22.Оцінка ефективності використання капіталу. Методика такої оцінки в стратегічному аналізі.

Показниками оцінки ефективності капіталу використання є:

1. Загальна рентабельність інвестованого капіталу, яка визначається відношенням загальної суми прибутку, тобто суми доходів власників і кредиторів до масі інвестованого ними капіталу. Вона розраховується з урахуванням сплати податків і до сплати податків.

2. Ставка доходності позикового капіталу інвестованого кредиторами, яка показує у що обходиться підприємства залучення коштів кредиторів:

3.Рентабельність власного капіталу яка є важливішою характеристикою ефективності використання власних коштів на підприємстві.

Рентабельність інвестованого капіталу показує наскільки ефективно використовується фінансові ресурси на підприємстві і є основою визначення обґрунтованого співвідношення власних і позикових коштів, що використовується для забезпечення ефективної діяльності підприємства. Вона розраховується з урахуванням сплати податків і до сплати податків.

До сплати податку загальна рентабельність, яка є по суті ставкою доходності на інвестований капітал (ЕР) розраховується за формулою:

Прибуток від звичайної діяльності до сплати податків

ЕР=-------------------------------------------------------------------------

Власний капітал + позиковий капітал

Після сплати податків загальна рентабельність (ЕР1)розраховується за формулою:

Чистий прибуток + фінансові витрати по обслуговуванню

кредиторської заборгованості

ЕР1=--------------------------------------------------------------------------------------- (21)

Власний капітал + позиковий капітал

Рентабельність власного капіталу (РВК) являє собою відношення маси чистого прибутку (ЧП), отриманого за завітний період, до середньорічної вартості власного капіталу (ВК) : РВК = ЧП/ВК

В свою чергу чистий прибуток може бути представлений наступним чином:

ЧП= Прибуток від звичайної діяльності – Податок- Відсотки, або:

ЧП = ЕР * суму інвестованого капіталу (Сума К)(1-Ко) – СП*ПК

де Ко.- коефіцієнт оподаткування (відношення суми податку до суми прибутку).

Так як сума К = ВК +ПК, то чистий прибуток може бути виражений формулою:

ЧП= ЕР* ВК(1-Ко) + ЕР*ПК(1-Ко) - СП*ПК

Оскільки рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню чистого прибутку до суми власного інвестованого капіталу, то:

ЕР*ВК(1-Ко) + (ЕР(1-Ко) –СП)*ПК ПК

РВК=----------------------------------------------= ЕР(1-Ко) + (ЕР(1-Ко) –СП)------

ВК ВК

Рентабельність позикового капіталу характеризується ставкою доходності, або тим рівнем позикового процента, який сплачується за його отримання.

Ставка доходності позикового капіталу інвестованого кредиторами (РПК), яка розраховується за формуло:

сума виплачених відсотків за кредити інвесторам

РПК=--------------------------------------------------------------------------= СП

Середньорічна сума боргових зобов’язань підприємства

Де СП – ставка позикового відсотка, передбачена контрактом.

Рентабельність позикового капіталу, яка розрахована таким чином не зовсім реально відображає вартість кредитів підприємства, так як не враховує податкову економію, яка скорочує реальну вартість боргів. Податкова економія розраховується як добуток між ставкою відсотка на різницю одиниці і коефіцієнт податку. Якщо , наприклад, ставка відсотка за кредити – 10%, а ставка податку на прибуток – 30%, то реальна вартість кредитів буде складати 7%. (10% (1-0,3).

Різницю між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків являє собою ефект фінансового важеля.(ЕФВ):

ПК

ЕФВ =(ЕР(1-Кн) – СП)-------

ВК

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства. Він виникає в тих випадках, якщо економічна рентабельність вище позикового відсотка.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

1. Різниці між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податку і ставкою відсотка за кредити (ЕР(1-Кн) –СП);

2. Плече фінансового важеля, тобто відношення ПК/ВК.

Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо ЕР (1-Кн)-СП більше 0. Наприклад, рентабельність інвестованого капіталу після сплати податків складає 15%, в той же час як відсоткова ставка за кредитні ресурси дорівнює 10%. Різниця між вартістю позикового капіталу і розміщеного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу. При таких умовах вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто частку позикового капіталу. Якщо ЕР(1-Кн) - СП менше 0, створюється негативний ефект фінансового важеля, в результаті чого відбувається “проїдання” власного капіталу, наслідки для підприємства дуже погані.