
- •Лабораторна робота 1 Визначення осмотичного тиску клітинного соку методом плазмолізу
- •Лабораторна робота 2 Визначення всисної сили клітини зпрощенним методом по Уршпрунгу
- •Лабораторна робота 3 проникність живої та мертвої цитоплазми
- •Лабораторна робота 4 визначення інтенсивності транспірації рослин ваговим методом
- •Лабораторна робота 5
- •Лабораторна робота 6 антагонізм іонів на рівні цілої рослини
- •Лабораторна робота 7 антагонізм іонів на рівні рослинної клітини.
- •Лабораторна робота 8 мікрохімічний аналіз золи рослин.
- •Лабораторна робота 9 пігменти листка та їх властивості.
- •Лабораторна робота 10 визначення наявності фермента амілази у простаючому насінні.
- •Лабораторна робота 11 визначення активності фермента каталази у рослинних об’єктах
- •Питання та завдання для самоконтролю Фізіологія рослинної клітини
- •Водний режим рослин
- •Мінеральне живлення рослин
- •Процес фотосинтезу
Лабораторна робота 5
ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ ПОГЛИНАННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ
Об’єкт: стебло з листками бальзаміну чи бегонії.
Матеріали та обладнання: олія, мікроскоп, пінцет, ножиці, метиленовий синій, сірчана кислота (H2SO4), секундомір.
Хід роботи:
Поглинання та пересування води по рослині відбувається в результаті спільної дії таких факторів, як кореневий тиск (нижній кінцевий двигун) та транспірації (верхній кінцевий двигун).
Кореневий тиск – сила, яка спричинює в рослині від кореневої системи односторонній потік води з розчиненими в ній речовинами, незалежно від транспірації.
Транспірація – процес випаровування води рослиною.
Пробірку заповнити водою кімнатної температури і додати декілька крапель метиленової сині. Під водою поновити зріз на 1-2 см з метою видалення повітря з провідних судин. Зверху наносять 2-3 краплі олії, щоб не було випаровування води з вільної поверхні. Фіксуємо час початку досліду. Дослід проводять від 40 хв. і більше.
Відносну швидкість поглинання води транспіруючим стеблом чи листком (бегонія) рослини визначають за формулою:
A
V=------, де
t
V – відносна швидкість поглинання води рослиною, см/хв.,
А – шлях, см,
t – час, хв.
Повторити попередній дослід:
додавши у воду 1 мл H2SO4 (або іншої кислоти);
пробірку заповнити водою з t = 50 0С.
Висновок.
Лабораторна робота 6 антагонізм іонів на рівні цілої рослини
Об'єкт: насіння пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) або ячменя посівного (Hordeum vulgare L.).
Матеріали та обладнання: три чашки Петрі, фарфорова чашка, градуйована піпетка, пінцет, ножиці, фільтрувальний папір, склограф, лінійка, розчини KCl концентрацією 9 г/л та CaCl2 концентрацією 7 г/л, дистильована вода.
Хід роботи:
Проростити насіння зернових культур. Відібрати у фарфорову чашку 30 однакових пророслих зернівок та 3-4 рази промити дистильованою водою.
На дно трьох чашок Петрі положити фільтрувальний папір, на який викласти пінцетом по 10 пророслих зернівок. Перед цим виміряти і знайти середню довжину надземної та підземної частини проростків. Підписати чашки склографом. Налити в першу чашку 15 мл розчину KCl, в другу – 15 мл розчину CaCl2, в третю – 13 мл розчину KCl та 3 мл розчину CaCl2. Закрити чашки кришками і залишити при кімнатній температурі. Через кожні два дні провітрювати чашки, відкриваючи кришки на декілька секунд.
При демонстрації (через тиждень після закладання досліду) виміряти довжину наземної частини та корінців, розрахувати середнє значення одержаних результатів. Результати записати в таблицю.
Пояснити, з чим пов’язаний неоднаковий ріст проростків в розчинах окремих солей та їх сумішах.
Варіант досліду |
Середня довжина (см) |
|||
|
До досліду |
Після досліду |
||
|
Надземна частина |
Коренева система |
Надземна частина |
Коренева система |
KCl |
|
|
|
|
CaCl2 |
|
|
|
|
KCl + CaCl2 |
|
|
|
|
Висновок.