- •Світ на початку XX ст.
- •2. Демографічна ситуація.
- •3. Політичний розвиток.
- •4. Соціально-економічний розвиток.
- •Питання для самоконтролю:
- •1) Період назрівання Другої світової війни; 2) період економічної стабільності; 3) період великої депресії; 4) період повоєнної нестабільності; 5)Перша світова війна.
- •Рекомендована література: перша світова війна (1914 - 1918)
- •2. Основні події Першої Світової війни.
- •3. Кампанії 1915-1916 років.
- •Завершення війни та втрати від неї.
- •Питання для самоконтролю:
- •Повоєнне облаштування світу
- •Версальський договір та договори з союзницями Німеччини.
- •Утворення та діяльність Ліги Націй.
- •«Українське питання» на конференції 1923 року.
- •Міждержавні суперечності на Далекому Сході та у зоні Тихого океану. Вашингтонська конференція 1921 - 1922 рр.
- •Генуезька конференція та Рапалльський договір 1922 року.
- •7. Найголовніші постанови Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •Наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга. Пакт Бріана - Келлога.
- •Питання для самоконтролю:
- •Період повоєнної кризи та революцій (1917-1923 роки)
- •2. Революція в Угорщині 1918 року та в Німеччині.
- •3. Прихід до влади б. Мусоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •4. Революція в Туреччині . М. Кемаль.
- •Питання для самоконтролю:
- •Період стабілізації в Європі та Північні Америці (1924-1929рр.)
- •Чехословаччина в 20-ті роки.
- •Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки.
- •Питання для самоконтролю:
- •Світ у період економічної кризи 1929-1933 роки та подолання її наслідків.
- •2. «Новий курс» ф. Д. Рузвельта.
- •3. Прихід до влади а. Гітлера. Нацизм.
- •4. Прихід до влади Народних фронтів в Іспанії та Франції.
- •5. Велика депресія та Радянський Союз.
- •6. Тенденції розвитку Китаю, Індії та Японії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Назрівання Другої Світової війни
- •Політика ''умиротворення'' агресора.
- •Срср у системі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю:
- •Друга Світова війна
- •2. Періодизація Другої Світової війни.
- •3. Хід Другої Світової війни.
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Питання для самоконтролю:
- •Міжнародні відносини (1945 - початок 21 ст.)
- •Доктрина Трумена.
- •План Маршала та його наслідки.
- •Створення військово-політичних блоків.
- •Питання для самоконтролю:
- •Американський континент: сша, Канада та Латинська Америка (1945 роки – початок 21 ст.)
- •Сша в 1980-2003 роки.
- •Канада.
- •Латинська Америка.
- •Сша в 1980-2003 роки.
- •Канада.
- •Латинська Америка.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Західної Європи (1945-початок 21 ст.)
- •2. Німеччина.
- •Великобританія.
- •Франція.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Центральної та Східної Європи (1945 роки-початок 21 ст.)
- •Срср від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.
- •Срср від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.
- •Боротьба за владу після смерті Сталіна
- •Питання для самоконтролю:
- •Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччини, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Росія в 90-ті роки 20ст. –на початку 21 ст.
- •Питання для самоконтролю:
- •Нові незалежніи держави на пострадянському просторі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Країни Азії та Африки в другій половині 20 ст. – на початку 21 ст.
- •2. Японія. Внутрішня та зовнішня політика.
- •3. Китай. Соціально-економічний та політичний розвиток.
- •4. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність.
- •Питання для самоконтролю:
- •Розвиток культури (1945 роки – початок 21 ст.). Глобальні проблеми людства.
- •Основні напрями культури в другій половині 20 ст. Основні тенденції та течії розвитку світової культури.
- •Загальна характеристика глобальних проблем сучасності.
- •Основні напрями культури в другій половині 20 ст. Основні тенденції та течії розвитку світової культури.
- •Загальна характеристика глобальних проблем сучасності.
- •Питання для самоконтролю:
3. Політичний розвиток.
У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. її влада поширювалась на третину суші Землі. Другою за величиною колоніальною імперією була Франція. На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти - США й Німеччина.
Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Апогею досягла колоніальна політика. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млЬ. чол. або 79% населення землі. Британська, Французька, Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Німецька, Португальська імперії набрали класичних рис, які їх об'єднували і водночас породжували гострі нездоланні суперечності. Виняток становили Швейцарія, Швеція, Норвегія, деякі латиноамериканські країни, де намагалась знайти притулок трудова й політична еміграція поневолених народів.
Політичне життя. У політичному устрої простежувались дві тенденції - розвиток держав унітарного й федеративного типу. Прикладом унітарних держав на початку століття є Великобританія, Франція, Італія. Влада тут знаходилась в центральних органах, на місцях самостійно могли вирішувати лише другорядні питання. З одного боку, це сприяло національній консолідації, а з іншого боку, легко могло викликати незадоволення через недостатнє врахування особливостей регіонів. При федеративному устрої влада поділяється між центральним і регіональним урядами. Засади федералізму найпослідовніше втілювали Сполучені Штати Америки.
Абсолютних монархій на європейському континенті на зламі століть майже не залишилось. Парламентський режим встановився і в республіках, і в конституційних монархіях. Республіки, залежно від того, кому належала вся повнота влади в країні, були президентськими або парламентськими.
У провідних країнах відбулась структуризація суспільства. Масові політичні партії консерваторів і лібералів здобули досвід і виробили гнучку тактику й стратегію боротьби за вплив на суспільство. Перехопити владу намагалися Лейбористська партія (Англія), соціал-демократичні партії (Росія, Австрія, Угорщина, Бельгія, Польща, Голландія та ін.).
4. Соціально-економічний розвиток.
За своїм соціально-економічним розвитком країни, в яких на початку XX ст. інтенсивно йшов процес індустріалізації, умовно можна поділити на три групи (''ешелони''). Передову групу очолювали Англія, Франція, США, далі йшли країни Центральної і Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія, останніми були держави Латинської Америки, Азії й Африки. Такі країни, як Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни ''другого ешелону'', але і в першому їх не визнавали рівними. Вони відверто вимагали собі ''місце під сонцем''.
У 1900-1903 pp. відбулась світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впровадження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції впевнено виходить машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; першість у її виробництві захопили США. Все більшого поширення набували нові джерела енергії - електрика й нафта. За допомогою транспорту і зв'язку світ поступово об'єднувався, хоча до повної гармонії було ще дуже далеко. В економічному відношенні означений період - це державно-монополістичний (імперіалістичний) капіталізм, наслідком становлення якого стало зростання економічної ролі держави у житті країни. Держава не тільки створювала умови для економічного розвитку країни (державні закони як «правила гри» в економіці), як це було раніше, а й сама ставала власником чи співвласником засобів виробництва. У розвинутих країнах Європи та СІЛА створено потужну важку промисловість, впроваджено у виробництво найновіші технології.
Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру суспільства, посилив економічну диференціацію держав. За внутрішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні и економічні процеси, які створювали об'єктивні й суб'єктивні передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.
Соціальна й політична атмосфера на початку XX ст. була напруженою. Великі держави увійшли в союзи. 1882 р. був підписаний таємний союзницький договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною й Італією (Троїстий союз). їм протистояв альянс Англії, Франції і Росії, так звана Антанта (1907 p.).