Мікрофлора повітря

Мікроорганізми повітря дуже різноманітні.

Загальна чисельність мікроорганізмів у повітрі коливається в широкому діапазоні – від декількох до багатьох десятків тисяч клітин в 1 м³. Так, у повітрі Арктики виявлено 2–3 клітини мікроорганізмів на 20 м³, тоді як у повітрі промислових центрів нараховують до де­кіль­кох десятків тисяч мікробів у 1м³.

Основними джерелами надходження мікроорганізмів у повітря є ґрунти, водойми, поверхня рослин та інших живих істот. З висхідними течіями повітря на частинках пилу мікроорганізми можуть переноситись на великі відстані.

Склад мікроорганізмів повітря залежить від ступеня забруднення його мінеральними і органічними частинками, від температури, опадів, рельєфу місцевості, вологості та багатьох інших факторів.

У залежності від пори року кількість мікроорганізмів у повітрі змінюється. Якщо взяти її взимку за 1, то навесні вона складатиме 1,7, влітку – 2, а восени – 1,2.

У забрудненому повітрі вміст мікроорганізмів значно збіль­шу­ється, що обумовлено їх адсорбцією на поверхні частинок пилу: в 1 г пилу мо­же бути до 1 млн бактерій. Тому у повітрі над великими містами мік­роорганізмів більше, ніж у сільській місцевості.

У повітрі лісів, особливо хвойних, мікроорганізмів дуже мало, на них згубно діють леткі речовини – фітонциди.

Надзвичайно чисте повітря над морями, у горах. Проте бактерії і гриби були знайдені навіть на висоті 70 км.

Численні аналізи зразків атмосферного повітря дозволили ідентифікувати у ньому до 1200 різних видів мікроорганізмів. Найпоширеніши­ми є спорові бактерії роду Васillus (В.subtilis, В.megaterium, B.cereus), пігментовані сапрофітні бактерії роду Місrососсиs, сарцини, дріжджі, актиноміцети, плісеневі гриби, тобто мікроорганізми, стійкі до дії світла і висихання.

Мікроорганізмів, які б постійно жили у повітрі, не існує. Це обумовлено відсутністю у повітрі поживних речовин, мікробоцидною дією сонячних променів, високою або низькою температурою та іншими факторами.

У приміщеннях, у присутності хворих людей і тварин, у повітрі можуть знаходитися патогенні види мікроорганізмів: стафілококи, мікобактерії туберкульозу, бактерії туля­ремії, сальмонели, збудники дифтерії, сибірки, стрептококових, менінгококових та вірусних інфекцій.

Оскільки людина в середньому вдихає за добу 12–14 тис. л по­віт­ря і при цьому майже 99% атмосферних мікроорганізмів затримується в дихальних шляхах, присутність патогенних форм у повітрі є небезпечною для здоров’я людей.

Для оцінки санітарно-гігієнічного стану повітря закритих примі­щень використовують мікробне число та число санітарно-показових бак­терій.

Мікробне число – загальна кількість мікроорганізмів в 1 м³ по­вітря; число санітарно-показових бактерій – кількість гемолітичних стафілококів і стрептококів в 1 м³ повітря.

Для деяких приміщень (операційні, пологові будинки, дитячі установи та ін.) мікробне забруднення повітря має бути обмеженим. Так, загальна кількість мікроорганізмів в операційному відділенні перед початком операції не повинна перевищувати 500 в 1 м³ повітря, а після операції – 1000, патогенні ж стафілококи і стрептококи не повинні виявлятися в об’ємі 250 л повітря.

Для зниження кількості мікроорганізмів повітря обробляють ультрафіолетовими променями (довжина хвилі 2537), які виявляють сильну мікробоцидну дію. Цей метод широко використовується для стерилізації повітря в лікарнях, на заводах і в лабораторіях. Летальну дію на мік­роорганізми повітря виявляють формалін, окис етилену, пропіленгліколь і триетиленгліколь. Їх використовують для стерилі­зації повітря дуже забруднених приміщень, обладнання в мікробіо­логічній промисловості, космічних апаратів тощо.