Тема 5. Вступ на публічну службу

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби.

Законом України «Про державну службу» передбачено, що право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 Закону України «Про державну службу») – державна служба припиняється (пункт 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»).

При прийнятті громадянина на державну службу в органи виконавчої влади необхідно враховувати наступне:

- законодавством визначено специфічне коло повноважень, прав і обов'язків державних службовців, умови прийняття на державну службу та її проходження;

- для державних службовців встановлені певні обмеження щодо прийняття на державну службу та її проходження (статті 12, 16 Закону України «Про державну службу»);

- державні службовці є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення (Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»);

- особа, яка претендує на заняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, зокрема, і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на заняття посади державного службовця першої чи другої категорії, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери (стаття 13 Закону України «Про державну службу»);

- граничний вік перебування на державній службі становить 55 років для жінок і 60 років для чоловіків (стаття 23 Закону України «Про державну службу»);

Прийняття на державну службу

Статтею 15 Закону України «Про державну службу» визначено, що прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Цей спосіб прийняття на державну службу є найбільш поширеним, оскільки питома вага державних службовців третьої - сьомої категорій складає більше 95 відсотків.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців

Конкурсний відбір (далі – конкурс) (від лат. Concursus - суперництво, змагання, конкуренція) - це особлива процедура добору кадрів на вакантні посади відповідно до рішення конкурсної комісії. Таке рішення є юридичною підставою для призначення на відповідну посаду чи відмову у призначенні.

Конкурс повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України.

Проведення конкурсу регулюється Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169.

Відповідно до цього Порядку конкурс проводиться поетапно:

- публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації;

- прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, при цьому термін прийняття документів складає 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про конкурс;

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, такі документи: заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4х6 см; копії документів про освіту, засвідчені нотаріально чи в іншому встановленому законодавством порядку; відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім'і; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України, засвідчену кадровою службою (пункт 13 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169).

- попередній розгляд документів на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

У ході попереднього розгляду документів претендент знайомиться із Загальними правилами поведінки державного службовця, а також із встановленими законодавством обмеженнями, пов’язаними з прийняттям на державну службу та її проходженням, і підписує їх. Загальні правила поведінки державних службовців затверджені наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року за № 783/5004.

- проведення іспиту, співбесіди та відбір кандидатів.

Кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані для призначення на посади, у разі їх згоди, за рішенням конкурсної комісії можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву в цьому державному органі і протягом року прийняті на вакантну рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу.

Рішення про призначення (чи відмову у призначенні) на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозицій конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією.

Стажування проводиться у відповідному державному органі з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, терміном до двох місяців.

Для проведення стажування необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцем його стажування та основної роботи.

Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.

Зарахування на стажування, термін та зміни порядку його проходження оформлюються рішенням керівника державного органу, де проводиться стажування.

На період стажування в державному органі за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування.

Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.

Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста на державній службі, а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт.

Особа (не державний службовець), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.

Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору або зарахований до кадрового резерву.

Розрізняють загальні та спеціальні вимоги, дотримання яких є необхідним для вступу на державну службу та її проходження. Загальні вимоги пов'язані передусім із правовим статусом осіб, зокрема, громадянство України. Також згідно ст.12 Закону України "Про державну службу" не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; в інших випадках, встановлених законами України. Спеціальні вимоги висуваються до особи в залежності від сфери державної служби та конкретного виду посади, на яку особа претендує. Такі вимоги стосуються рівня освіти, кваліфікації, фахової підготовки, стану здоров'я, проходження випробувального терміну або стажування, необхідності перевірки на допуск до державної служби, стажу роботи, наявності вчених ступенів та звань тощо.

Д/З

1. Підготовча служба та призначення публічних службовців.

2. Присяга публічного службовця.

Завдання (викласти письмово)

1. Поняття та зміст проходження публічної служби

2. Право на публічну службу та умови вступу.

3. Набуття статусу публічного службовця.

4. Оголошення вакансії та конкурс на зайняття вакантної посади.

5. Результати конкурсу.

Задача 1. Начальник обласного управління освіти. відмовив гр. Жук прийнятті на посаду спеціаліста відділу дошкільної освіти, мотивуючи це тим, що при виконанні службових обов'язків вона буде безпосередньо підпорядкована начальнику відділу, який приходиться двоюрідним братом її свекрухи.

Чи правомірною є відмова? Як гр. Жук слід вирішити спірне питання?

Задача 2. Голова райдержадміністрації 15 квітня 2012р. підписав розпорядження про призначення гр. Кравця на посаду головного спеціаліста. У зв’язку з хворобою інженера відділу кадрів особова справа була оформлена 18 квітня. 17 квітня гр. Кравець прийняв подарунок, виконуючи свої посадові обов'язки, про що було складено протокол про вчинення корупційного діяння. Кравець не визнав свої дії такими, що підпадають під таку кваліфікацію, оскільки не вважає себе державним службовцем, бо не приймав присяги і не підписував бланку із текстом присяги, а також не ознайомлений з переліком обмежень для державного службовця та загальними правилами поведінки державного службовця.

Дайте правову оцінку даній ситуації