Альбій тібулл

Віншування

Слушне вітання зложімо: народження день наступає,

Всяк, хто надійде сюди, серцем до нас прихились!

Ладан горить на жертовнику, смоли горять запахущі,

Що з полудневих країн нам посилає араб.

Геній⁵⁸ нехай би злетів і на почесть свою подивився,

Хай би прикрасив вінком кучері ніжні свої.

Нардом⁵⁹ нехай найчистішим йому б оросилися скроні,

Хай би вина й пиріжків жертву від тебе прийняв.

Хай би зичливо кивнув на благання твоє, о Корнуте...

Що ж отягаєшся ти? От він киває – проси!

Передчуваю: благатимеш ти про подружжя кохане –

Десь-то напам’ять боги знають молитву твою.

Ти ж не молитимеш жизних ланів, щоб по цілому світу

Люди орали тобі на здоровенних волах.

Ти ж не проситимеш перлів, що родяться в морі Індійськім,

Де від проміннів зорі води рожево горять.

Впало моління твоє. Стривай-но, крилом прошумівши,

Син Афродіти⁶⁰ тобі пута несе золоті,

Пута, що вік на тобі, аж поки запізнена старість

Чисте поморщить лице і на волосся впаде.

Радісно дідом зустріти народження день і побачить,

Як порождіння твоє прийде вітати тебе.

(Переклад М. Зерова)

ФЕДР

Шануйте святощі і небожителів:

Вітчизну бороніть оружно і своїх

Батьків, дружин, дітей; громіте недругів;

Допомагайте друзям; бідаків щадіть;

Сприяйте добрим; викривайте крутіїв;

Карайте за провини; не терпіть ганьби;

Помщайтесь тим, хто осквернить безчестям дім;

Лихих цурайтесь; віру йміть не кожному.

(Переклад В. Литвинова)

Олег ольжич

Незнаному воякові

(уривки з поеми)

* * *

Захочеш – і будеш. В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням.

* * *

О Націє, дужа і вічна, як Бог, –

Не це покоління холопів, –

Хто злото знеславить твоїх перемог

При Корсуні⁶¹ і Конотопі⁶²?

О Націє, що над добро і над зло,

Над долю, і ласку, і кару, –

Хто, темний, не схилить поблідле чоло

В сліпучому сяйві Базару⁶³?

Хто, мертвий, не стане у праведний слід

На путі, що славою бита,

У громі грядущих огненних побід,

Що ними ти вкриєш півсвіта?

Завдання № 7

• Ознайомтеся з роздумами Піндара, Арістотеля, Ціцерона, Горація, Марціала про літературу, зокрема про поезію і поета, Федра – про байку. Чи згодні ви з такими трактуваннями? Поясніть.

• Як перегукується арістотелівська теорія про походження мистецтва з версією Тібулла?

• На основі поданих уривків із праць визначних філософів Арістотеля (Греція) і Ціцерона (Рим) проаналізуйте тлумачення ними місії поета й поезії в житті людини і суспільства.

• Прокоментуйте Горацієві поради поетам.

• Прочитайте вірш Євгена Плужника «Напишеш, рвеш і знову пишеш…». Чи відчутний вплив Горацієвої настанови «Хай те писання полежить…» на Є. Плужника, який високо цінував поетичний доробок римлянина. Як ви розумієте слова Є. Плужника «Умій спокійно позіхнути над незакінченим рядком»?

• Як ви ставитеся до епіграми Марціала «Авлові»? Чи може таке категоричне твердження стати предметом дискусії?

ПІНДАР

Перша піфійська ода

(уривки)

Строфа 5

Хто вславляє доречно, хто вміє гідні похвал діла

В пісні невелемовній звести воєдино,

Рідше накликує злобну обмову.

Надмір – ламає прудкі надії.

Людей до живого діймає

Слух про звитяги чужі, але краща

Заздрість од жалості, тож не занедбуй добра,

Справедливим кормилом скеровуй народ.

На правдивім ковадлі відкуй,

Вигартуй слово.

Антистрофа 5

Хоч би трохи ти схибив – примножиться огріх твій,

Адже скільки людей під твоєю рукою,

Стільки ж і свідків суворих буде

Кожного вчинку твого. Виліплюй

Вдачу стійку. Та якщо ти обрав

Славу – щедрись не на шкоду собі.

Вітром парус наповнити вмій, мов стерничий.

Звабам зиску облудного не піддавайсь,

Бо правдиво лише одна

Слава посмертна.

Епод 5

Успіх жаданий – це перша для нас нагорода;

Слава хороша – це друга доля в житті.

Кому ж і одне, і друге

Випало щастя прийняти, – той

Найвищим вінком увінчався.

(Переклад А. Содомори)