Лабораторна робота 1 Визначення осмотичного тиску клітинного соку методом плазмолізу

Об'єкт: цибулина цибулі, що містить антоціан.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, пробірки, предметні та покривні скельця, стаканчики, бюретки, випарювальні чашки, препарувальні голки, 1 М розчин сахарози, дистильована вода.

Хід роботи:

Рослинна клітина поглинає воду з зовнішнього середовища і віддає їі. Напрямок та швидкість току води визначається осмотичними властивостями клітини: осмотичним потенціалом (Р), водним потенціалом (ψ), сисною силою (S), тургорним тиском (Т), які проявляються у процесі осмосу.

З епідермісу нижньої сторони листа цибулини цибулі готують зрізи товщиною у 2-3 клітини. Їх занурюють в холодну кип'ячену воду. Готують по 10 мл розчину сахарози від 0,9 до 0,1 М. Вихідним розчином є - 1 М розчин сахарози (342 г на 1л).

Робочі розчини наливають у випарювальні чашки, прикривають картонними кришками, на яких вказана концентрація, і ставлять їх в рядок по зменшенню концентрації. В кожний розчин занурюють через кожні 2 хв. по 2 зрізи, попередньо підсушуючи їх фільтрувальним папером. Через 30 хв. зрізи розглядають під мікроскопом у краплі того розчину, де вони були. Визначають стан клітини: її тургор або плазмоліз. Знаходять ізотонічну концентрацію, яка є середня між концентрацією, що викликає плазмоліз і не викликає плазмоліз. Осмотичний тиск розраховують по формулі Р = RТСі де Р - осмотичний тиск в мегапаскалях (МПа)*(МПа (мегапаскаль) = 10⁶ Па = 9,87 атм., R - універсальна газова константа (0,00831 кДж/град.моль), Т - абсолютна температура (273+1°С), С -ізотонічна концентрація моль/л, і - ізотонічний коефіцієнт (Коефіцієнт Ван-Гоффа). Для сахарози і = 1.

Ступінь плазмолізу записати в таблиці. Зробити малюнок.

С (М)	Кількість, мл		Ступінь плазмолізу	Тип плазмолізу
	С12Н22О11	Н2О
0,9	9	1
0,8	8	2
0,7	7	3
0,6	6	4
0,5	5	5
0,4	4	6
0,3	3	7
0,2	2	8
0,1	1	9

Висновок.

Лабораторна робота 2 Визначення всисної сили клітини зпрощенним методом по Уршпрунгу

Об’єкт: коренеплід столового буряку.

Матеріали та обладнання: бюретки, лійка, скальпель, пінцет, фарфорові чашки, картонні кришки, міліметровий папір, і М р-н сахарози, рефрактометр, штатив з великими та маленькими пробірками, піпетки.

Хід роботи:

Сисна сила відображує здатність рослинної клітини поглинати воду в кожний конкретний момент. Величина її змінюється в залежності від осмотичного і тургорного тиску клітинного соку. В залежності від осмотичного тиску і наявності води змінюється і довжина рослинної смужки.

Розчини з великих пробірок (9 мл) переливають у фарфорові чашки і прикривають їх картонними кришками вказаної концентрації.

На препарувальному склі роблять смужки з бульби картоплі довжиною. 20 мм та шириною 5 мм, товщиною 2-3 мм. В кожну чашку занурюють по 2 смужки картоплі і залишають на 20-30 хв. Після досліду за допомогою міліметрового паперу заміряють довжину смужки. Результати записують у таблицю.

Сама коротка смужка має Т₁ = 0, тоді Р₁ = S₁. Для кожної концентрації визначають по формулі S = RТСі.

Між осмотичним тиском і довжиною смужки існує протилежна

залежність.

Р₁ = l₂ ; звідси P₂ = Р_1* l₁ ; P₃ = Р_1* l₁ і т.д.

P₂ l₁ l₂ l₃

Тургор дорівнює Р - S, тобто Т₂ = Р₂ – S₂ і т.д. На основі одержаних даних будуємо графік залежності між величинами Р, S та Т.

С (С12Н22О11), М	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
S
Р
Т
l, мм додосліду
l, мм після досліду

Висновок.