1. Поняття, види і загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Усі злочини, передбачені розділом XX Особливої частини КК, виходячи з їхніх безпосередніх об'єктів, можна поділити на три групи:

1) злочини проти миру (статті 436, 437, 447);

2) злочини проти безпеки людства (статті 439-442);

3. злочини проти міжнародного правопорядку (статті 438, 443-446).

Ця класифікація має дещо умовний характер, оскільки між­народний правопорядок охоплює собою і порядок, встановлений з метою забезпечення миру на нашій планеті, і порядок, встановле­ний для забезпечення безпеки людства.

Родовий об'єкт розглядуваних злочинів складається із трьох спеціальних об'єктів, якими є: 1) мир, 2) безпека людства і 3) між­народний правопорядок.

Злочини, передбачені статтями 443, 444 і 446 КК, мають обо­в'язкові додаткові об'єкти: перший з них - життя людини, другий (альтернативно) - нормальна діяльність певних установ, власність, життя, здоров'я, воля і гідність особи, третій (також альтернатив­но) - власність, життя, здоров'я, воля і гідність особи.

З об'єктивної сторони ці злочини, як правило, вважаються за­кінченими з моменту вчинення відповідного суспільно небезпеч­ного діяння, тобто є формальними за конструкцією складу. Лише три з них (передбачені статтями 438, 439 і 446 КК) є злочинами з матеріальними складами.

Із суб'єктивної сторони усі злочини проти миру, безпеки люд­ства та міжнародного правопорядку характеризуються прямим умислом. Це підкреслюється, зокрема, і тим, що для злочинів, пе­редбачених статтями 436, 442, 443, 444, 446, 447 КК, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є спеціальна мета.

Суб'єктами злочинів проти миру, безпеки людства та між­народного правопорядку можуть бути осудні особи, які досягли 16-річного віку, а злочину, передбаченого ст. 443,- 14-річного віку.

На підставі вищезазначеного можна констатувати, що злочи­нами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопо­рядку є діяння, які спричинюють істотну шкоду миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку або загрожують спри­чиненням такої шкоди і відповідальність за які передбачена між­народно-правовими актами та розділом XX Особливої частини Кримінального кодексу України.

2. Злочини проти миру

Безпосереднім об'єктом злочинів, передбачених статтями 436, 437, 447 КК, є мир як складова міжнародного правопорядку.

Для правильної кваліфікації цих злочинів існує потреба у правиль­ному з'ясуванні понять агресивна війна і воєнний конфлікт. Вони є видами актів збройної агресії, які відрізняються між собою, зокрема, масштабами дій, і передбачають застосування державою чи від її імені збройних сил першою проти суверенітету, територіальної не­доторканності або політичної незалежності іншої держави або на­роду (нації). Актом збройної агресії згідно з міжнародним правом можуть бути визнані: вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація; бомбар­дування збройними силами держави території іншої держави або блокада її портів, берегів чи територіальних вод; напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави; заслання державою або від її імені збройних банд, регулярних сил або найманців, які застосовують збройну силу проти іншої держави настільки серйозного характеру, що це рівнозначно переліченим вище актам.