
- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
Форма виконання – самостійна робота з двох частин за варіантами завдань, підготовка стислої доповіді-повідомлення (час доповіді – 3 хв.) з наступним обговоренням в аудиторії; письмове оформлення доповіді у вигляді звіту з практичної роботи.
Перша частина.
Оцінку екологічного стану компонентів довкілля з метою виявлення екологічних проблем регіонального рівня, що є актуальними на сьогодні, доцільно проводити відповідно до основних напрямків і пріоритетів екологічної політики в Україні, а саме: оцінки стану земельних і водних ресурсів, надр, атмосферного повітря, дієвості системи регулювання у сфері поводження з відходами, охорони лісових ресурсів, тваринного і рослинного світу, стану природно–заповідного фонду; розвитку та реалізації системи моніторингу довкілля, структурних і функціональних зв’язків у сферах екологічного контролю і управління. Необхідно, також, виділити основні проблемні ситуації, вирішення яких буде сприяти підвищенню рівня екологічної безпеки регіону.
У якості регіону досліджень для виконання завдань практичної роботи пропонується адміністративно-територіальна одиниця України – Полтавська область або її райони.
ЗАВДАННЯ. Провести аналіз стану компонентів довкілля в реґіоні (районі) дослідження. Виділити основні проблемні ситуації, вирішення яких буде сприяти підвищенню рівня екологічної безпеки.
Друга частина.
У другій частині необхідно ознайомитися та оволодіти методикою оцінки стану забруднення міської системи з використанням комплексного коефіцієнту забруднення.
Насьогодні не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення території. В методологічному плані найбільш складнішою проблемою є зведення до єдиного знаменника прояву різноманітних факторів, що виступають як забруднювачі. Таким чином, йдеться розмова щодо розробки універсального критерію оцінки стану території. Однією із оптимальних методик оцінки стану забруднення території є використання запропонованого В.Г. Гмошинським комплексного коефіцієнту забруднення.
(2.1)
де G2(f) – є відношення S1/S, де S1 – площа, яка потрапила під вплив забруднення, а S – загальна площа території.
За показниками комплексного коефіцієнта забруднення запропонована шкала забруднення території (табл. 2.1)
Таблиця 2.1.
Шкала забруднення території
Показник |
Рівень забруднення |
1,0-1,5 |
Середній |
1,5-2,0 |
Високий |
2,0-2,5 |
Підвищений |
Порядок виконання роботи
Необхідно взяти планшет (карту) досліджує мого району (міста), розбити його на квадрати (1,0*1,0 км).
Визначити основні фактори-забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).
Користуючись залежністю S1/S визначити відношення площі забруднення до площі квадрату.
Розрахувати комплексний коефіцієнт забруднення.
Користуючись градацією забруднення, що наведена у табл. 2.1, визначити рівень забруднення території по кожному квадрату.
Питання для самоконтролю:
Що визначає комплексний коефіцієнт забруднення?
Які параметри необхідно враховувати при визначенні показника забруднення території?
Які рівні забруднення території Ви знаєте?
Наведіть шкалу забруднення територій.
З якою метою здійснюється районування території регіону (району, міста) за рівнем забруднення?