- •Предмет і завдання мікробіології та зв’язок її з товарознавством
- •Короткий нарис з історії розвитку мікробіології
- •Морфологія та систематика мікроорганізмів
- •Морфологія бактерій
- •Основи систематики бактерій
- •Морфологія дріжджів
- •Морфологія плісеневих грибів
- •Ультрамікроби
- •Оптичний мікроскоп і робота з ним Вивчити форму, розмноження, рух та інші морфологічні ознаки мікроорганізмів можна тільки за допомогою мікроскопа (рис. 15).
- •Усі основні частини мікроскопа закріплені на штативі, який складається: з основи штатива (10), тубусотримача (7).
- •Виготовлення препаратів
- •Робота з мікроскопом
- •Мікроскопування дріжджів і плісеневих грибів
- •Мікроскопування бактерій
- •Питання для самоконтролю знань
- •Фізіологія мікроорганізмів
- •Поняття про обмін речовин
- •Хімічний склад мікроорганізмів
- •Ферменти мікроорганізмів
- •Живлення мікроорганізмів – конструктивний обмін
- •Конструктивний обмін
- •Енергетичний обмін мікроорганізмів
- •Загальні положення про енергетичні процеси у клітині
- •Типовими прикладами анаеробного дихання є:
- •Вплив екологічних факторів на мікроорганізми
- •Чим сприятливіші умови середовища для даного мікроорганізму, тим інтенсивніше протікає його розвиток та життєдіяльність.
- •Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми Температура
- •Вологість середовища
- •Концентрація розчинених речовин у середовищі і осмотичний тиск
- •Променева енергія
- •Ультразвук
- •Магнітне поле
- •Радіохвилі
- •Електричний струм
- •Гідростатичний тиск
- •Механічна дія
- •Невагомість
- •Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми Концентрація водневих іонів (pH)
- •Значення рН середовища для окремих мікроорганізмів
- •Окисно-відновні умови середовища
- •Хімічні речовини
- •Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
- •Антибіотики і фітонциди
- •Гранично допустимий вміст антибіотиків у продуктах
- •Використання факторів зовнішнього середовища для регулювання життєдіяльності мікроорганізмів при зберіганні харчових продуктів
- •Культивування мікроорганізмів Поживні середовища, їхнє виготовлення та стерилізація
- •Стерилізація поживних середовищ і посуду
- •Одержання чистих культур мікроорганізмів
- •Розповсюдження мікроорганізмів у природі
- •Мікрофлора ґрунту
- •Мікрофлора води
- •Мікрофлора повітря
- •Кількісне визначення мікроорганізмів
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом культивування
- •Підготовка матеріалу до дослідження
- •Приготування десятикратних розведень
- •Висів у чашки Петрі
- •Підрахунок кількості вирощених колоній (проводиться на наступному занятті)
- •Визначення кількості мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом крайніх розведень
- •Найважливіші біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми
- •Спиртове бродіння
- •Vіі стадія:
- •Молочнокисле бродіння
- •Збудники молочнокислого бродіння
- •Пропіоновокисле бродіння
- •Маслянокисле бродіння
- •Ацетонобутилове та ацетоноетилове бродіння Ацетонобутилове бродіння
- •Ацетоноетилове бродіння
- •Бродіння пектинових речовин і клітковини Бродіння пектинових речовин
- •Бродіння клітковини
- •Аеробні процеси
- •Оцтовокисле бродіння
- •Лимоннокисле бродіння
- •Перетворення азотистих речовин
- •Процеси гниття
- •Нітрифікація та денітрифікація
- •Розклад сечовини
- •Фіксація атмосферного азоту
- •Роль мікробіологічних процесів у кругообігу речовин у природі
- •Накопичувальні (елективні) культури мікроорганізмів
- •Одержання накопичувальної культури сінної палички
- •Одержання накопичувальної культури
- •Одержання накопичувальної культури протея
- •Одержання накопичувальної культури оцтовокислих бактерій
- •Одержання накопичувальної культури маслянокислих бактерій
- •Патогенні мікроорганізми
- •Біологічні особливості патогенних мікроорганізмів
- •Токсиноутворення. Токсини – отруйні речовини, що утворюються мікроорганізмами. Розрізняють екзо- та ендотоксини.
- •Загальні поняття про інфекцію та імунітет
- •Харчові захворювання
- •Харчові інфекції
- •Харчові отруєння мікробного походження
- •Санітарно-мікробіологічний контроль у системі профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •Мікробіологія харчових продуктів
- •Мікробіологія молока та молочних продуктів
- •Мікрофлора сирого молока
- •Види мікробного псування молока
- •Мікрофлора питного молока
- •Мікрофлора кисломолочних продуктів
- •Мікрофлора сирів
- •Мікрофлора масла
- •Мікрофлора морозива
- •Мікробіологія м’яса та м’ясних продуктів
- •Допустима мікрофлора у ковбасних виробах згідно СанПіН
- •Мікробіологія риби і рибних продуктів
- •Хвороби овочів
- •Мікрофлора квашених та солоних фруктів, овочів
- •Мікробіологія зерноборошняних товарів
- •Мікрофлора крупи
- •Мікрофлора пшеничного борошна
- •Мікробіологія cмакових товарів
- •Мікробіологія жирових продуктів
- •Мікробіологія крохмалю, цукру та кондитерських виробів
- •Мікробіологічні показники цукру-рафінаду і цукру-піску
- •Мікробіологія консервів
- •Мікробіологія непродовольчих товарів
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів
- •Мікробіологія гумових виробів
- •Мікробіологія текстильних товарів
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів
- •Мікробіологічна корозія заліза та сталі
- •Біодеградація синтетичних матеріалів, малярського покриття, асфальту, палива та мастильних матеріалів Синтетичні матеріали
- •Малярські покриття
- •Біодеградація асфальту
- •Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах
- •Біодеградація косметичних, фармацевтичних та оптичних виробів
- •Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
- •Визначення якості харчових продуктів та питної води за загальною кількістю мафам
- •Визначення стану бактеріального забруднення непродовольчих товарів за загальною кількістю мафам
- •Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
- •Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори згідно з гост 9225–84
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392–78)
- •Список літератури
- •Додатки
- •Міжнародна класифікація бактерій
- •Частина 2. Слизисті бактерії. Ці бактерії переміщуються ковзанням (повзучі). Слизисті бактерії поділяють на два порядки:
- •Роди невизначеної належності
- •Родина Veillonellaceae
- •Родина I. Methanobactericeae
- •Порядок Riketsiales
- •Вимоги стандартів і СанПіН до якості харчових продуктів за загальною кількістю мікроорганізмів (мафам, куо)
- •Вимоги стандарту до якості ковбасних виробів за бактеріологічними показниками
- •Орієнтовний склад мікрофлори кисломолочних продуктів (гост 9225–84)
- •Мікробіологія
Виготовлення препаратів
Для того, щоб вивчати мікроорганізми за допомогою мікроскопа, необхідно виготовити препарати. Під мікроскопом можна вивчати як живі, так і неживі мікроорганізми. Так, живі мікроорганізми можна вивчити, ознайомившись з їхньою формою, розташуванням клітин, рухливістю, способом розмноження, утворенням і проростанням спор.
Для вивчення живих бактерій готують препарат методом розтисненої краплі.
Виготовлення препаратів методом розтисненої краплі. На предметне скло наносять краплю води з промивалки або колбочки. Потім обпаленою над полум’ям пальника петлею вносять в краплю води невелику кількість (на кінчику петлі) мікробів, які підлягають вивченню, і ретельно перемішують до одержання ополисценції. Якщо досліджують рідкі матеріали або мікроби, що знаходяться у рідкому середовищі, то вода на предметне скло не наноситься, а наносяться мікроби разом з краплею рідини. Потім краплю суспензії, яка знаходиться на предметному склі, накривають покривним склом, слідкуючи за тим, щоб під нього не потрапило повітря (це ускладнить мікроскопування). Для цього покривне скло спочатку ставлять на ребро, а потім обережно опускають і притискають нігтем або скляною паличкою (крапля рідини при цьому розтискається). Крапля має бути середнього розміру і заповнювати весь простір між предметним і покривним склом. Якщо вона занадто велика, то рідина може виступити за край покривного скла, що стане на перешкоді мікроскопуванню. У такому випадку надлишок води необхідно усунути за допомогою фільтрувального паперу.
Препарати, виготовлені методом розтисненої краплі (з живих мікробів), розглядають при закритій діафрагмі. Частіше при цьому користуються об’єктивом, який дає збільшення у 40 разів. Слід запам’ятати, що робоча відстань цього об’єктива від препарату знаходиться у проміжку від 1 до 2 мм (що відповідає фокусній відстані об’єктива). У цьому проміжку і слід знаходити зображення.
Виготовлення забарвлених препаратів. Бактерії дуже часто розглядають у забарвлених препаратах. Так можна краще вивчити будову клітини, включення, спороутворення, наявність джгутиків тощо. Забарвлені препарати готують так. Спочатку роблять мазок. Для цього краплю бактеріальної суспензії, виготовленої методом розтисненої краплі, розмазують петлею на поверхні предметного скла. Виготовлений мазок висушують на повітрі. Щоб прискорити процес висушування, препарат можна направити під струмінь теплого повітря над полум’ям пальника (але ні в якому разі не вносити у полум’я пальника). Потім необхідно вбити мікроби. Мертві клітини краще забарвлюються і добре закріплюються на поверхні скла, не змиваючись при наступних операціях. Для того, щоб убити мікроби, препарат фіксують, тобто три рази повільно проводять через полум’я пальника мазком зверху. Фіксований мазок фарбують. Для цього на поверхню мазка наносять 1–2 краплі фарби з крапельниці і витримують впродовж 2–3 хвилин. (Як барвник можна використовувати водний розчин фуксину, розчин метиленової синьки, генціан-віолету або іншої фарби). Після забарвлення фарбу змивають водою з промивалки і препарат ретельно висушують фільтрувальним папером.
Забарвлені препарати необхідно розглядати при відкритій діафрагмі з об’єктивом×90. Об’єктив×90 – це об’єктив, що дає максимальне збільшення, однак лінза його невелика і через неї проходить незначна кількість світлових променів. Через шар повітря розглядати препарат з об’єктивом×90 неможливо, через те, що світлові промені, переходячи з одного середовища в інше (із скла в повітря), заломлюються і в об’єктив потрапляє занадто мало світла, в результаті чого зникає видимість препарату. Щоб виключити заломлення світлових променів, на препарат наносять краплю кедрового (імерсійного) масла і об’єктив занурюють у масло, розглядаючи препарат через шар масла (а не через шар повітря). Кедрове масло має показник заломлення такий, як і скло, завдяки чому повністю виключається розсіювання світлових променів і препарат буде добре видно. Слід запам’ятати, що робоча відстань об’єктива×90 від препарату знаходиться у проміжку від 0,5 до 1,0 мм, тому зображення слід шукати на цій відстані.
