Тарас шевченко

* * *

Не нарікаю я на Бога,

Не нарікаю ні на кого.

Я сам себе, дурний, дурю,

Та ще й співаючи. Орю

Свій переліг – убогу ниву!

Та сію слово. Добрі жнива

Колись-то будуть. І дурю!

Себе таки, себе самого,

А більше, бачиться, нікого?

Орися ж ти, моя ниво,

Долом та горою!

Та засійся, чорна ниво,

Волею ясною!

Орися ж ти, розвернися,

Полем розстелися!

Та посійся добрим житом,

Долею полийся!

Розвернися ж на всі боки,

Ниво-десятино!

Та посійся не словами,

А розумом, ниво!

Вийдуть люде жито жати...

Веселії жнива!..

Розвернися ж, розстелися ж,

Убогая ниво!!!

Чи не дурю себе я знову

Своїм химерним добрим словом?

Дурю! Бо лучче одурить

Себе-таки, себе самого,

Ніж з ворогом по правді жить

І всує нарікать на Бога!

Доля

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

– Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, – ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава – заповідь моя.

Максим рильський

Пам’ятник

Я пам’ятник собі поставив нетривалий –

Не з міді гордої, не з мармурових брил.

Скупі слова мої, що на папері стали,

Укриє завтра пил.

Ні сили віщої не дарувала доля,

Ні слави славної мені не прирекла,

І час мене змете, як сохле листя з поля,

Мов крихти зо стола.

І я забудуся, і, може, лиш припадком

Хтось, розглядаючи старих книжок сміття,

Незацікавленим напом’яне нащадкам

Мале моє життя.

І скаже: жив, писав; приймав хвали й образи;

А втім, ніколи нам не бракне диваків…

… Та що, коли додасть: зате в житті ні разу

Неправді не служив!

Завдання № 6

• Проаналізуйте думки античних авторів про те, як слід вести себе, щоб не втрачати людську честь і гідність. Чи згодні ви, що ці поради й побажання не втратили своєї актуальності й понині?

• Як ви розумієте позицію Гектора в «Іліаді» щодо життєвих пріоритетів? Що важливіше – безславне життя чи посмертна слава?

• Які моральні настанови звучать у творах Гесіода, Теогніда, Софокла, Ксенофонта, Менандра, Каллімаха, Вергілія, Горація і Федра? Складіть перелік цих чеснот.

• Маршові пісні (ембатерії) Тіртея надихнули спартанців на перемогу над своїми сусідами – месенянами. Чи знаходите ви відгомін його поетичних рядків, що прославляли хоробрість і стоїцизм, у поемі «Незнаному воякові» залюбленого в античність Олега Ольжича?

• Прочитайте уривок із трагедії Есхіла «Евменіди» та «Віншування» Тібулла і з’ясуйте, який жанр української народної творчості споріднений з такими побажаннями.

• Обґрунтуйте, як Архілох, Семонід і Горацій навчали своїх співгромадян умінню триматися в години радості й розпачу. Двоє побажань вивчіть напам’ять.

ГОМЕР

Іліада

(уривок)

… і от доля уже настигає.

Але нехай уже не без борні, не без слави загину,

Діло зробивши велике, щоб знали про нього й потомки!

(Переклад Б. Тена)

ГЕСІОД

Роботи і дні

Поради

(уривки)

Той є найкращий за всіх, хто в кожному ділі своєму

Сам собі раду дає, вибираючи завжди найкраще.

Рівно шаную й того, хто слухняний на добру пораду…

<…>

Краще майно богодане, ніж те, що грабунком узяте…

<…>

Горе так само й тому, хто зло заподіє чужинцю

Або людині, що захисту просить, хто ступить на ложе

Рідного брата з подружжям його беззаконство чинити,

Хто в недоумстві сліпому покривдить сиріт малолітніх,

Хто свого батька старого, вражаючи словом ганебним,

Буде сварити на злому порозі похилого віку.

(Переклад В. Свідзінського)

ТІРТЕЙ

* * *

О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою…

* * *

Воїни, непереможного в битві Геракла⁵² нащадки!

Мужніми будьте: ще Зевс⁵³ не одвернувся від вас.

Юрб не лякайтесь ворожих і страху ніколи не знайте,

Щит свій у перших рядах кожен міцніше тримай.

* * *

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

Стегна, і ноги свої, і груди, й рамена прикривши

Круглим широким щитом, кожен у правій руці

Списа свого величезного страшно нехай розгойдає,

Над головою нехай китицю грізно трясе.

Подвиги мужні й великі хай вас воювати навчають,

Хай же від стріл оддалік в битві ніхто не стає.

Кожен туди поспішай, де жорстока борня закипає,

Ратищем довгим, мечем гострим вражай ворогів!

Щит до щита, до китиці китицю, щільно зімкнувшись,

Станьте плече до плеча, ногу щільніш до ноги

Ставте, шолом до шолома і ворога бийте нещадне

Кожен, тримаючи меч, стиснувши списа держак!

(Переклад Г. Кочура)