Основи систематики бактерій

З глибокої давнини живий світ поділився на двоє царств –рослинне та тваринне. Тільки в другій половині ХIX ст. дійшли висновку, що мікроорганізми суттєво відрізняються і від тварин, і від рослин. Саме тоді всі мікроорганізми були виділені в окреме царство "Протиста". У кінці XIX ст. царство "Протиста" розділили залежно від будови клітини на дві групи:

• вищі протисти (еукаріоти) – клітини, що мають відокрем­лене ядро і великі рибосоми;

• нижчі протисти (прокаріоти) – в клітинах яких немає відокремленого ядра, а рибосоми дрібні й розсіяні в цитоплазмі.

Таким чином, бактерії відносять до царства прокаріотів (Procariota). Єдиної класифікації бактерій, яка би віддзеркалювала еволюційний розвиток окремих видів, до цього часу не існує. Разом з тим, при класифікації враховують їх сполучення, наявність і розташування джгутиків, здатність до спороутворення, фізіологічні властивості (тип живлення, характер отримання енергії, потреба в кисні, патогенність та ін.) і біологічні ознаки. Нижче наведено спрощену класифікацію бактерій та систематику бактерій "Берги", при складанні якої враховано "Міжнародний кодекс номенклатури бактерій". За спрощеною системою класифікації бактерії ділять на родини, роди та види. В основі поділу на родини лежить форма бактерій, на роди – морфологічні ознаки: сполучення клітин, ступінь звивистості та здатність до спороутворення.

Усі бактерії поділяються на 5 родин:

1. Родина Coccacea – родина кулястих бактерій. Вона поділяється на три роди:

• рід Streptococeus (стрептококи);

• рід Sarcina (сарцини);

• рід Micrococоus (мікрококи).

2. Родина Bacteriacea – родина паличкоподібних. Вона поділяється на два роди:

• рід Bacterium (паличкоподібні бактерії, що не здатні до спороутворення);

• рід Bacillus (бацили – спороутворюючі палич­ки).

3. Родина Spirillacеa – родина звивистих бактерій. Поділяється на два роди:

• рід Vibrio – вібріони, зігнуті у вигляді коми;

• рід Spirillum – спіралі, звивисті, з одним чи кількома завитками.

4. Родина Spirochaetacea (спірохети) – дуже звивисті, з численними завитками. Ця родина має тільки один рід.

5. Родина Desmobacteriacea – родина ниткових бактерій.

Кожен рід бактерій має безліч різних видів, що відрізняються між собою особливостями життєдіяльності. Для того, щоб визначити родину та рід бактерій, достатньо вивчити морфологічні ознаки невідомої культури за допомогою мікроскопа. Для визначення виду бактерій необхідно ще вивчити фізіологічні та культуральні ознаки (відношення бактерій до різних джерел харчування шляхом висівів на різні поживні середовища та характер росту бактерій на них). Назва бактерій складається, як правило, з двох слів. Перше слово вказує на родову належність, друге – на назву виду. За правилами, встанов­леними в біології, назва бактерій дається латинською мовою. Родова належність пишеться з великої букви, видова – з малої. Наприклад, Streptococcus lactis. Ці бактерії відносяться до роду Streptococcus (кулясті бактерії, які утворюють ланцюги). Вони викликають скисання молока в результаті перетворення молочного цукру (лактози) в молочну кислоту. Звідки й видова назва "lactis".

Міжнародна система класифікації бактерій, яку наведено в додатку 1, значно складніша. За нею царство прокаріот (Procarіotа) ділиться на два відділи: ціанобактерії та бактерії. Кожний відділ ділиться на частини, частини – на порядки, порядки – на родини, родини – на роди, роди – на види.