Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”

Форма виконання – колективна робота в аудиторії за варіантами, оформлення письмового звіту.

Екологічні проблеми сьогодення спричиняють небезпеку існування людини на всіх рівнях: від реґіону до держави і світу в цілому. Для України ці проблеми постають особливо гостро, оскільки має місце значна концентрація небезпечних виробництв, суттєва трансформація ландшафтів, не ефективне використання природних ресурсів, недостатня забезпеченість виробничих та контролюючих структур фахівцями у галузі екологічної безпеки.

Установлено, що загальний стан екологічної безпеки в Україні є досить складним. Існує широке різноманіття чинників (як природного, так і антропоґенного характеру), які спричиняють у подальшому ускладнення її стану в просторово-часовому аспекті. Це значною мірою впливає на довкілля та призводить до погіршення умов життєдіяльності живих організмів і, в першу чергу, людей. Наведені обставини зумовлюють нагальну потребу комплексного вивчення та розв’язання проблем, пов^’язаних з екологічною безпекою.

Первинні основи загальної концепції екологічної безпеки закладені у роботах Н.Ф.Реймерса, С.А.Боголюбова, В.І.Данілова-Данільяна, К.Ф.Фролова, В.О.Бокова, А.О.Бикова, Р.М.Кларка, М.Н.Мойсеєва та інших учених. Останнім часом інтенсифікувалися теоретичні та практичні дослідження із зазначеної проблеми. Поглиблюються, конкретизуються та деталізуються знання з різних наукових напрямів, у тому числі, з техніко-економічного (Б.М.Данілішин, О.М.Трофімчук, А.Г.Шапар, Є.О.Яковлєв, В.М.Шестопалов, А.Б.Горстко, М.С.Мальований та інші), природничого (Г.О.Білявський, Г.І.Рудько, В.Ю.Некос, А.В.Гриценко та інші). Екологічна безпека в рамках держави розглядається як складова національної безпеки (А.Б.Качинський, В.О.Косовцев та інші).

Достатньо фундаментально розроблено теоретичні та практичні аспекти управління екологічною безпекою саме за надзвичайних катастрофічних ситуацій (І.А.Рябінін, М.М.Биченок, А.В.Яцик, А.В.Лущик та інші). Зокрема, розвивається логіко-ймовірнісна концепція практична реалізація якої здійснена в урядовій інформаційно-аналітичній системі надзвичайних ситуацій. Дослідження із формування екологічної небезпеки та управління безпекою в умовах постійно присутнього техноґенного навантаження, яке не носить виражений екстремальний характер, почали розвиватися останнім часом. У наукових роботах вітчизняних та зарубіжних авторів (наприклад, В.І.Ізмалков, А.О.Биков, В.В.Мурзін, R.V.Rycroft, J.L.Diets, K.R.Swith, А.Т.Нікітін, С.А.Степанов, І.В.Маслєннікова) розглядаються різні концепції, принципи та моделі забезпечення екологічної безпеки. Зокрема, розроблено системно-динамічну концепцію (С.І.Дорогунцов, О.М.Ральчук), яка базується на уявленні про інтеґровану безпеку.

Поняття екологічної безпеки виникло в зв’язку з погіршенням життєвого середовища людини і звичайно асоціюється з екологічними негараздами, загрозою здоров’ю і життю людини. Насьогодні під екологічною безпекою природного середовища перш за все розуміють стан природних механізмів життєзабезпечення людини як живої істоти (а точніше - населення Землі або окремої конкретної території) всіма необхідними первинними засобами існування: повітрям, теплом, питною водою, природними джерелами харчових продуктів, а також природними умовами трудової діяльності, відпочинку, культурного розвитку. Екологічна безпека регіону в широкому розуміння слова визначається як природними, так і антропогенними факторами, причому перші мають первинний універсальний характер, створюючи неперервний і обов’язковий фон для прояву других. В багатьох випадках, особливо в екстремальних природних умовах, природничий екологічний потенціал, не порушений людиною, зумовлює екологічну безпеку, і з цим не можна не рахуватись. Але навіть там, де цей фон трансформовано інтенсивним антропогенним впливом, зберігаються і продовжують відігрівати екологічну роль ті чи інші інваріантні особливості “первинного” природного середовища.

Фундаментальне значення при вирішенні проблеми оцінки екологічної безпеки природного середовища має уявлення про природне середовище як організовану сукупність ієрархічно підпорядкованих природних територіальних комплексів, або екосистем всіх рівнів. Мова йде, таким чином, не про абстрактні території або невизначені ареали, а про конкретні природні системи, як об’єкти гуманітарно-екологічного дослідження. Кожна екосистема володіє специфічним потенціалом і по-своєму трансформує антропогенний вплив, проявляючи до нього той чи інший ступінь стійкості.

Для діагностики екологічної безпеки систем принципове значення має врахування їх різномасштабності, тобто різних рівнів організації. Виділяються три основні рівні: глобальний, представлений епігеосферою або біосферою як загальною системою людства; регіональний, представлений системою фізико-географічних регіонів різних рангів; локальний, або місцевий, що охоплює морфологічні підрозділи ландшафту. Кожному рівню притаманні свої структурні, функціональні та динамічні особливості. Наявність ієрархічного ряду систем дозволяє в кожному конкретному випадку, вибрати як індикаторні операційні територіальні одиниці того рангу, котрий найбільш адекватний поставленій задачі.

Поряд з просторовими рівнями дослідження слід розрізняти і його часові рівні. Всякий стан системи мінливий, він характеризується певною тривалістю і займає визначене місце в ряду динамічних змін. Без врахування цих обставин оцінка екологічної безпеки систем навряд чи достовірна. Кінцевою метою повинен бути прогноз. Практичні методи для прогнозування екологічної безпеки систем майже не розроблені, і наближатись до них приходиться поступово, починаючи з аналізу сучасної екологічної безпеки території.

ЗАВДАННЯ. З використанням основ системного аналізу, понятійно-термінологічного апарату, а також засад наукового пізнання у галузі екологічної безпеки провести логічний аналіз попередніх досліджень (за варіантами, відповідно до набору завдань, наданого викладачем) у галузі управління екологічною безпекою. За результатами аналізу визначити запропоновані авторами концепції, принципи, моделі, основні досягнення, інновації, вказати недоліки та невирішені проблеми.

Результати подати у вигляді таблиці.

Запропоновані концепції, принципи, моделі	Автор, країна, рік	Наукові досягнення, інновації	Недоліки, невирішені проблеми
1	2	3	4

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте поняття «екологічна безпека».

2. Які концепції управління екологічною безпекою Ви знаєте?

3. Назвіть видатних дослідників концепцій екологічної безпеки, які їх основні досягнення?

4. Які є рівні діагностики екологічної безпеки?

5. Як здійснюють оцінку та прогнох екологічної безпеки?