
- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
Форма виконання – індивідуальна робота в аудиторії за варіантами розрахункових завдань, оформлення письмового звіту.
Прогноз наслідків надзвичайної ситуації природно-антропогенного характеру, пов’язаної з надходженням у атмосферне повітря значної кількості сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) здійснюється розрахунковим шляхом.
Базові терміни і визначення:
руйнування небезпечного об’єкту – порушення технологічних процесів і комунікацій, розгерметизація ємностей із СДОР, що виникли у результаті катастрофи або стихійного лиха;
зона зараження СДОР – це територія, на якій концентрація сильнодіючих отруйних речовин досягає величин, що є небезпечними для здоров’я і життя людей;
прогнозування масштабів хімічного зараження сильнодіючим отруйними речовинами – визначення основних характеристик (глибини, площі і т.і.) зони зараження СДОР;
площа зони можливого зараження СДОР – територія, в межах якої під дією змін напрямку вітру може пересуватися хмара СДОР;
первинна хмара СДОР – це пароподібна частина СДОР, яка знаходиться в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої СДОР і виникає внаслідок (1-3хв) миттєвого переходу в атмосферу частини СДОР з ємності при її руйнуванні;
вторинна хмара СДОР – це хмара СДОР, що виникає внаслідок випарювання речовини з підстилаючої поверхні (для легко летучих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення формування первинної хмари відсутній, для інших СДОР – залежить від температури речовини під час випаровування).
Для прогнозування приймемо, що розлив СДОР з технологічної ємності при її руйнуванні відбувається на поверхні, яка має обвалування.
1 Визначення еквівалентної кількості Qe1 (м) речовини у первинній хмарі.
Еквівалентна кількість Qe1 (т) речовини в первинній хмарі визначається за формулою:
Qe1=K1.K3.K5.K7.Q0 (9.1)
де К1 – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР;
К3 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогу токсодози хлору по порогу токсодози іншого СДОР;
К5 – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери;
для інверсії приймається рівним 1;
для ізотермі – 0,23
для конвекції – 0,08;
К7 – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря;
Q0 – кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини, т.
2 Визначення еквівалентної кількості Qe2 (т) речовини у вторинній хмарі.
Еквівалента кількість речовини в вторинній хмарі розраховується за формулою:
Qe2 = (1-K1) .K2.K3.K4.K5.K6.K7.(Q0/h.d), (9.2)
де К2 – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР;
К4 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру;
К6 – коефіцієнт, що залежить від часу N, що пройшов після аварії;
d – цільність СДОР, т/м3;
h – товщина шару СДОР, м.
Розрахунок глибини зони зараження первинною і вторинної хмарою СДОР при аваріях на технологічних ємностях, сховищах і транспорті проводиться з використанням довідкового матеріалу (див. Додаток Б).
Повна глибина зони зараження, Г (км), що обумовлена дією первинної і вторинної хмари СДОР, визначається:
Г= Г1+0,5ГІІ (9.3)
де: ГІ- найбільший, ГІІ- найменший з розмірів Г1 и Г2 .
4 Визначення площі зони зараження.
Площа зони можливого зараження хмарою СДОР визначається за формулою:
Sм= 8,72 .10-3.Г2..γ (9.4)
де Sм - площа зони можливого зараження СДОР, км2;
Г – повна глибина зони можливого зараження, км;
γ – кутові розміри зони можливого зараження СДОР в залежності від швидкості повітря, які дорівнюють;
U, (м/с) |
<0,5 |
0,6-1 |
1,1-2 |
>2 |
|
360 |
180 |
90 |
45 |
5 Визначення часу підходу зараженого повітря до населеного об’єкту.
Час підходу хмари СДОР (год.) до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітрям потоком і визначається за формулою:
(9.5)
де: х - відстань від джерела зараження до визначеного об’єкту, км;
v – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год.
Для оцінки можливих наслідків промислової аварії з точки зору негативного впливу на життя і здоров’я мешканців населеного пункту, необхідно провести порівняльний аналіз показників, що характеризують геометричні параметри зони зараження і відстань джерела небезпеки від населеного пункту.
ЗАВДАННЯ. У наслідок стихійного лиха на промисловому об’єкті N, що розміщений поблизу населеного пункту L, відбулася аварія пов’язана з руйнуванням ємності з СДОР, після аварії минула 1 година. За вихідними даними визначити основні характеристики зони можливого зараження хмарою СДОР та провести оцінку наслідків промислової аварії з точки зору можливого негативного впливу на життя і здоров’я мешканців населеного пункту.
Вибір варіанту індивідуального завдання на практичну роботу студентом, незалежно від форми навчання, здійснюється з останньою цифрою залікової книжки відповідно до нижче наведеної схеми:
Остання цифра залікової книжки |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
№ варіанту |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Варіанти завдань для розрахунків наведені у таблицях 9.1 – 9.6.
Питання для самоконтролю:
Як здійснюється оцінка та прогноз наслідків надзвичайного характеру?
Як визначається викид СДОР у первинній та вторинній хмарі?
Що таке зона зараження СДОР?
Що таке первинна та вторинна зона зараження?
Що таке руйнування небезпечного об’єкту?
Яка різниця між екологічним лихом та екологічною катастрофою?
Таблиця 9.1
Характеристики СДОР і допоміжні коефіцієнти для визначення параметрів зони зараження
№ з/п |
Найменування СДОР |
Щільність СДОР, т/м3
|
Значення коефіцієнтів |
|||
К1 |
К2 |
К3 |
К7 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Аміак |
0,681 |
0,01 |
0,025 |
0,04 |
0,9 |
2 |
Водень миш’яковий |
1,64 |
0,17 |
0,054 |
3,0 |
0,3 |
3 |
Водень хлористий |
1,191 |
0,28 |
0,037 |
0,3 |
0,4 |
4 |
Водень бромистий |
1,490 |
0,13 |
0,055 |
0,25 |
0,3 |
5 |
Метиламін |
0,699 |
0,13 |
0,034 |
0,5 |
0,3 |
6 |
Сірководень |
0,964 |
0,27 |
0,042 |
0,036 |
0,3 |
7 |
Фтор |
1,512 |
0,95 |
0,038 |
3,0 |
0,7 |
8 |
Хлор |
1,563 |
0,18 |
0,052 |
1,0 |
0,9 |
9 |
Етиленамін |
0,838 |
0,76 |
0,009 |
0,125 |
0,05 |
10 |
Формальдегід |
0,815 |
0,19 |
0,034 |
1,0 |
0,4 |
Таблиця 9.2
Значення коефіцієнту К4 у залежності від швидкості вітру
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||
1 |
1,5 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
Значення коефіцієнту К4 |
|||||||||||
1 |
1,18 |
1,33 |
1,67 |
2,0 |
2,34 |
2,67 |
3,0 |
3,34 |
3,67 |
4,0 |
5,58 |
Таблиця 9.3
Значення коефіцієнту К6 в залежності від часу, що минув від початку аварії
Час, що минув після початку аварії, год. |
1 |
2 |
3 |
4 |
Значення К6 |
1 |
1,74 |
2,41 |
3,03 |
Таблиця 9.4
Розрахункова таблиця глибини (км) зони зараження СДОР
Швидкість вітру м/с |
Еквівалентна кількість (Qе) СДОР, т |
|||||||||||||||
0,1 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
500 |
700 |
1000 |
2000 |
|
1 |
1,25 |
3,6 |
4,75 |
9,18 |
12,53 |
19,2 |
29,56 |
38,13 |
52,67 |
65,25 |
81,91 |
166 |
231 |
288 |
363 |
572 |
2 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,2 |
10,85 |
16,44 |
21,02 |
28,73 |
35,35 |
44,09 |
87,29 |
121 |
150 |
189 |
295 |
3 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,94 |
15,18 |
20,59 |
25,21 |
31,3 |
61,47 |
84,5 |
104 |
130 |
202 |
4 |
0,59 |
1,33 |
1,88 |
3,28 |
4,36 |
6,46 |
9,62 |
12,18 |
16,43 |
20,05 |
24,8 |
48,18 |
65,92 |
81,17 |
101 |
157 |
5 |
0,53 |
1,19 |
1,68 |
2,91 |
3,75 |
5,53 |
8,19 |
10,33 |
13,88 |
16,89 |
20,82 |
40,11 |
54,67 |
67,15 |
83,6 |
129 |
6 |
0,48 |
1,09 |
1,53 |
2,66 |
3,43 |
4,88 |
7,2 |
9,06 |
12,14 |
14,79 |
18,13 |
34,67 |
47,09 |
56,72 |
71,7 |
110 |
7 |
0,45 |
1,00 |
1,42 |
2,46 |
3,17 |
4,49 |
6,48 |
8,14 |
10,87 |
13,17 |
16,17 |
30,73 |
41,63 |
50,93 |
63,16 |
96,3 |
8 |
0,42 |
0,94 |
1,33 |
2,3 |
2,97 |
4,2 |
5,92 |
7,42 |
9,9 |
11,98 |
14,68 |
27,75 |
37,49 |
45,79 |
56,7 |
86,2 |
9 |
0,40 |
0,88 |
1,25 |
2,17 |
2,8 |
3,96 |
5,6 |
6,86 |
9,12 |
11,03 |
13,5 |
25,39 |
34,24 |
41,76 |
51,6 |
78,3 |
10 |
0,38 |
0,84 |
1,19 |
2,06 |
2,66 |
3,76 |
5,31 |
6,5 |
8,50 |
10,23 |
12,54 |
23,49 |
31,61 |
38,5 |
47,53 |
71,9 |
11 |
0,36 |
0,80 |
1,13 |
1,96 |
2,53 |
3,58 |
5,06 |
6,2 |
8,01 |
9,61 |
11,74 |
21,91 |
29,44 |
35,81 |
44,15 |
66,62 |
12 |
0,34 |
0,76 |
1,08 |
1,88 |
2,42 |
3,43 |
4,85 |
5,94 |
7,67 |
9,07 |
11,06 |
20,58 |
27,61 |
35,55 |
41,3 |
62,2 |
13 |
0,33 |
0,74 |
1,04 |
1,80 |
2,37 |
3,29 |
4,66 |
5,7 |
7,37 |
8,72 |
10,48 |
19,75 |
26,04 |
31,62 |
38,9 |
58,44 |
14 |
0,32 |
0,71 |
1,00 |
1,74 |
2,24 |
3,17 |
4,49 |
5,5 |
7,1 |
8,40 |
10,04 |
18,46 |
24,69 |
29,9 |
36,81 |
55,2 |
15 |
0,31 |
0,69 |
0,9 |
1,68 |
2,17 |
3,07 |
4,34 |
5,31 |
6,86 |
8,11 |
9,7 |
17,6 |
23,5 |
28,48 |
34,98 |
52,37 |
Примітка: |
– для визначення показників, величин яких не має в таблиці, потрібно провести інтерполяцію між двома ближніми величинами; – при швидкості вітру >15м/с глибина зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с – при швидкості вітру < 1 м/с глибина зон зараження приймати як при швидкості вітру 1м/с |
Таблиця 9.5
Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря у залежності від швидкості вітру
Стан атмосфери |
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Ізотермія |
6 |
12 |
18 |
24 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
Конвекція |
7 |
14 |
21 |
28 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 9.6
Варіанти завдань до практичної роботи № 10
№ п/п |
Найменування параметру |
Одиниці виміру |
Варіант завдання |
|
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
1 |
Відстань від населеного пункту L |
км |
8,5 |
5,6 |
6,3 |
10,5 |
7,2 |
3,9 |
9,5 |
8,0 |
4,5 |
7,0 |
|
2 |
Кількість СДОР (Q0) |
т |
1500 |
130 |
4500 |
2200 |
550 |
270 |
2000 |
275 |
600 |
285 |
|
3 |
Швидкість вітру |
м/с |
5,0 |
4,0 |
9,0 |
2,0 |
3,0 |
10,0 |
4,0 |
8,0 |
3,0 |
7,0 |
|
4 |
Метеорологічні умови |
– |
Із* |
К |
Із |
Ін |
Ін |
Із |
Ін |
Із |
Ін |
Із |
|
5 |
Найменування СДОР |
– |
Водень хлористий |
Фтор |
Сірководень |
Етиленамін |
Ме- тил-амін |
Хлор |
Аміак |
Водень бромистий |
Формальдегід |
Водень миш’яковистий |
|
6 |
Товщина шару СДОР |
м |
0,3 |
0,4 |
0,2 |
0,28 |
0,35 |
0,25 |
0,32 |
0,50 |
0,60 |
0,70 |
* – Із – ізотермія, К – конвекція, Ін – інверсія