6.Лікування гепатиту
Лікування гострого гепатиту
Лікування обов'язково проводиться в стаціонарі. Крім того:
прописується дієта № 5А, напівпостільний режим (при тяжкому перебігу – постільний)
при всіх формах гепатиту протипоказаний алкоголь і гепатотоксичні лікарські засоби;
проводиться інтенсивна дезінтоксикаційна інфузійна терапія, Щоб компенсувати цю функцію печінки;
призначають гепатопротектівное препарати (есенціале, легалон, карсил);
призначають щоденну високу клізму;
роблять корекцію обміну – препарати калію, кальцію і марганцю, вітамінний комплекси.
Вірусні гепатити лікують у спеціалізованих відділеннях інфекційних лікарень, токсичні – у відділеннях, що спеціалізуються на отруєннях. При інфекційних гепатитах виробляють санації вогнища поширення інфекції.
Противірусні та імуномодулюючі засоби поки недостатньо широко застосовуються в терапії гострих форм гепатитів.
Хороші результати щодо поліпшення загального стану при вираженій гіпоксії дає киснетерапії, оксігенобаротерапія.
Якщо присутні ознаки геморагічного діатезу, призначають вітамін К (вікасол) внутрішньовенно.
Лікування хронічного гепатиту
Хворим на хронічний гепатит також призначається лікувальна дієтотерапія (дієта № 5А в стадії загострення і дієта № 5 поза загостренням), необхідний повна відмова від вживання алкоголю, зниження фізичних навантажень. У період загострення необхідно Стаціонарне лікування у відділенні гастроентерології.
Фармакологічна терапія включає в себе базисну терапію препаратами-гепатопротекторами, призначення препаратів, нормалізують травлення і обмінні процеси, біологічні препарати для корекції бактеріальної флори кишечника.
Гепатопротектівное терапія здійснюється препаратами, що сприяють регенерації і захисту печінкової тканини (есенціале, легалон, цеанідалон, калію оротат), призначається курсами по 2-3 місяці з піврічним перервами. У терапевтичні курси включають полівітамінні комплекси, ферментні препарати (фестал, панкреатин), пробіотики (лактобактерин, біфікол).
В якості дезінтоксикаційних мер застосовують інфузію 5%-го розчину глюкози з додавання вітаміну С. Для дезінтоксикації кишкової середовища призначають ентеросорбенти (активоване вугілля, поліпефан, мікроцеллулоза).
Противірусну терапію призначають при діагностуванні вірусних гепатитів В, С, D.
При лікуванні аутоімунного гепатиту застосовують кортикостероїди і імунодепресанти.
Лікування проводять при постійному моніторингу біохімічних проб крові (активність трансфераз, білірубін крові, функціональні проби).
7.Профілактика і прогноз при гепатиті
Первинна профілактика вірусних гепатитів – дотримання гігієнічних приписів, здійснення санітарно-епідемічним мер, санітарний нагляд над підприємствами, які можуть стати вогнищем поширення інфекції, вакцинація.
Профілактикою іншій формі гепатитів є уникнення дії гепатотравмірующіх факторів – алкоголю, лікарських засобів, токсичних речовин.
Вторинна профілактика хронічного гепатиту полягає в дотримання дієти, режиму, лікарських рекомендацій, регулярному проходженні обстеження, контролі клінічних показників крові. Хворим рекомендується регулярне санаторно-курортне лікування, водолікування.
Прогноз при своєчасному діагностуванні та лікуванні гострого гепатиту, як правило, сприятливий і веде до одужання. Гострі алкогольні та токсичні гепатити закінчуються летально в 3-10% випадків, часто важкий перебіг пов'язано з ослаблення організму другому захворюванні.
При розвитку хронічного гепатиту прогноз залежить від повноцінності та своєчасності терапевтичних заходів, дотримання дієти і щадного режиму.
Несприятливий перебіг гепатиту може ускладнитися цирозу печінки та печінкову недостатність, при якій досить імовірний летальний результат. Іншими поширеним ускладненнями хронічних гепатитів є обмінні порушення, анемія і порушення згортання, цукровий діабет, злоякісні новоутворення (рак печінки).
Список використаної літератури:
1«Ласкавий» вірус б'є в печінку // Україна молода, № 86, 24.05.2011
2.Хронічний гепатит. Олена Кондратенко, стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 12.08.2011.