- •Світ на початку XX ст.
- •2. Демографічна ситуація.
- •3. Політичний розвиток.
- •4. Соціально-економічний розвиток.
- •Питання для самоконтролю:
- •1) Період назрівання Другої світової війни; 2) період економічної стабільності; 3) період великої депресії; 4) період повоєнної нестабільності; 5)Перша світова війна.
- •Рекомендована література: перша світова війна (1914 - 1918)
- •2. Основні події Першої Світової війни.
- •3. Кампанії 1915-1916 років.
- •Завершення війни та втрати від неї.
- •Питання для самоконтролю:
- •Повоєнне облаштування світу
- •Версальський договір та договори з союзницями Німеччини.
- •Утворення та діяльність Ліги Націй.
- •«Українське питання» на конференції 1923 року.
- •Міждержавні суперечності на Далекому Сході та у зоні Тихого океану. Вашингтонська конференція 1921 - 1922 рр.
- •Генуезька конференція та Рапалльський договір 1922 року.
- •7. Найголовніші постанови Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •Наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга. Пакт Бріана - Келлога.
- •Питання для самоконтролю:
- •Період повоєнної кризи та революцій (1917-1923 роки)
- •2. Революція в Угорщині 1918 року та в Німеччині.
- •3. Прихід до влади б. Мусоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •4. Революція в Туреччині . М. Кемаль.
- •Питання для самоконтролю:
- •Період стабілізації в Європі та Північні Америці (1924-1929рр.)
- •Чехословаччина в 20-ті роки.
- •Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки.
- •Питання для самоконтролю:
- •Світ у період економічної кризи 1929-1933 роки та подолання її наслідків.
- •2. «Новий курс» ф. Д. Рузвельта.
- •3. Прихід до влади а. Гітлера. Нацизм.
- •4. Прихід до влади Народних фронтів в Іспанії та Франції.
- •5. Велика депресія та Радянський Союз.
- •6. Тенденції розвитку Китаю, Індії та Японії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Назрівання Другої Світової війни
- •Політика ''умиротворення'' агресора.
- •Срср у системі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю:
- •Друга Світова війна
- •2. Періодизація Другої Світової війни.
- •3. Хід Другої Світової війни.
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Питання для самоконтролю:
- •Міжнародні відносини (1945 - початок 21 ст.)
- •Доктрина Трумена.
- •План Маршала та його наслідки.
- •Створення військово-політичних блоків.
- •Питання для самоконтролю:
- •Американський континент: сша, Канада та Латинська Америка (1945 роки – початок 21 ст.)
- •Сша в 1980-2003 роки.
- •Канада.
- •Латинська Америка.
- •Сша в 1980-2003 роки.
- •Канада.
- •Латинська Америка.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Західної Європи (1945-початок 21 ст.)
- •2. Німеччина.
- •Великобританія.
- •Франція.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Центральної та Східної Європи (1945 роки-початок 21 ст.)
- •Срср від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.
- •Срср від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.
- •Боротьба за владу після смерті Сталіна
- •Питання для самоконтролю:
- •Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччини, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Росія в 90-ті роки 20ст. –на початку 21 ст.
- •Питання для самоконтролю:
- •Нові незалежніи держави на пострадянському просторі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Азії та Африки в другій половині 20 ст. – на початку 21 ст.
- •2. Японія. Внутрішня та зовнішня політика.
- •3. Китай. Соціально-економічний та політичний розвиток.
- •4. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність.
- •Питання для самоконтролю:
- •Розвиток культури (1945 роки – початок 21 ст.). Глобальні проблеми людства.
- •Основні напрями культури в другій половині 20 ст. Основні тенденції та течії розвитку світової культури.
- •Загальна характеристика глобальних проблем сучасності.
- •Основні напрями культури в другій половині 20 ст. Основні тенденції та течії розвитку світової культури.
- •Загальна характеристика глобальних проблем сучасності.
- •Питання для самоконтролю:
Завершення війни та втрати від неї.
11 листопада 1918 р. у Комп'єнському лісі, у штабному вагоні командуючого військами Антанти французь¬кого маршала Фоша німецька делегація на чолі зі статс-секретарем закордонних справ Ерцбергером підписала перемир'я, запропоноване союзним командуванням. Німеччина визнала себе переможеною. Перша світова війна закінчилася. У 34-х статтях цього документа було окреслено умови й термін перемир'я. Насамперед Антанта вимагала звільнення окупованих німецькими військами територій, передачі рейхсвером військового спорядження, вагонів, паровозів, вантажних автомобілів, повернення військовополонених, утворення нейтральної зони на правому березі Рейну. Німеччина зобов'язувалася віддати союзникам усі підводні човни, роззброїти усі надводні кораблі, а також у визначений термін виконати й інші вимоги.
4. Перша світова війна привела до істотних політичних, економічних та територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі, її закінчення підводило риску під усім довоєнним розвитком людства.
Війна була грандіозною подією за своїми соціальними наслідками, за розмахом, за кількістю держав, котрі взяли у ній участь, і театрів воєнних дій, за велетенською чисельністю людського складу, протяжністю фронтів й напругою воєнних дій. Населення країн, що були втягнуті у цей збройний конфлікт, нараховувало понад півтора мільярда осіб, або понад дві третини тогочасного населення земної кулі. Війна охопила територію Європи, Азії та Африки загальною площею понад 4 млн км2. На січень 1917 р. військо обох коаліцій нараховувало 33,5 млн осіб.
Під час війни було мобілізовано у державах німецької коаліції понад 25 млн, у країнах Антанти - понад 48 млн осіб: у Німеччині - 13,3 млн, Австро-Угорщині - 9 млн, Росії - 19 млн, Франції - 8,2 млн, Англії - 9,5 млн, СІЛА - 3,8 мли осіб. Стосовно до всього населення це складало: в Росії - 11,2 %, Англії - 10,7 (без колоній), Франції - 17,2 (без колоній), Німеччині - 20,4, Австро-Угорщині - 17 %..
У війні взяли участь мільйони представників ко¬лоніальних країн. В цьому одна з її характерних особливостей. Англія і Франція мобілізували у власних колоніях (так звані кольорові війська) до 6 млн осіб. Крім того, мільйони чоловіків використовувалися на різноманітних роботах у тилу й на фронті. Під час війни до Франції, наприклад, було перевезено із колоній майже один мільйон осіб для служби у війську та праці у сільському господарстві.
Війна принесла людські жертви, які дорівнювали воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. За 1914 - 1918 рр. було вбито 8,7 млн чоловік, поранено 20,8 млн, у той час як за попередні 100 років в усіх війнах втрачено 1,6 млн життів. Всі досягнення науки і техніки в цей час були спрямовані на винищення людей. Від самих лише отруюючих речовин у французькій, англійській, американській та німецькій арміях загинуло 500 тис. осіб. Варварськими методами, особливо з боку Німеччини, провадилася підводна війна: підводними човнами торпедува-лися не лише військові кораблі, але й кораблі з пораненими, під знаком Червоного Хреста, а то й пасажирські судна. Мільйони людей загинули від хвороб і голоду. Війна по¬глинула 1/3 національних багатств країн-учасниць війни, загальні втрати становили 80 млрд доларів. У роки війни на фронти мобілізовано 74 млн чоловік. Росія втратила 60% свого національного продукту, Австро-Угорщина - 41%, Німеччина - 33%, Франція -31%, Англія - 16%, лише Японія і США збільшили свої багатства.
Неймовірних матеріальних збитків зазнали майже всі європейські держави. Були зруйновані або ж переведені на виробництво військової продукції фабрики й заводи. Спотворені дороги, висаджені в повітря залізниці, мости, тунелі, стерті з лиця землі міста й села, втрачені шедеври людського генія справляли гнітюче враження, не піддавалися поясненню здорового глузду. До речі, надзвичайного поширення набули всілякі психічні захворювання, психічні травми, які безпосередньо або ж опосередковано пов'язували з воєнними діями. Генерація молодих людей, які пройшли чистилище Першої світової війни, невдовзі у європейській літературі дістали назву «втраченого (загубленого) покоління». Розладнані промисловість, сільське господарство та фінанси потребували велетенського напруження зусиль нових поколінь.
Одним із підсумків війни стало нове співвідношення сил на міжнародній арені. Сполучені Штати Америки по¬чали чимдалі більше відігравати роль кредитора євро¬пейських держав-переможниць (а згодом - і переможених), відповідно посилилася їхня роль у світовій політиці. Політична карта світу змінювалася на очах. У перебігу війни державний устрій Австро-Угорщини, Німеччини, Османської імперії не витримав випробувань воєнного ча¬су. Імперії Гогенцоллернів, Габсбургів, Романових, ту¬рецьких султанів розпалися. Загалом війна і революції спричинили крах монархій: із 41 правлячої династії у Європі напередодні війни після її завершення залишило¬ся лише 17. На їхніх уламках постали нові держави. По¬силився вплив Японії та Китаю. Почала занепадати кол¬оніальна могутність європейських держав.
Перша світова війна призвела до серйозних політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі - основному театрі воєнних дій.
Сталися радикальні зміни у співвідношенні сил у світі:
• революція у колишній Російській імперії, справжню мету якої на той час далеко ще не всі усвідомлювали, на тривалий час поставила її поза колом великих держав;
• країни Четверного блоку (Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина) внаслідок поразки у війні також випали із гурту країн, котрі визначали світову політику;
• виснажені війною, Англія і Франція істотно поступилися своїми позиціями СПІА та Японії, значення і вплив яких незмірно зросли;
• значно активізувався національно-визвольний рух у колоніальних і залежних країнах Азії та Африки;
• перестали існувати Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська імперії;
• у Європі утворилися нові держави - Польська Республіка, Чехословацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (із 1929 р. - Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Водночас серйозне порушення (перш за все - країнами Антанти) права націй на самовизначення (зокрема, української нації) під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворювали цей стратегічний регіон у постійне джерело напруження.
Таким чином, Перша світова війна стала важливим рубежем у розвитку людства. Вона, зокрема, довела єдність та взаємозалежність світової цивілізації й започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньо полі-тичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а також - і насамперед - у свідомості й поведінці людей.
