- •Лабораторна робота 1 Визначення осмотичного тиску клітинного соку методом плазмолізу
- •Лабораторна робота 2 Визначення всисної сили клітини зпрощенним методом по Уршпрунгу
- •Лабораторна робота 3 проникність живої та мертвої цитоплазми
- •Лабораторна робота 4 визначення інтенсивності транспірації рослин ваговим методом
- •Лабораторна робота 5
- •Лабораторна робота 6 антагонізм іонів на рівні цілої рослини
- •Лабораторна робота 7 антагонізм іонів на рівні рослинної клітини.
- •Лабораторна робота 8 мікрохімічний аналіз золи рослин.
- •Лабораторна робота 10 визначення наявності фермента амілази у простаючому насінні.
- •Лабораторна робота 11 визначення активності фермента каталази у рослинних об’єктах
- •Лабораторна робота 9 пігменти листка та їх властивості.
- •Питання та завдання для самоконтролю Фізіологія рослинної клітини
- •Водний режим рослин
- •Мінеральне живлення рослин
- •Процес фотосинтезу
Лабораторна робота 3 проникність живої та мертвої цитоплазми
Об’єкт: коренеплід столового буряку.
Матеріали та обладнання: пробірки, скальпелі, штативи, сірники, хлороформ, 30 % оцтова кислота, 50% етиловий спирт, мензурки, мікроскоп, 1 М розчин KNO3.
Хід роботи.
Жива цитоплазма має властивість вибіркової проникності і зберігає постійність внутрішнього середовища.
З очищеного червоного буряку нарізають однакові брусочки довжиною 20 мм, шириною 5 мм. Добре їх промивають під проточною водою. У 5 пробірок наливають розчин за схемою: 1 пробірка-10 мл Н2О; 2 пробірка –10 мл Н2О (після кип’ятіння); 3 пробірка – 10 мл Н2О + 0,5 мл хлороформу, 4 пробірка - 10 мл 30% оцтовой кислоти; 5 пробірка – 10 мл 50% етилового спирту.
Два брусочки буряку кип’ятять у воді, а потім кидають у 2 - пробірку. У всі останні пробірки кидають теж по 2 брусочки. Залишають на 30 хв. Потім струшують пробірки і відмічають інтенсивність зафарбування розчинів. Готують зрізи з брусочків, що були у найбільш зафарбованому розчині. Зрізи кладуть на
предметне скло у каплю розчину KNO3, покривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Плазмоліз свідчить, що клітина жива, відсутність плазмолізу - що вона мертва.
Результати досліду оформлюють у вигляді таблиці.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Вода 10 мл |
10 мл Н2О (після кип’ятіння) |
10 мл Н2О +0,5 мл хлороформу |
10 мл 30% оцтовой кислоти |
10 мл 50% етилового спирту |
|
|
|
|
|
Кількістю плюсів відмічають інтенсивність зафарбування р-нів. Зробити малюнки препаратів.
Висновок.
Лабораторна робота 4 визначення інтенсивності транспірації рослин ваговим методом
Об'єкт: листя пеларгонії.
Матеріали та обладнання: ваги та різноваги, прилад Веска, ножиці, папір, лінійка, олія, мікроскоп, пінцет, леза.
Хід роботи:
Одним з показників транспірації є інтенсивність її, тобто кількість води, яка випаровується листком за одиницю часу одиницею поверхні або
масою листка. Відносна транспірація – відношення інтенсивності транспірації з одиниці площі листка до інтенсивності випаровування з такої самої площі вільної водної поверхні за одиницю часу.
Ваговий методом визначення інтенсивності транспірації заснований на врахуванні зменшення води рослиною або окремими її органами.
Апарат Веска, або пробірку заповнюють водою (кип'яченою). З рослини зрізають лист з черешком. Черешок підрізають під водою вставляють в коліно приладу або в пробірку, зверху наносять 2-3 краплі олії. Все це зважують. Через 40-60 хв. знову зважують. По різниці між першою і другою вагою визначають кількість води, що випарилась листком. Можна такий же дослід провести біля вентилятора. Для визначення інтенсивності транспірації обчислюють:
кількість води, що випарилась листком,
час досліду,
площа листка.
Площу листка визначають так: зважують квадрат паперу 10 х 10 см (тобто 100 см2). На цьому папері замальовують контури листка, вирізають і зважують цей папір. З пропорції визнають площу листка у см2. Інтенсивність транспірації (Т) розраховують за 1 час з 1 м2 листової площі (г/ м2 год):
10000 х С
Т = --------------, де
S x t
C – кількість випареної води листком в г за 1 год.,
t – тривалість досліду в год.,
S – площа листка в см2.
Результати досліду оформлюють у вигляді таблиці:
Умови досліду |
Вага приладу з листком |
Вага вип. Н2О |
Час досліду |
Площа листка, см2 |
Інтенсивність транспірації |
|
до досл. |
після |
|||||
Нормальн. |
|
|
|
|
|
|
Ток повіт. |
|
|
|
- |
|
|
Інтенсивність випаровування води з вільної водної поверхні (Е) визначають паралельно, за тих же умов і знайшовши кількість випареної води за 1 год. З поверхні чашки Петрі (Сч). Площу поверхні чашки Петрі підраховують за формулою S=πr2. Інтенсивність випаровування води з вільної поверхні (Е) підраховують за формулою інтенсивності транспірації:
10000 х Сч
Е = --------------
S x t
Результати досліду оформлюють у вигляді таблиці:
Умови досліду |
Вага чашки Петрі |
Вага вип. Н2О |
Час досліду |
Площа поверхнісм2 |
Інтенсивність випаровування |
|
до досл. |
після |
|||||
Нормальн. |
|
|
|
|
|
|
Ток повіт. |
|
|
|
- |
|
|
Визначають величину відносної транспірації (ВТ):
ВТ = Т/Е
Висновок.
