Тіт макцій плавт

Близнята

(уривок з комедії)

Хіба то не дурість чи не ошуканство!

Проте чим знатніші ми всі і багатші,

Тим більше ми винні у звичці поганій.

Тепер нам клієнтів⁷¹ потрібно побільше,

А чесні вони, а чи ні – то байдуже.

Нам конче потрібні лиш гроші клієнта.

Ти бідний, та чесний – то нам не підходиш.

Зовись шахраєм, але тільки багатим.

(Переклад Н. Пащенко)

Хвалькуватий воїн

(уривок з комедії)

Добре ж мати жінку гарну, розшукати якщо десь

Ти подібну можеш. Бо навіщо іншу брати…

… Перш ніж півень

Заспівав, вона із ліжка на весь голос вже кричить:

«Чоловіче! Новорічний подарунок подавай для мами,

Та давай на пригощення, та іще в Мінервін⁷² день

Для гадалки-обиралки, жриці та пророчиці».

Не даси ж – чекай скандалу…

(Переклад Н. Пащенко)

Скарб (Горщик)

(уривок з комедії)

Хоч голоду позичити проси, і то не дасть.

Собі він зрізав нігті якось у цирульника –

Зібрав, поніс з собою всі обрізочки.

(Переклад Н. Пащенко)

Публій овідій назон

Понтійські⁷³ послання

Аттикові

Аттику, друже мій вірний, прийми це послання Назона,

Шле він його з берегів дальнього Істру⁷⁴ тобі.

Чи пам’ятаєш ти досі про мене – нещасного друга,

Чи збайдужів я тобі і позабув ти мене?

Ні, не такі вже жорстокі для мене боги, щоб повірив

В те, що, мій Аттику, ти друга спроможний забуть.

Перед очима моїми стоїть твоя постать незмінно,

Миле обличчя твоє бачу в думках я своїх.

Згадую, скільки важливих нас справ повсякденно єднало

Та на веселощі теж часу чимало знайшлось.

Часто години швидкі проминали у довгих розмовах,

Часто потік моїх слів довшим бував, аніж день.

Часто до слуху твого щойно складений вірш мій доходив

І про творіння нове думки твоєї питав.

Знав, те, що ти похвалив, те й іншим подобалось завжди,

Це нагорода була праці й старанням новим.

Вірш, щоб гладесенький був, відшліфований друга напилком,

Мусив справляти не раз все, що підказував ти.

Площі і портики всі нас обох усе бачили в парі

І у театрі й в путі – всюди ми разом були.

Завжди любов нас така, найдорожчий мій друже, єднала,

Як в Еакіда колись з Нестора⁷⁵ сином була.

Навіть як вихилиш чашу, наповнену водами Лети⁷⁶,

Я не повірю, що ти зможеш забути про це.

Швидше, напевно, вже день стане довгий узимку, а ночі

Будуть вільніше пливти в спеку, ніж в лютий мороз.

Спеки не стане раніш в Вавилоні, морозів у Понті,

Й пахнути краще троянд будуть ромашки малі,

Ніж позабудеш мене і у Лету діла наші кануть.

О, ще у долі моїй є якийсь промінь ясний!

Ти стережись, щоб довір’я моє не було лиш примарним

І щоб даремною хтось віру мою не назвав.

Оберігай уже стійко ти вірність друзяці старому

Стільки, як личить, і так, щоб тягарем я не став.

(Переклад Ю. Кузьми)

Марк валерій марціал

* * *

Геллія на самоті не оплакує батька ніколи;

Прийде хто-небудь чужий – так і зайдеться плачем.

Гелліє, той не смуткує, хто слави на тім заживає,

Тужить правдиво, чий сум свідків для себе не жде.

(Переклад М. Борецького)

Друзі – великий скарб

Скриню зламавши, поцупить злодюга всі гроші у тебе,

Знищить безбожний вогонь батьківську хату тобі,

І заперечить боржник всі проценти і позику разом,

Нива пісна не віддасть тих, що посіяв, зернин.

Спритна в брехні пограбує подружка тобі економа,

Хвиля потопить твої повні добра кораблі.

В повній безпеці буває лиш те, що даєш своїм друзям,

Ті лиш багатства, що ти друзям даси, збережеш.

(Переклад М. Борецького)