- •Предмет і завдання мікробіології та зв’язок її з товарознавством
- •Короткий нарис з історії розвитку мікробіології
- •Морфологія та систематика мікроорганізмів
- •Морфологія бактерій
- •Основи систематики бактерій
- •Морфологія дріжджів
- •Морфологія плісеневих грибів
- •Ультрамікроби
- •Оптичний мікроскоп і робота з ним Вивчити форму, розмноження, рух та інші морфологічні ознаки мікроорганізмів можна тільки за допомогою мікроскопа (рис. 15).
- •Усі основні частини мікроскопа закріплені на штативі, який складається: з основи штатива (10), тубусотримача (7).
- •Виготовлення препаратів
- •Робота з мікроскопом
- •Мікроскопування дріжджів і плісеневих грибів
- •Мікроскопування бактерій
- •Питання для самоконтролю знань
- •Фізіологія мікроорганізмів
- •Поняття про обмін речовин
- •Хімічний склад мікроорганізмів
- •Ферменти мікроорганізмів
- •Живлення мікроорганізмів – конструктивний обмін
- •Конструктивний обмін
- •Енергетичний обмін мікроорганізмів
- •Загальні положення про енергетичні процеси у клітині
- •Типовими прикладами анаеробного дихання є:
- •Вплив екологічних факторів на мікроорганізми
- •Чим сприятливіші умови середовища для даного мікроорганізму, тим інтенсивніше протікає його розвиток та життєдіяльність.
- •Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми Температура
- •Вологість середовища
- •Концентрація розчинених речовин у середовищі і осмотичний тиск
- •Променева енергія
- •Ультразвук
- •Магнітне поле
- •Радіохвилі
- •Електричний струм
- •Гідростатичний тиск
- •Механічна дія
- •Невагомість
- •Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми Концентрація водневих іонів (pH)
- •Значення рН середовища для окремих мікроорганізмів
- •Окисно-відновні умови середовища
- •Хімічні речовини
- •Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
- •Антибіотики і фітонциди
- •Гранично допустимий вміст антибіотиків у продуктах
- •Використання факторів зовнішнього середовища для регулювання життєдіяльності мікроорганізмів при зберіганні харчових продуктів
- •Культивування мікроорганізмів Поживні середовища, їхнє виготовлення та стерилізація
- •Стерилізація поживних середовищ і посуду
- •Одержання чистих культур мікроорганізмів
- •Розповсюдження мікроорганізмів у природі
- •Мікрофлора ґрунту
- •Мікрофлора води
- •Мікрофлора повітря
- •Кількісне визначення мікроорганізмів
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом культивування
- •Підготовка матеріалу до дослідження
- •Приготування десятикратних розведень
- •Висів у чашки Петрі
- •Підрахунок кількості вирощених колоній (проводиться на наступному занятті)
- •Визначення кількості мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом крайніх розведень
- •Найважливіші біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми
- •Спиртове бродіння
- •Vіі стадія:
- •Молочнокисле бродіння
- •Збудники молочнокислого бродіння
- •Пропіоновокисле бродіння
- •Маслянокисле бродіння
- •Ацетонобутилове та ацетоноетилове бродіння Ацетонобутилове бродіння
- •Ацетоноетилове бродіння
- •Бродіння пектинових речовин і клітковини Бродіння пектинових речовин
- •Бродіння клітковини
- •Аеробні процеси
- •Оцтовокисле бродіння
- •Лимоннокисле бродіння
- •Перетворення азотистих речовин
- •Процеси гниття
- •Нітрифікація та денітрифікація
- •Розклад сечовини
- •Фіксація атмосферного азоту
- •Роль мікробіологічних процесів у кругообігу речовин у природі
- •Накопичувальні (елективні) культури мікроорганізмів
- •Одержання накопичувальної культури сінної палички
- •Одержання накопичувальної культури
- •Одержання накопичувальної культури протея
- •Одержання накопичувальної культури оцтовокислих бактерій
- •Одержання накопичувальної культури маслянокислих бактерій
- •Патогенні мікроорганізми
- •Біологічні особливості патогенних мікроорганізмів
- •Токсиноутворення. Токсини – отруйні речовини, що утворюються мікроорганізмами. Розрізняють екзо- та ендотоксини.
- •Загальні поняття про інфекцію та імунітет
- •Харчові захворювання
- •Харчові інфекції
- •Харчові отруєння мікробного походження
- •Санітарно-мікробіологічний контроль у системі профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •Мікробіологія харчових продуктів
- •Мікробіологія молока та молочних продуктів
- •Мікрофлора сирого молока
- •Види мікробного псування молока
- •Мікрофлора питного молока
- •Мікрофлора кисломолочних продуктів
- •Мікрофлора сирів
- •Мікрофлора масла
- •Мікрофлора морозива
- •Мікробіологія м’яса та м’ясних продуктів
- •Допустима мікрофлора у ковбасних виробах згідно СанПіН
- •Мікробіологія риби і рибних продуктів
- •Хвороби овочів
- •Мікрофлора квашених та солоних фруктів, овочів
- •Мікробіологія зерноборошняних товарів
- •Мікрофлора крупи
- •Мікрофлора пшеничного борошна
- •Мікробіологія cмакових товарів
- •Мікробіологія жирових продуктів
- •Мікробіологія крохмалю, цукру та кондитерських виробів
- •Мікробіологічні показники цукру-рафінаду і цукру-піску
- •Мікробіологія консервів
- •Мікробіологія непродовольчих товарів
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів
- •Мікробіологія гумових виробів
- •Мікробіологія текстильних товарів
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів
- •Мікробіологічна корозія заліза та сталі
- •Біодеградація синтетичних матеріалів, малярського покриття, асфальту, палива та мастильних матеріалів Синтетичні матеріали
- •Малярські покриття
- •Біодеградація асфальту
- •Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах
- •Біодеградація косметичних, фармацевтичних та оптичних виробів
- •Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
- •Визначення якості харчових продуктів та питної води за загальною кількістю мафам
- •Визначення стану бактеріального забруднення непродовольчих товарів за загальною кількістю мафам
- •Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
- •Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори згідно з гост 9225–84
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392–78)
- •Список літератури
- •Додатки
- •Міжнародна класифікація бактерій
- •Частина 2. Слизисті бактерії. Ці бактерії переміщуються ковзанням (повзучі). Слизисті бактерії поділяють на два порядки:
- •Роди невизначеної належності
- •Родина Veillonellaceae
- •Родина I. Methanobactericeae
- •Порядок Riketsiales
- •Вимоги стандартів і СанПіН до якості харчових продуктів за загальною кількістю мікроорганізмів (мафам, куо)
- •Вимоги стандарту до якості ковбасних виробів за бактеріологічними показниками
- •Орієнтовний склад мікрофлори кисломолочних продуктів (гост 9225–84)
- •Мікробіологія
Визначення якості харчових продуктів та питної води за загальною кількістю мафам
Згідно з чинними стандартами загальна кількість мікроорганізмів у харчових продуктах та питній воді визначається методом висівів на поживному середовищі МПА. Визначається загальна кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроорганізмів у 1 см3 або 1 г продукту.
Проби досліджуваного матеріалу попередньо десятикратно розбавляють. З цією метою використовують пробірки з 9 см3 стерильної води.
Вода. Водопровідний кран обпалюють за допомогою змоченого спиртом тампону, відкривають і впродовж 10 хв спускають воду, після чого відбирають пробу у стерильну колбу чи пробірку.
Стерильною піпеткою відбирають 1 см3 досліджуваної води і виливають її у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА (далі, як у роботі 1).
Молоко. Щоб здійснити розведення, використовують пробірки з 9 см3 стерильної води. Стерильною піпеткою відбирають 1 см3 молока і вносять в першу пробірку, закривають ватним корком, ретельно перемішують. Таким чином одержують перше розведення 1:10. Аналогічно виконують друге і наступні розведення. З останнього розведення 1 см3 суспензії висівають у чашку Петрі і заливають розплавленим МПА (далі, як у роботі 1).
Харчові продукти твердої консистенції (кухонна сіль, цукор, кондитерські вироби, борошно, крупи та ін.). На стерильному папері або склі зважують 10 г продукту і переносять у колбу з 90 см3 стерильної води, збовтують 5 хв (кухонна сіль, цукор, цукристі кондитерські вироби повністю розчиняються). Таким чином отримують перше розведення 1:10.
Готуючи наступні 10-тикратні розведення, використовують пробірки з 9 см3 стерильної води і піпетки на 1 см3. З останнього розведення набирають 1 піпеткою 1 см3 суспензії, роблять висів у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА. Чашки вміщують у термостат. Облік результатів і висновки щодо відповідності харчових продуктів та питної води вимогам стандартів роблять на наступному занятті.
Визначення стану бактеріального забруднення непродовольчих товарів за загальною кількістю мафам
Визначаючи стан загального бактеріального забруднення непродовольчих товарів, застосовують метод висівів на твердому поживному середовищі – м’ясо-пептонному агарі (МПА). Обраховують загальну кількість мікроорганізмів на 1 см2 площини (тканина, шкіра, посуд та ін.) або в 1 г (бавовна, шерсть, пряжа, мило, косметичні засоби) об’єктів.
Визначення кількості мікроорганізмів на поверхні товарів. Змивають 10 см3 площі досліджуваного об’єкту за допомогою стерильних ватних тампонів і 100 см3 стерильної води в колбах.
У чашку Петрі піпеткою вносять 1 см3 змиву, заливають розплавленим МПА і вміщують у термостат. Облік результатів і висновки роблять на наступному занятті.
Визначення кількості мікроорганізмів в одиниці маси товарів. Дотримуючись стерильності, зважують 10 г досліджуваного об’єкта і переносять у колбу з 90 см3 стерильної води, ретельно перемішують, збовтуючи впродовж 5 хв. Таким чином отримують розведення 1:10. Далі піпеткою відбирають з розведення 1 см3 суспензії, висівають у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА і вміщують у термостат. Висновки про бактеріальне забруднення роблять на наступному занятті.
