Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kniga_mikrobi.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.74 Mб
Скачать

Живлення мікроорганізмів – конструктивний обмін

У мікроорганізмів відсутні спеціальні органи для приймання поживи, тому їх живлення проходить через всю поверхню оболонки клітини.

Відомо два шляхи надходження речовин до клітини:

1. Шляхом полегшеної дифузії за рахунок різниці осмотичного тиску у зовнішньому середовищі та в клітині.

Осмотичний тиск – це тиск розчинених у воді речовин на стінки замкненої судини (або клітини).

У відносно слабких розчинах осмотичний тиск змінюється про­порційно концентрації розчинених речовин. Чим більша різниця осмотичних тисків з обох сторін оболонки клітини, тим інтенсивніше дифундує через оболонку вода у розчин з більшим осмотичним тиском. Разом з водою через оболонку дифундують (осмотують) розчинені у воді речовини. Слід підкреслити, що кожна речовина дифундує у відповідності з її власним парціальним частинним осмотичним тиском, тобто у розчин з меншою її концентрацією. Це визначає вибірковий перехід різноманітних харчових речовин з середовища до клітини та рух продуктів метаболізму у зворотному напрямку.

Поживні речовини, що потрапили до клітини, залучаються до конструктивного та енергетичного обмінів. В результаті концентрація їх у клітині зменшується у порівнянні з зовнішнім середовищем, і тому знову іде надходження цих речовин з зовнішнього середовища в клітину. Там процес відбувається аж до повного вичерпання поживних речовин із субстрату. Продукти обміну, які для мікро­організмів є шлаками, постійно виводяться із клітини, оскільки у середовищі їхня концентрація менша.

Оболонка клітини пропускає справжні розчини і затримує тільки макромолекули, виконує роль осмотичного бар’єру. Отже, цитоплазматична мембрана виконує роль осмотичного бар’єру, який, завдяки властивості напівпроникнення, регулює надходження до клітини та вихід з неї розчинених речовин.

Речовини, не розчинені у воді, або ті, що утворюють колоїдні розчини (білки, крохмаль), не можуть бути використані клітиною у вигляді цілої макромолекули. Вони проходять через цитоплазматичну мембрану тільки після розщеплення на більш прості молекули поза клітиною. Це відбувається в поживному середовищі під впливом екзоферментів мікробів. Наприклад, гнильні властивості, тобто здатність розкладати білки до кінцевих продуктів, мають тільки мікроби, що виробляють протеолітичні екзоферменти.

Таким чином, осмотичне проникнення поживних речовин до клітини зумовлене різницею осмотичних тисків між середовищем і клітиною. Це перенесення, що відбувається до вирівнювання концен­трації речовин у клітині із зовнішнім середовищем, відповідно, не потребує витрат енергії клітини.

2. Шлях активного переносу. Це процес направленого переносу речовин за допомогою особливих білків ферментного походження, що носять назву пермеази (від англійського слова permcate – проникати).

Пермеази локалізовані у цитоплазматичній мембрані. Їм прита­манна субстратна специфічність, тобто кожний фермент переносить тільки одну речовину, що має подібну до білка-переносника стереохімічну будову. На зовнішній стороні мембрани переносник адсорбує речовину, дифундує з нею через мембрану, і на внут­рішньому її боці віддає речовину до цитоплазми. Активний транспорт може супроводжуватися хімічною модифікацією субстрату (наприк­лад, при фосфорилюванні глюкози до цитоплазми перено­ситься на пермеазах лише одна хімічна група).

У активному переносі витрачається енергія, інакше кажучи, процес є енергонезалежним.

Речовини, що надходять через оболонку до цитоплазми клітини із зовнішнього середовища, не можуть виділятися через цю ж оболонку назад. Це пояснюється тим, що внаслідок різноманітних симптоматичних реакцій синтезу з участю ферментів харчові речо­вини швидко перетворюються у складні органічні сполуки, які через їхню колоїдну природу втрачають здатність проникати через оболонку та прилягаючий до неї шар цитоплазми і накопичуватися в клітині.

Майже завжди процеси засвоєння (асиміляції) поживних речовин та процеси біосинтезу в клітині переважають над процесами розпаду (дисиміляції) речовин протоплазми. Це сприяє тому, що маса клітини збільшується, клітина росте, розвивається, розмножується.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]