- •1. Сфера застосування
- •2. Опис дисципліни
- •3. Навчальна програма дисципліни
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій.
- •Тема 2. Планування заходів цивільного захисту.
- •Тема 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист об’єктів господарювання.
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •Модуль іі. Профільна підготовка. Забезпечення та проведення заходів цивільного захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту населення і території
- •Тема 7. Засади діяльності (за профілем підготовки) у сфері цивільного захисту населення і територій
- •4. Робоча навчальна програма дисципліни, плани лекцій та практичних занять, завдання для практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Тематичний план дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Загальна підготовка. Моніторинг, прогнозування надзвичайних ситуацій та планування заходів цивільного захисту
- •Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій
- •Особливості планів лекцій, практичних занять, завдань до практичних занять для студентів заочної форми навчання
- •Тема 2. Планування з питань цивільного захисту.
- •Особливості планів лекцій, практичних занять, завдань до практичних занять для студентів заочної форми навчання
- •Тема 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист об’єктів господарювання.
- •Особливості планів лекцій, семінарських (практичних) занять, завдань до практичних занять для студентів заочної форми навчання
- •2. Комплекс дозвільних документів щодо розміщення та використання вибухо- та пожежонебезпечних речовин на виробництві.
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
- •Особливості планів лекцій, практичних занять, завдань до практичних занять для студентів заочної форми навчання
- •Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.
- •Особливості планів лекцій, практичних занять, завдань до практичних занять для студентів заочної форми навчання
- •Модуль іі. Профільна підготовка. Забезпечення та проведення заходів цивільного захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту населення і територій
- •Економічний профіль
- •Юридичний профіль
- •Гуманітарний профіль
- •Технічний профіль
- •Тема 7. Засади діяльності (за профілем підготовки) у сфері цивільного захисту населення і територій.
- •Економічний профіль
- •Юридичний профіль
- •Гуманітарний профіль
- •Технічний профіль
- •Рекомендована тематика рефератів
- •Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи
- •Загальна методика виконання індивідуального завдання за розрахунково-графічною роботою
- •Методичні рекомендації до виконання розділу дипломних робіт з цивільного захисту
- •4.3 Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
- •4.3.1. Поточний та підсумковий контроль
- •4.3.2. Контрольні завдання
- •4.3.2.1. Тестові завдання
- •4.3.2.2. Задачі, завдання та кейси для контролю знань
- •4.3.3. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.4. Перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Internet-джерела:
- •5. Критерії оцінювання результатів навчання студентів
- •5.1 Схема нарахування балів за дисципліною
- •Умови нарахування балів
- •5.3. Критерії підсумкового оцінювання
- •6. Комплексна контрольна робота (ккр) для переВіРки знань з дисципЛіНи
- •7. Лист погодження комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни
- •8. Лист подовження дії комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни кафедрою – розробником
Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи
Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню НС і забезпечення стійкості території, АТО та ОГ, якщо вони трапляються. Під стійкістю території держави, її регіонів та АТО розуміють їхню здатність в умовах НС підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення. Стосовно стійкості роботи ОГ, її можна визначити як здатність останніх у НС виробляти продукцію в запланованих обсязі та номенклатурі, а при одержанні слабких та середніх руйнувань, або порушенні зв'язків кооперації та постачання відновлювати своє виробництво в максимально стислий термін. Якщо ж об’єкти безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, то це їхня здатність виконувати притаманні функції в умовах НС. Дослідження стійкості роботи ОГ складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути на ньому у НС, з визначенням їхнього впливу на виробничу діяльність і життєзабезпечення робітників, службовців та населення, що мешкає поблизу.
Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі ОГ у НС та розробленні ефективних рекомендацій щодо підвищення його стійкості. Під час дослідження оцінюється рівень вразливості виробничого комплексу від вражаючих факторів НС, зумовлюється характер можливих пошкоджень від дії вторинних вражаючих факторів та готовність ОГ до виконання ремонтно-відновлювальних робіт (РВР), захисту робітників та службовців. Також вивчається стійкість системи постачання, кооперативних зв’язків ОГ з підприємствами – постачальниками та зв’язків з споживачами, виявляються вразливі місця в системі управління виробництвом.
За основу цих розрахунків беруться характеристики руйнування елементів виробничого комплексу, що визначені дослідженням опірності всіх елементів до дії надмірного тиску та інших факторів, за якими ОГ в цілому завдаються слабкі або середні руйнування. Згідно з результатами дослідження розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта в НС. Визначаються вартість провадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.
Виконання цих завдань вимагає прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень при плануванні заходів щодо зниження ризиків виникнення НС та мінімізації можливих наслідків. У зв'язку з цим запровадження комплексної оцінки техногенної безпеки держави, окремих її регіонів, АТО на підставі оцінки безпеки окремих ОГ набуло важливого значення. Комплексна оцінка техногенної безпеки ОГ (АТО) здійснюється методом системного аналізу через визначення їхніх інтегральних показників ризику. Це дозволяє визначити характеристики небезпек НС не тільки на рівні ОГ, АТО, регіонів, але і держави в цілому, провести їхнє ранжування та порівняльний аналіз. Кількісна порівняльна оцінка техногенної небезпеки ОГ (АТО) необхідна для управління безпекою населення шляхом надання рекомендацій щодо спрямування оптимальної кількості об’єктових, місцевих, регіональних та державних матеріальних і фінансових ресурсів на запобігання НС, зниження ризиків їхнього виникнення, розробки програм, щодо підвищення безпеки працівників ОГ та населення АТО в найбільш небезпечних місцях.
Особливе місце при забезпеченні стійкості посідає моніторинг НС та превентивні заходи щодо запобігання їхнього виникнення. Тому оперативне визначення даних для прийняття адекватних управлінських рішень є важливою складовою всього процесу ліквідації наслідків НС, особливо у воєнний час, коли обстановка може досить швидко змінюватися.
