунок яких факторів відхилення виникли, і всюди, де можливою, дати кількісну оцінку впливу того чи іншого фактору на відхилення

6.Приймається рішення, як врахувати ті чи інші фактори, виявлені і оцінені.

Ефективність управлінських рішень залежить від правильно сформованого переліку підконтрольних показників, що оцінюють діяльність підприємства. Перелік підконтрольних показників визначається на основі поточних показників діяльності підприємства, аналізу “вузьких” місць виробництва з врахуванням специфіки і особливостей підприємства.

Оцінка діяльності підприємства, його структурних підрозділів, а також дії менеджерів відбуваються за допомогою аналізу відхилень, який є одним з основних інструментів стратегічного аналізу. Інформація про відхилення від плану (нормативу) сприяє підвищенню рівня аналізу фактичного стану справ на промислових підприємствах, що здійснюється керівниками усіх рівнів управління, а також забезпечує в обліковій системі підприємств основу для контролю за планом. Об’єктом стратегічного аналізу за відхиленнями є розрахунок відхилень витрат на сировину і матеріали. Причинами відхилень можуть бути: заміна матеріалів і сировини (за кількістю, ціною, назві); нераціональне використання відходів; відходи виробництва; виробничий брак; надлишкові витрати матеріалів у зв’язку з поверненням продукції на доробку; порушення технологічного процесу при виготовленні продукції; не справність устаткування виробничих ліній; повернення матеріалів на виправлення браку та ін.

У ході звітного періоду і після його завершення вся інформація про відхилення надходить у відповідну службу, де здійснюється визначення собівартості виготовленої продукції, а також встановлюється ступінь дії відхилень, що мають місце, на величину кінцевого показника. Результатом стратегічного аналізу служить виробіток альтернативних варіантів управлінського рішення про урегулюванню виробничого процесу.

Подібна методика використовується при аналізі відхилень чистої виручки від реалізації продукції. Основними причинами відхилень можуть слугувати: перебої в постачанні сировини; неповна завантаження потужностей із-за невиправленого виробничого устаткування; та допоміжного і обслуговуючого устаткування, нестача робочої сили; відсутність попиту на продукцію; нестача енергоносіїв; брак у виробництві із-за низької якості сировини, порушення технологічного процесу; порушення трудової дисципліни та ін.

Ефективність управлінських рішень залежить від правильно сформованого переліку підконтрольних показників, оцінюючих діяльність підприємства .Перелік підконтрольних показників визначається на основі поточних показників діяльності підприємства, аналізу «вузьких» місць виробництва із врахуванням специфіки та особливостей підприємства. Принцип визначення переліку підконтрольних показників припускає наявність цілей. Система показників, орієнтована на ціль, дозволяє представити важливі цільові величини у взаємозв'язках із впливом величин, що лежать в їх основі. Виходячи з цих величин можна інтерпретувати цільові показники. Система показників особливо важлива, якщо необхідно врахувати кілька цілей. Тому важливим тут постає питання, яким чином отримати ту інформацію, за допомогою якої можна було б судити про стан і взаємозв'язках загального фінансово-господарського механізму.

Основними показниками кінцевої мети підприємства є прибуток і ліквідність, котрі можуть бути подані у різній формі. Виходячи з того, можна виділити наступні групи підконтрольних показників: показники результатів господарської діяльності, фінансові показники, показники для тримачів акцій. Слід відмітити, що остання група показників представляє інтерес для існуючих або перспективних акціонерів, а також для керівництва, призвано найкращим чином враховувати інтереси власників. Однак для менеджерів структурних підрозділів ці показники не представляють великого інтересу, оскільки незалежно від ролі акціонерів і кредиторів у фінансуванні активів їх використання повинно бути ефективним.

Перелік підконтрольних показників залежить від специфіки цілей і пріоритетів розвитку конкретного підприємства, що дає можливість менеджерам самостійно сформувати необхідний обсяг показників з орієнтацією їх на певні групи показників.

Формування і використання підконтрольних показників в більшій степені характеризує результати діяльності підприємства у минулому і теперішнього. Тому традиційний аналіз є важливим, але не єдиним напрямком в дослідженні і оцінці ситуацій на підприємстві у майбутньому. Таким, не менш значущим , напрямком аналітичної роботи у стратегічному аналізі є аналіз за відхиленнями. Вміле й правильне використання інформації, яка міститься у відхиленнях, свідчить про успішне функціонування служб аналітичної обробки даних і орієнтації їх на “вузькі” місця діяльності підприємства.

Загальне відхилення фактичних показників від запланованих не може бути однозначно розтлумачено, оскільки воно викликано багатьма причинами. Порядок здійснення аналізу відхилень,що виникають, визначається логікою та розробкою певної послідовності дій, початковий етап якого визначається сукупністю факторів, обумовлених появу даної причини відхилення. Це допоможе виявити причини значних відхилень у місцях їх появлення. Узагальнення результатів аналізу викриє реальну картину надійності співвідношення даних про підприємство і зовнішнє середовище, а також вплив можливих перешкод при реалізації запланованих результатів, котрі можуть появитися знову. З іншого боку, результати аналізу можуть вказати шляхи скорочення зайвих витрат матеріалів, на розробку більш точних витрат або більш ефективного обліку факторів при оцінці обсягів збуту, дозволить покращити планування у майбутньому.

“Економічний аналіз відхилень“ – це перш за все факторний аналіз. Його мета –визначення і детальна оцінка кожної причини, кожного фактору, котрі можуть призвести до виникнення відхилень. Вплив зміни різних факторів при інших як внутрішніх, так і зовнішніх умов роботи підприємства зазвичай відбуваються одночасно. У зв'язку з цим можна сформувати основні напрямки роботи підприємства, що сприятимуть підвищенню ефективності оперативного управління. До них відносяться:

виявлення причин відхилень;

визначення степені залежності відхилень від тих чи інших факторів, встановлення відповідальності;

розробки заходів з уникнення несприятливих відхилень у майбутньому.

Аналіз відхилень можна здійснювати за допомогою різних відомих методів економічного аналізу, такі як метод ланцюгових підстановок, спосіб різниць, кореляційно-регресивний метод, матричний метод та ін.