3. Політична еліта сучасного управлінського суспільства

Політична еліта є досить динамічним соціальним утворенням. Тому для стабільного функціонування суспільства потрібна стабільна державна служба (бюрократія), інакше держава буде постійно переживати політичні струси.

Бюрократичний апарат без ефективного політичного керівництва деградує, а політична еліта без ефективної бюрократії малодійова.

За критерієм жорстокості розрізняють три види зв'язку між політичною елітою та бюрократією: 1) політики і чиновники зливаються в майже монолітну політико-адміністративну еліту (Германія, Франція, Японія, Норвегія); 2) помірний зв'язок (Італія, Бельгія, Австрія); 3) політики й чиновники досить строго розмежовані (Англія, Австралія, Голландія, Данія і та ін.).

4. Політична еліта і професійна державна служба, їх взаємообумовленість і взаємодія

Політична еліта виступає носієм владних функцій, є частиною правлячої, володіє непередбаченими психологічними, соціальними й політичними якостями та бере безпосередню участь у схваленні та здійсненні рішень, що пов'язані із використанням державної влади, з професійною службою чи впливом на неї.

Бюрократична еліта охоплює представників управлінського апарату, які мають владні повноваження, впливаючи на виконання важливих державних функцій.

Сьогодення потребує формування такої політичної еліти, яка б відповідала завданням з демократизації суспільства, створення державної підготовки і виховання елітних кадрів.

Серед суспільних груп в особливому становищі щодо політичної еліти перебуває професійна державна служба (чиновництво, бюрократія) та її вищий прошарок - адміністративна еліта, оскільки насамперед через неї здійснюється контроль та вплив на суспільство. Відносинам між політичною елітою та професійною державною службою притаманні водночас і взаємообумовленість, наявність спільних інтересів, і наявність більш-менш інтенсивних протиріч між ними.

У стародавніх формах державності відсоток професійних державних службовців був відносно невеликим і тому досить добре піддавався безпосередньому контролю політичної еліти. Але в процесі історичного розвитку державності кількість державних службовців зростала набагато швидше, ніж політичної еліти. Тому в сучасних розвинутих державах управління бюрократією перетворилося в одну з найбільш складних проблем для політичних еліт. Як свідчить практика, бюрократії в будь-якій країні притаманна тенденція виходити з-під контролю політичної еліти і працювати на свій власний інтерес. Кожен окремий чиновник досить уразливий стосовно держави, але чиновництво як соціально-системне утворення зовсім інша річ. О. Бальзак якось назвав чиновництво велетенською силою, яка рухається пігмеями.

Однак інтенсивність соціального егоїзму бюрократії в будь-якому суспільстві значною мірою є свого роду відображенням атмосфери в суспільстві в цілому. У суспільстві, де превалює атмосфера соціальної відповідальності, як правило, досить високий рівень розвитку й соціальної відповідальності в бюрократії. Окрім того, велике значення має кадрова політика політичної еліти щодо державної служби (принципи відбору на державну службу, система підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, системи заохочень, покарань, просування та переміщення тощо).

Особливої уваги заслуговує той факт, що за демократичної форми правління в політичну еліту рекрутуються ті представники, які через свою попередню діяльність (наприклад, наукову, творчу та ін.) мають досить слабке уявлення про бюрократичні механізми реалізації політичних рішень. Окрім того, їм також важко зрозуміти специфічні особливості ментальності державних службовців. Це нерідко створює значні бар'єри непорозуміння між представниками політичної еліти та професійними державними службовцями. Зазначене є наслідком того, що розвиток системи підготовки політичних діячів до політичної діяльності в нас поки значно відстає, ніж підготовка державних службовців до державної служби. Проте є підстава сподіватися, що і розвиток політичної діяльності в нашій країні буде рухатися в бік її професіоналізації.