Визначення кількості мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом

На цьому занятті спочатку підраховують кількість колоній, які виросли на чашках Петрі, і записують результати визначення кількості мікроорганізмів методом культивування у вказаному викладачем об’єкті.

Далі починають визначати кількість мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом. Для цього користу­ються спеціальними камерами (Бюркера, Горлєва та ін.). Розведення досліджуваного продукту готують так, як при визначенні кількості мікроорганізмів методом культивування.

Якщо об’єктом дослідження викладачем визначені хлібо­пе­карські дріжджі, необхідно порівняти результати, отримані мето­дами, і зробити відповідні висновки.

Визначення кількості мікроорганізмів методом крайніх розведень

Спочатку необхідно приготувати низку зростаючих розведень досліджуваного зразка. Правила приготування десятикратних розве­день викладені в методичних вказівках до 7-го заняття.

Щоб визначити кількість мікроорганізмів в 1 мл досліджуваного зразка, проводять висів суспензії кожного розведення у пробірки на рідке елективне середовище. Потім пробірки вміщують в термостат при оптимальній температурі на 24 години. Клітини мікроорганізмів починають активно розмножуватись в поживному середовищі за сприятливих умов і призводять до змін елективного середовища, які видно неозброєним оком.

Метод крайніх розведень застосовується для визначення бак­­терій групи кишкової палички. Забруднення продуктів бактеріями цієї групи характеризується поняттям колі-титру.

Колі-титр – це та найменша кількість молока, в якій міститься хоча б одна кишкова паличка.

Для визначення колі-титру молока і молочних продуктів стериль­ними піпетками вносять по 1 мл суспензії кожного розведення в пробірки з рідким середовищем Кесслера, яке є елективним середо­вищем для бактерій групи кишкової палички. (Схема висіву наведена на рис. 16).

Його готують з води, жовчі і пептону. Після стерилізації і встановлення відповідного pH (7,4–7,6) додають генціан-віолет, розливають середовище у пробірки, опускають в них поплавки (маленькі пробірки) і повторно стерилізують. Готове поживне середовище має темно-фіолетовий колір, поплавки повністю запов­нені середовищем.

Пробірки із середовищем Кесслера, в які зроблені висіви з розведень досліджуваних продуктів, вміщують в термостат на 24 години при температурі 43°С.

Кишкова паличка викликає помутніння середовища Кесслера і накопичення газу, який заповнює поплавки.

Крайня пробірка, в якій відбулись вказані зміни елективного поживного середовища, вважається тим крайнім розведенням, в яке потрапила хоча б одна мікробна клітина.

Рис. 16. Схема проведення висіву для визначення колі-титру.

Найважливіші біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми

Мікроорганізми в процесі своєї життєдіяльності, тобто в процесі обміну речовин, утворюють різні продукти: спирти (етиловий, бутиловий, ізоаміловий), кислоти (молочну, оцтову, масляну, пропіо­нову), різні антибіотики, вітаміни та інші продукти. Багато про­дуктів, які утворюються мікроорганізмами, широко використо­ву­ються в народному господарстві. Отримання спирту, молочної, лимонної, оцтової кислот та різних антибіотиків базується на використанні жит­тє­діяльності мікроорганізмів. На використанні біохімічних процесів, які збуджуються мікроорганізмами, ґрунтується вироб­ництво вина, пива, квасу, бродіння тіста, різних кисломолочних продуктів, ква­шених овочів та ін. Одні й ті ж біохімічні процеси можуть бути корисними, якщо їх збудники свідомо використовуються людиною у виробництві тих чи інших продуктів, але й можуть приносити великі втрати, якщо ті процеси виникають спонтанно.

Деякі біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми, можуть приносити дуже велику шкоду народному господарству. До таких процесів відноситься, наприклад, псування продуктів в результаті гниття, руйнування деревини та ін.

Нижче розглядаються найбільш важливі біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми.